КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа№ 05/1651

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 07.10.2013 року по справі № 05/1651 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства Фірми "Кодак" арбітражного керуючого Іванюка О.М. на рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 15.10.2010 року) по справі № 05/1651 (суддя - Швидкий В.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укравест», м. Київ

до приватного підприємства Фірми «Кодак», м. Умань

про визнання договору дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравест» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Фірма «Кодак» про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 17/09-07 від 17.09.2007 року та визнання права власності на об'єкти нерухомості, які є предметом вищевказаного договору.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року позов задоволено повністю; визнано дійсним договір купівлі-продажу № 17/09-07 від 17.09.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Укравест» та приватним підприємством «Фірма «Кодак»; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Укравест» право власності на будинковолодіння № 12 літера "А" по вул. Таращанській у м. Умань Черкаської області, що розташоване на земельній ділянці площею 0,1011 га та складається з приміщень загальною площею 249,7 кв.м., вартістю 130 000,00 грн., а саме: цокольний поверх - приміщення загальною площею 61,3 кв.м. (торговий зал, склад, кухня, умивальник, коридор, торговий зал); 1-й поверх - приміщення загальною площею 188,4 кв.м. (тамбур, торговий зал, склад, склад, кабінет); нежитлову будівлю по вул. Р. Чорного, 7 літера "А" у м. Умань Черкаської області, загальною площею 161,1 кв.м., вартістю 70 000,00 грн., а саме: підвал загальною площею 77,5 кв.м; приміщення на 1-му поверсі загальною площею 83,6 кв.м.

В апеляційному та касаційному порядку рішення не оскаржувалось, а тому 26.10.2010 року набрало законної сили.

Однак, майже через півтора роки постановою господарського суду Черкаської області від 12.02.2013 року у справі № 04/5026/1932/2012 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо ПП Фірма «Кодак». Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича.

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис в його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління банкрута); вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

У зв'язку з чим, ліквідатором було подано апеляційну скаргу, до першої інстанції, яка надійшла 06.03.2013 року. В скарзі заявник просить поновити ліквідатору ПП Фірми «Кодак» арбітражному керуючому Іванюку Олександру Миколайовичу строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року; рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано ст. 220 ЦК України.

Розпорядженням голови суду від 28.03.2013 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства Фірми "Кодак" колегію суддів у складі головуючого судді: Яковлєва М.Л., суддів: Авдеєва П.В., Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року відмовлено Приватному підприємству Фірмі "Кодак" в задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року у справі № 05/1651, а апеляційну скаргу не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2013 року касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства Фірми "Кодак" арбітражного керуючого Іванюка О.М. задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року скасовано, а справу господарського суду Черкаської області № 05/1651 направлено до апеляційного господарського суду для виконання вимог розділу ХІІ ГПК України.

12.07.2013 року справу № 05/1651 та апеляційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства Фірми "Кодак" арбітражного керуючого Іванюка О.М. було скеровано до Київського апеляційного господарського суду, в якій скаржник просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року по справі № 05/1651 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до п. 3.9 Положення про автоматичний розподіл справ між суддями, справу передано 12.07.2013 року головуючому судді Яковлєву М.Л.

Розпорядженням голови суду від 15.07.2013 року було сформовано для розгляду апеляційної скарги ліквідатора Приватного підприємства Фірми "Кодак" арбітражного керуючого Іванюка О.М. колегію суддів у складі головуючого судді: Яковлєва М.Л., суддів: Авдеєва П.В., Куксова В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року по справі № 05/1651 відновлено строк на подання апеляційної скарги ліквідатора Приватного підприємства Фірми "Кодак" арбітражного керуючого Іванюка О.М. прийнято її до провадження і призначено розгляд на 17.09.2013 року.

10.09.2013 року від ліквідатора приватного підприємства Фірми "Кодак" надійшли доповнення до апеляційної скарги, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

17.09.2013 року від ліквідатора приватного підприємства Фірми "Кодак" надійшло клопотання про долучення додатків до матеріалів справи.

У зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 05/1651 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Гончарова С.А., Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства Фірми "Кодак" зазначеною колегією.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 07.10.2013 року о 10:15 та витребувано додаткові документи.

03.10.2013 року від скаржника надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

07.10.2013 року від Уманського міфськоговідділення державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції головного управління юстиції у Черкаській області надійшли витребувані судом документи, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравест» та приватним підприємством Фірми «Кодак» на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду заперечень на апеляційну скаргу.

Ліквідатор Приватного підприємства Фірми "Кодак" арбітражний керуючий Іванюка О.М. був присутнім в судових засіданнях та надавав свої пояснення, якими підтримував доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року скасувати повністю та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представники позивача були присутнім в судовому засіданні, призначеному на 07.10.2013 року, та надавав свої пояснення, в яких просив рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ліквідатора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року по справі № 05/1651 - залишається без змін, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

За умовами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які у сукупності і визначають правову природу договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2005 року між ТОВ «УКРАВЕСТ» (постачальник, позивач) та ПП Фірма «Кодак» (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 28/11-05 (договір поставки) (а.с. 10-12).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання зобов'язань за договором поставки постачальник 05.12.2005 року поставив (передав у власність) покупцю товари згідно зі специфікацією на умовах і в порядку, передбаченому договором поставки на суму 200 000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 05.12.2005 року та податковою накладною від 05.12.2005 року (а.с. 13-16).

Згідно з п. 4.1 Договору поставки, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товарів не пізніше 10-ти днів з моменту поставки.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Однак, свої зобов'язання покупець не виконав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 25.06.2007 року (а.с. 17).

03.09.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою внесено зміни до договору поставки, а саме: включено пункт 4.5.1, згідно з яким в якості оплати за договором поставки можуть бути об'єкти нерухомості, що належать покупцю на праві власності загальною вартістю 200 000,00 грн., а саме: будинковолодіння за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Таращанська, 12; нежитлова будівля за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Р.Чорного, 7 (а.с. 18).

17.09.2007 року між ПП «Кодак» (продавець, відповідач) та ТОВ «УКРАВЕСТ» (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу № 17/09-07 (договір купівлі-продажу) (а.с. 24-25).

Відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу продавець передав покупцю у власність наступні об'єкти нерухомості: будинковолодіння №12 літера "А" по вул. Таращанській, м. Умань Черкаської області, що розташоване на земельній ділянці площею 0,1011га та складається з приміщень загальною площею 249,7 кв.м., вартістю 130 000,00 грн., а саме: цокольний поверх - приміщення загальною площею 61,3 кв.м. (торговий зал, склад, кухня, умивальник, коридор, торговий зал); 1-й поверх - приміщення загальною площею 188,4 кв.м. (тамбур, торговий зал, склад, склад, кабінет); нежитлову будівлю по вул. Р. Чорного, 7 літера "А", м. Умань Черкаської області, загальною площею 161,1 м, вартістю 70 000,00 грн., а саме: підвал загальною площею 77,5 м2; приміщення на 1-му поверсі загальною площею 83,6 м.

У п. 2 зазначено, що загальна вартість об'єктів нерухомості згідно з договором купівлі-продажу складає 200 000,00 грн.

На виконання зазначеного договору 21.09.2007 року сторонами підписано акт приймання-передачі вищевказаних об'єктів нерухомості (а.с. 26).

Відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі майна, тобто до 21.09.2007, сторони зобов'язані здійснити нотаріальне посвідчення вказаного договору.

08.10.2007 року покупець звернувся до продавця з листом щодо здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (а.с. 27).

15.10.2007 року на зазначений лист було надіслано відповідь, в якій зазначено, що ПП «Кодак» ні в якому разі не заперечує проти укладення цього договору та передачі майна у власність ТОВ «УКРАВЕСТ», однак у зв'язку з скрутним фінансовим становищем нотаріальне посвідчення узгодженого та підписаного договору купівлі-продажу не може бути здійснено (а.с. 28).

У зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю «Укравест» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Фірма «Кодак» про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 17/09-07 від 17.09.2007 року та визнання права власності на об'єкти нерухомості, які є предметом вищевказаного договору.

Як було зазначено вище, між сторонами було укладено договір поставки № 28/11-05 від 28.11.2005 (а.с. 10-12).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, договір не було виконано зі сторони покупця в частині оплати товару, а відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У зв'язку з чим, 03.09.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою внесено зміни до договору поставки, а саме: включено пункт 4.5.1, згідно з яким в якості оплати за договором поставки можуть бути об'єкти нерухомості, що належать покупцю на праві власності загальною вартістю 200 000,00 грн., а саме: будинковолодіння за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Таращанська, 12; нежитлова будівля за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Р.Чорного, 7 (а.с. 18).

На виконання зазначеного 17.09.2007 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 17/09-07 зазначеної нерухомості.

Однак, зазначений договір не було виконано в частині п. 6 договору, а саме нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Передбачені ст. 220 ЦК України умови для визнання договору купівлі-продажу дійсним мають місце.

Сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, що підтверджується листом відповідача від 15.10.2007 року б/н, в якому він погоджується з усіма умовами договору купівлі-продажу та не заперечує проти передачі об'єктів нерухомості у власність позивача.

Оскільки суд першої інстанції дійшов до висновку, який підтримано колегією суддів, щодо задоволення позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним, то відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому право власності на об'єкти нерухомості зазначені у договорі набуваються з моменту визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Щодо посилань скаржника на те, що на спірне майно було накладено арешт і воно не могло бути проданим, зазначаємо наступне.

В матеріалах справи наявне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.03.2006 року по справі № 2-684, в резолютивній частині якого зазначено, що визнано права власності на адміністративний будинок з підвалом, площею 161,1 кв.м., що розташований по вул. Р.Чорного, 7, м. Умані, за ПП Фірма «Кодак» (а.с. 22).

Про що зроблено відповідний запис у реєстрі права власності на нерухоме майно від 29.03.2006 року та як вбачається з витягу з вказано реєстру датою прийняття рішення про реєстрацію права власності з 29.03.2006 року (а.с. 23).

Відповідно до постанови Уманського міфськоговідділення державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції головного управління юстиції у Черкаській області від 28.03.2006 року накладено арешт на майно ПП Фірми «Кодак», що знаходиться за адресою м. Умань, вул. Р. Чорного, 7 та оголошено заборону на його відчуження.

Таким чином, реєстрацію права власності на будівлю було здійснено 29.03.2006 року, а постанову якою вчинено арешт майна боржника винесено 28.03.2006 року, тобто за один день до набуття права власності, що суперечить чинному законодавству.

Постанова Уманського міфськоговідділення державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції головного управління юстиції у Черкаській області від 09.01.2008 року, якою накладено арешт на майно ПП Фірми «Кодак», що знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Р. Чорного, 7 та вул. Таращанська, 12 та оголошено заборону на його відчуження, також не береться до уваги, оскільки не зрозуміло на виконання якого саме зведеного виконавчого провадження виданого 19.09.2006 року винесено зазначену постанову.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що заборона на відчуження майна накладена вже після укладення договору купівлі-продажу від 17.09.2007 року спірного приміщення.

Крім того, як вбачається з витягів про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 09.03.2011 року № 30562292 та від 11.03.2011 року № 6389961; № 6389924, з них вилучено записи про арешт майна, у зв'язку з винесенням постанов від 28.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 37 п. 7 Закону України «Про виконавче провадження», припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусово використання рішення.

Не можна також погодитись і з посиланням скаржника на те, що укладений договір купівлі-продажу від 17.09.2007 року наносить збитки боржнику, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління банкрута); вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону ліквідатор має право відмовитись від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику.

Треба зазначити, що договір купівлі-продажу від 17.09.2007 року на момент подання апеляційної скарги був виконаний належним чином.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що спірний договір не можна розглядати як окремий договір, оскільки його було укладено на підтвердження виконання зобовязаннь покупцем по договору доставки № 28/11-05 від 28.11.2005 року.

При цьому у матеріалах справи наявні письмові пояснення представника ПП Фірма "Кодак" в яких зазначено, що вони не заперечують проти укладання вказаного договору та передачі ними нерухомого майна, проте не мають змоги здійснити нотаріальне посвідчення вказаного договору.

Відповідач знав про наявність спірного рішення та в апеляційному порядку його не оскаржив, на момент подання апеляційної скарги арбітражним керуючим воно набрало законної сили.

Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та необґрунтованості не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року у справі № 05/1651 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства Фірми "Кодак" арбітражного керуючого Іванюка О.М. на рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року по справі № 05/1651 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року по справі № 05/1651 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 05/1651 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлєв М.Л.

Судді Гончаров С.А.

Куксов В.В.