Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 106/4278/13-а
02.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Абзатова Г.Г.) від 16.07.2013 у справі № 106/4278/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
представник позивача:
ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим (вул. Революції, б.61, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 позовні вимоги задоволені повністю.
Дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Євпаторія в частині відмови у призначенні пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах визнано неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим зробити ОСОБА_2 перерахунок раніше призначеної пенсії, як льотчику цивільної авіації, на підставі частини третьої статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України від 17.11.1999 «Про внесення змін до деяких законів України» № 1222 з моменту виникнення такого права, з 17.11.1999 з застосуванням індивідуальних коефіцієнту підвищення заробітної плати за попередній 1998 рік та виплатити ОСОБА_2 недораховані грошові кошти, починаючи з 17.11.1999.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання, призначене на 02.10.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили, від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить її залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_2 має свідоцтво пілота цивільної авіації НОМЕР_1 НОМЕР_2 (арк.с.28-44, 45-48).
З 1980 року позивач працював на посаді льотчика-інструктора в Сімферопольському авіаційно-спортивному клубі Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту, а пізніш - товариство сприяння обороні України, літав на літаках цивільної авіації: Як-18А, Як-50, Як-52, Як-55, СУ-29М та інші, пільговий стаж позивача складає 20 років, що підтверджується льотною книжкою (арк.с.21-27).
Позивачу з 01.10.1994 було призначено пенсію за вислугу років на підставі пунктів 1, 2 статті 53, підпункту «а» пункту 1 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 01.04.2004 відповідачем здійснено автоматичний перерахунок пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.05.2013 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії в сторону її збільшення з урахуванням внесених змін до діючого законодавства як льотчику цивільної авіації.
Листом №66/Б-65 від 31.05.2013 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що пенсія обчислена згідно з документами, наявними у його пенсійній справі у відповідності до діючого законодавства, зазначив, що позивач не має підстав для перерахування пенсії згідно з частиною третьою статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивач працював лише льотчиком-інструктором в учбових та спортивних авіаційних установах (арк.с.11).
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторія про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити певні дії.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, зі змінами та доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, зі змінами та доповненнями, Постановою Кабінету Міністрів України 21.07.1992 №418 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації і льотно- випробного складу».
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 53 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХФІІ «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону №1222-ХIV) передбачено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Дія статті 53 Закону поширюється на працівників льотно-випробного складу, які вийшли на пенсію до прийняття цього Закону, згідно з Постановою Верховної Ради України від 14.11.1995№429/95-ВР
Також, дія статті 53 Закону поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності Закону України від 17.11.1999 №1222-XIV, згідно з пунктом другим розділу другого «Прикінцеві положення» Закону №1222-ХІV.
Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, встановлений статтею 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якою право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті. Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.07.1992 №418 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу».
Згідно з підпунктом «г» пункту першого Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 21.07.1992 №418, один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ, Товариства сприяння обороні України - за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.
У пунктах першому та другому Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 21.07.1992 №418, зазначено членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.
За таких обставин, посади, які обіймав позивач до виходу на пенсію за вислугою років, підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону «Про пенсійне забезпечення» і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому частиною третьою статті 53 зазначеного Закону.
Отже, зі змісту статті 53 Закону вбачається, що до осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, механіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, належать і члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, льотно-інструкторський склад організацій Добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту, Товариства сприяння обороні України.
Всі документи, необхідні для перерахунку пенсії, містились в пенсійній справі позивача.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дії відповідача в частині відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах зазначеним вимогам не відповідають.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій в частині відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах відповідачем не надано, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
Посилання відповідача на статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставним, оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 17.05.2013, відповідач надав відповідь на його заяву 31.05.2013, а з позовом до суду позивач звернувся 25.06.2013, тобто протягом встановленого діючим законодавством строку.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 у справі № 106/4278/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 у справі № 106/4278/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна