КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-681/12 Головуючий у 1-й інстанції: Теремецької Н.Ф., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
01 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Славутицького міського суду Київської області від 15 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання дій незаконними, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2012 року ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (далі - Відповідача) у якому просив зобов'язати УПФУ провести перерахунок та виплату суми пенсії, що мають бути нараховані у відповідності зі ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.11.2011р.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 15 червня 2012 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, зважаючи на наступне. Частиною першою ст. 183-2 КАС України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 КАС України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.
Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ м. Славутича Київської області, як одержувач пенсії в разі втрати годувальника, призначеної з 08.09.199 року на двох малолітніх дітей, померлим годувальником, яких є мати - ОСОБА_3.
Позивач, в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус особи, що втратила годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою і має право на щомісячному компенсацію за втрату годувальника передбачену ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Протиправності дій відповідача, суд першої інстанції не вбачає, оскільки розмір пенсії в разі втрати годувальника відповідає зазначеним положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до членів сім`ї померлого годувальника, призначається щомісячна компенсація вразі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї, який був на утриманні в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Як встановлено судом першої інстанції, з матеріалів пенсійної справи вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на обліку в УПФУ як одержувач пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно виписки із акту огляду Київської обласної МСЕК з 10 червня 2008 року ОСОБА_3 була встановлена І група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст. 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження в 1986-1990рр., у розмірі відшкодування фактичних збитків, який 1986-1990рр. визначається згідно з законодавством, без обмеження.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що померла ОСОБА_3 не працювала у зоні відчуження і не мала відповідного заробітку за роботу в зоні відчуження, у зв'язку з цим положення вищезазначеної норми Закону не можуть бути застосовані при обчисленні позивачу пенсії в разі втрати годувальника.
Обґрунтування апеляційної скарги до уваги не приймаються та спростовуються вище викладеним.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 183-2 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 15 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.