ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
07.10.2013Справа № 901/2523/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізумбер»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланол»
про визнання права власності
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» - позивач, звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланол» - відповідач, в якій просить суд:
- припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оланол» право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою:
1) будинок 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №643);
2) літ. «М», будинку 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №644);
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою:
1) будинок 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №643);
2) літ. «М», будинку 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №644).
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 207, 392, 526, 530, 600 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 10.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оланол» був укладений договір виконання будівельних робіт №01-12/16.
Як зазначено у позовній заяві, на виконання вказаного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання виконати ряд будівельних робіт, об'єм яких підлягає узгодженню з відповідачем.
В свою чергу відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити об'єм виконаних узгоджених робіт.
Як вбачається з позовної заяви, свої зобов'язання за договором від 10.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» виконало в повному обсязі, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланол» актами приймання-передачі виконаних робіт.
В порушення п. 4.1 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оланол» свої зобов'язання з оплати виконаних робіт не виконало.
Таким чином станом на 22.07.2013 у Товариство з обмеженою відповідальністю «Оланол» перед позивачем виникла дебіторська заборгованість на суму 509 160,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, а також радом належним чином оформленої первинної документації.
Крім того, п. 7.2.1 договору передбачена відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланол» у випадку порушення зобов'язань по сплаті виконаних робіт у вигляді штрафу у розмірі 30% від несплаченої в строк суми, що складає 152 748, 00 грн.
Не зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оланол» свої зобов'язання в частині погашення заборгованості, яка виникла виконані не були, у зв'язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» завдано матеріальну шкоду на суму 661 908,00 грн., з чим погодився відповідач, підписав 22.07.2013 акт звірки взаємних розрахунків.
Своєю претензією вих. №01-12/16-1 від 22.07.2013 позивач повідомив відповідача про необхідність сплатити борг, також позивач запропонував відповідачу, що у разі не сплати боргу у встановлений сторонами строк, припинити вказане зобов'язання в порядку ст. 600 Цивільного кодексу України, а саме шляхом передачі у якості відступного у власність кредитора (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумбер») в рахунок припинення зобов'язань у розмірі 509 160,00 грн. Та нарахованих на дату передачі штрафних санкцій в сумі 152 748,00 грн., нежитлових приміщень, розташованих за адресою:
- будинок 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №643);
- літ. «М», будинку 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №644)
Відповідач в своєму листі вих. №62 від 22.07.2013 з запропонованими умовами погодився, проте свої зобов'язання належним чином та у встановлений строк не виконав, у зв'язка з чим позивач звернувся з позовом до суду.
У судовому засіданні 19.08.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Сторони у судове засідання 07.10.2013 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином; вимог суду не виконали.
Розглянувши матеріали даної справи, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» - позивач, звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланол» - відповідач, в якій просить суд:
- припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оланол» право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою:
1) будинок 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №643);
2) літ. «М», будинку 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №644);
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою:
1) будинок 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №643);
2) літ. «М», будинку 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №644).
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 207, 392, 526, 530, 600 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 10.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оланол» був укладений договір виконання будівельних робіт №01-12/16.
На виконання вказаного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання виконати ряд будівельних робіт, об'єм яких підлягає узгодженню з відповідачем.
В свою чергу відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити об'єм виконаних узгоджених робіт.
В позові зазначено, що свої зобов'язання за договором від 10.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» виконало в повному обсязі, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланол» актами приймання-передачі виконаних робіт.
Як вбачається з позовної заяви, в порушення п. 4.1 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оланол» свої зобов'язання з оплати виконаних робіт не виконало.
П. 7.2.1 договору передбачена відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «Оланол» у випадку порушення зобов'язань по сплаті виконаних робіт у вигляді штрафу у розмірі 30% від несплаченої в строк суми, що складає 152 748, 00 грн., але такий договір так і не був наданий суду.
Своєю претензією вих. №01-12/16-1 від 22.07.2013 позивач повідомив відповідача про необхідність сплатити борг, також позивач запропонував відповідачу, що у разі не сплати боргу у встановлений сторонами строк, припинити вказане зобов'язання в порядку ст. 600 Цивільного кодексу України, а саме шляхом передачі у якості відступного у власність кредитора (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумбер») в рахунок припинення зобов'язань у розмірі 509 160,00 грн. Та нарахованих на дату передачі штрафних санкцій в сумі 152 748,00 грн., нежитлових приміщень, розташованих за адресою:
- будинок 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №643);
- літ. «М», будинку 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №644)
Відповідач в своєму листі вих. №62 від 22.07.2013 з запропонованими умовами погодився, проте свої зобов'язання належним чином та у встановлений строк не виконав, у зв'язка з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2013 суд зобов'язував позивача надати суду оригінал Договору виконання будівельних робіт №01-12/6 від 10.12.2012; Довідки по формі КБ-3; Акти прийомки виконаних робіт по формі КБ-2; Кошторис (всі документи надати суду в оригіналах - для огляду, засвідчені належним чином копії - долучити до матеріалів справи); надати суду повний розрахунок заборгованості та штрафу; надати судову практику, на яку позивач посилається у своєму позову; надати Ліцензію на право виконання будівельних робіт.
Проте, зазначені вище документи позивачем суду надані не були, не зважаючи на вимоги суду, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду. Більш того, представник позивача не з'явився у судове засідання 22.08.2013 та 07.10.2013 та не повідомив про причини неприбуття.
Предметом спору у даній справі є:
- припинення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оланол» права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою:
1) будинок 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №643);
2) літ. «М», будинку 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №644);
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумбер» права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою:
1) будинок 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №643);
2) літ. «М», будинку 22 «а» по вул. Ялтинській в смт. Гурзуф, м. Ялта (належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2007 реєстровий №644).
У зв'язку з чим суд зобов'язував позивача надати суду оригінал Договору виконання будівельних робіт №01-12/6 від 10.12.2012; Довідки по формі КБ-3; Акти прийомки виконаних робіт по формі КБ-2; Кошторис (всі документи надати суду в оригіналах - для огляду, засвідчені належним чином копії - долучити до матеріалів справи); надати суду повний розрахунок заборгованості та штрафу; надати судову практику, на яку позивач посилається у своєму позову; надати Ліцензію на право виконання будівельних робіт.
Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Пленум Вищого господарського суду України в пункті 2.3 Постанови №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (п. 3.13 Постанови).
Згідно з пунктом 3.9 Постанови при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Матеріали даної справи свідчать про наявність всіх необхідних умов для залишення позову без розгляду.
Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до положень статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Неодноразове невиконання позивачем покладених на нього судом обов'язків є перешкодою для додержання судом вимог вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Позивачем вказані вимоги закону та суду були проігноровані.
Суд зазначає, що обов'язок щодо доведення суду ті обставин статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України покладений саме на позивача. В свою чергу, статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Аналогічні положення про принцип рівності закріплені в статті 129 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Принцип рівності перед законом і судом означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їхнього майнового стану, форми власності й інших критеріїв; процесуальне становище учасників судочинства визначається тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим; процесуальний порядок вирішення справ визначається процесуальною формою. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи. Як вже було вказано вище, відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи - учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими господарському суду доказами. Саме у цьому полягає активність сторін та інших учасників процесу в змагальності. Оскільки суд зобов'язаний попередити про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, ризик настання цих наслідків покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи та передбачений 69 Господарського процесуального кодексу України двухмісячний строк, в межах якого спір має бути вирішено господарським судом, суд вважає, що ним створені належні умови для надання позивачем доказів, якими позивач без поважних причин не скористався, у в зв'язку з чим суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Виходячи з вищезазначеного, суд залишає відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України позов без розгляду, у зв'язку з тим, що позивач не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору та двічі не з'явився у судові засідання.
Позивач у наступному не позбавлений права знову звернутися до господарського суду за захистом свого, як він вважає, порушеного права.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов залишити без розгляду.
Суддя І.К. Осоченко