УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/1-636/12-к Головуючий у 1-й інст. Комнацький О. В.
Категорія ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
в складі: головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Городиського С.С., Широкопояса Ю.В.
за участі:
прокурора Сагадіна В.В.
захисника-адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05 серпня 2013 року.
в с т а н о в и л а:
зазначеним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 14.05.2012 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. ст. 185 ч. 1, 289 ч. 2, 304 ч. 1, 70 ч.1, 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком 3 роки, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, з конфіскацією ? всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з конфіскацією ? всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 5 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2012 року і за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці, з конфіскацією ? всього майна, яке є його власністю.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого залишено попередній - взяття під варту.
Строк відбування покарання засудженому обчислено з урахуванням часу попереднього ув'язнення з 22 серпня 2012 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволено повністю. Стягнуто з засудженого на відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 4 320 гривень.
Цивільні позови потерпілих про стягнення з ОСОБА_2 на їх користь завданої матеріальної шкоди, а саме: ОСОБА_5 на суму 4 800 грн.; ОСОБА_6 на суму 1 700 грн.; ОСОБА_7 на суму 3 600 грн., - залишити без розгляду.
Майно засудженого, на яке під час досудового слідства накладено арешт, а саме: мобільний телефон марки Нокіа 1200, що зберігається в камері схову речових доказів Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, - залишено під арештом до виконання вироку в частині конфіскації майна та стягнення з нього завданого матеріального збитку.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст.81 КПК України (1960р).
Стягнуто із засудженого на користь НДЕКЦ при УМВС України у Житомирській області судові витрати у сумі 3 822 грн. 28 коп., пов'язаних з проведенням судових експертиз.
Згідно вироку суду, 12 липня 2012 року, приблизно в 00 год. 20 хв., ОСОБА_2, знаходячись неподалік будинку № 16, що по провулку 2-му Чехова у м. Житомирі, з метою заволодіння транспортним засобом для власного використання, пересвідчившись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, тобто для сторонніх осіб його дії залишаються непоміченими, незаконно заволодів транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ОСОБА_11, вартістю 15 147 грн. 68 коп., що виразилось у тому, що ОСОБА_2 підійшов до вказаного автомобіля, відімкнув його передні дверцята зі сторони водія ключем до автомобільного замка, який мав при собі, після чого привівши в дію двигун автомобіля, на вказаному автомобілі з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 15 147 грн. 68 коп.
12 липня 2012 року, приблизно о 01 годині, ОСОБА_2 рухаючись по місту Житомирі на автомобілі ВАЗ 2107 з метою таємного викрадення чужого майна, а саме литих дисків з колесами з будь-якого автомобіля, проїхав у двір будинку, що по АДРЕСА_3, де з автомобіля НОМЕР_1 шляхом демонтажу таємно, повторно, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_10, а саме:
- 4 колеса з литими дисками, загальною вартістю 4 800 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вказану суму.
14 липня 2012 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 рухаючись по місту Житомирі на автомобілі ВАЗ 2107 з метою таємного викрадення чужого майна, а саме литих дисків з колесами з будь-якого автомобіля, проїхав у двір будинку, що по АДРЕСА_4, де з автомобіля НОМЕР_2 шляхом демонтажу таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6, а саме:
- 4 колеса з литими дисками, загальною вартістю 1 700 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.
15 липня 2012 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_2 разом з невстановленими особами перебував на Крошенському кар'єрі в м. Житомирі. В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме литих дисків з колесами з будь-якого автомобіля в м. Житомирі. Про свій злочинний намір ОСОБА_2 повідомив двох невстановлених осіб, яким запропонував разом з ним вчинити крадіжку, на що останні погодилися та таким чином вступили з ОСОБА_2 у попередню злочинну змову. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_2 з невстановленими слідством особами їздив по м. Житомир на автомобілі ВАЗ 2107 та шукав підходящий автомобіль, з якого можливо викрасти литі диски з колесами. Під час цього, ОСОБА_2 проїхав у двір будинку АДРЕСА_5, де побачив автомобіль «Нісан Ноут» реєстраційний номер НОМЕР_5, що належить ОСОБА_4. А 16 липня 2012 року, близько 03 години 30 хвилин, ОСОБА_2 разом; невстановленими особами, приїхав на автомобілі ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_3, і діючи за попередньою змовою групою осіб, розподіливши між собою ролі, а саме одна невстановлена особа спостерігала за навколишньою обстановкою для того, щоб у випадку появи сторонніх осіб попередити про це інших. А інша особа підклала під автомобіль «Нісан Ноут» реєстраційний номер НОМЕР_5 цеглу. ОСОБА_2 у цей час підійшов до вказаного автомобіля та шляхом демонтажу, за попередньою змовою групою осіб, таємно, повторно, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: і
- 4 колеса з шинами марки «Бріджстоун» з литими дисками, по ціні 1 000 грн. за кожне колесо;
- 16 шт. болтів кріплення дисків, вартістю 20 грн. кожний на загальну суму 320 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 4 320 грн.
19 липня 2012 року, приблизно о 23 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 рухаючись п місту Житомирі на невстановленому автомобілі марки ВАЗ з метою таємного викрадення чужого майна, а саме литих дисків з колесами з будь-якого автомобіля, проїхав у двір будинку, що по АДРЕСА_6, де з автомобіля Опель Корса д.н.з. НОМЕР_6 шляхом демонтажу таємно, повторно, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7, а саме:
- 4 колеса з литими дисками, загальною вартістю 3600 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму.
В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_1, не оспорюючи кваліфікацію дій її підзахисного, просить скасувати вирок суду першої інстанції, в зв'язку з явно несправедливим покаранням призначеним ОСОБА_2 внаслідок суворості та призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, відповідно до норм ст. 69 КК України. Мотивує це тим, що судом при призначені покарання не враховано те, що її підзахисний повернув автомобіль «ВАЗ - 2107» потерпілому ОСОБА_11, тобто не заподіяв останньому матеріальної шкоди. Крім того, вважає пом'якшуючою обставиною і зобов'язання ОСОБА_2 відшкодувати шкоду завдану потерпілим.
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2, також просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення йому покарання в зв'язку його суворістю та необґрунтованістю. При цьому вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі враховані всі пом'якшуючі це покарання обставини, а саме його щире каяття і повне визнання ним своєї вини, та відсутність обтяжуючих обставин.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 в підтримання своїх апеляційних вимог, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України (1960р.), апеляційний суд вважає, що апеляції задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинних діях, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, речовими доказами, яким суд дав належну оцінку, є обґрунтованим та ніким із можливих апелянтів не оскаржується.
Призначаючи покарання останньому, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, у тому числі і інші обставини, на які посилаються в своїх апеляціях засуджений та його захисник.
Зокрема, у відповідності з вимогами ст. 66 КК України, до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, судом враховано його щире каяття, з'явлення з зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину.
Також, судом належним чином оцінено і те, що засуджений будучи судимим за вчинення умисних злочинів після постановлення вироку щодо нього, але до повного відбуття покарання знову вчинив умисний злочин середньої тяжкості та умисний тяжкий злочин, його посередні характеристики з місця проживання, та те, що він ніде працює.
Одночасно, колегія суддів відхиляє і апеляційне посилання адвоката ОСОБА_1 на пом'якшуючі обставини, що не враховані судом першої інстанції, а саме на повернення ОСОБА_2 автомобіля потерпілому ОСОБА_11 та зобов'язання останнього відшкодувати матеріальну шкоду, як необґрунтоване та непереконливе.
З урахуванням вимог ст.50 КК України, ст.372 КПК України (1960р.), колегія суддів дійшла висновку, що призначене покарання ОСОБА_2 за вчинені ним злочини є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав вважати таке покарання явно несправедливим, не вбачається.
Істотні порушення кримінально - процесуального закону передбачені ст.370 КПК України (1960р.), які могли б бути безумовною підставою для зміни або скасування вироку місцевого суду, відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960р.), колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2, без змін.
Судді: