10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 вересня 2013 року Справа № 812/6730/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Тихонова І.В.
при секретарі судового засідання Лушниковій О.С.,
за участю:
представник позивача: Михайличенко В.Р., (дов. б/н від 09.09.2013)
представник відповідача: Завальнюк С.В., (дов. № 12182/08-52 від 17.10.2012)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Алчевськпастранс» до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,-
ВСТАНОВИВ:
31 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Алчевськпастранс» до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням УПФУ в м. Алчевську Луганської області № 469 від 15.03.2013 до КП «Алчевськпастранс» застосовані штрафні санкції у розмірі 28 072,77 грн. та нараховано пеню у розмірі 10 948,00 грн. за період з 21.01.2013 по 01.03.2013.
Не погодившись із рішенням, позивач надав скаргу до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, яке рішенням від 17.06.2013 №15414/09-10 скаргу залишило без задоволення, а рішення № 469 від 15.03.2013 - без змін.
Позивач вважає прийняте рішення незаконним, оскільки відповідачем не було враховано, що несвоєчасність сплати єдиного внеску виникли через несвоєчасне перерахування підприємству субвенції з державного бюджету в якості компенсації за пільговий проїзд окремої категорії громадян.
Також позивач зауважив, що Управлінням не було надано розрахунку фінансових санкцій та пені, тому незрозуміло, яку суму необхідно сплатити.
На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення № 469 від 15.03.2013.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник позивача у сувому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав суду письмові заперечення проти позову, в котрих просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих позивачем доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Частиною 3 статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Судом встановлено, що КП «Алчевськпастранс» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник внесків та з огляду на положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску. Базовим звітним періодом для КП «Алчевськпастранс» є календарний місяць.
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (частина 1статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Згідно частини 2 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 3 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною 10 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частина 13 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Частиною 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Пунктом 3 частини 15 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Частиною 16 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 7.1 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Пунктом 7.2 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, встановлено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах, серед іншого, підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 розділу 7 Інструкції, визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Згідно з пунктом 7.5 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Пунктом 7.7 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994-18289, передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу VII цієї Інструкції, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.
15.03.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області було прийнято рішення за № 469 про застосування штрафних санкцій у розмірі 28 072,77 грн. та нарахування пені в розмірі 10948,38 грн. за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2013 по 01.03.2013 (а.с.10).
Зазначене рішення було отримано позивачем 25.03.2013 року.
Судом встановлено, що КП «Алчевськпастранс» було оскаржено рішення УПФУ в м. Алчевську Луганської області від 15.03.2013 № 469 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, яке рішенням від 17.06.2013 №15414/09-10 скаргу залишило без задоволення, а рішення № 469 від 15.03.2013 - без змін
Як зазначено вище, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Нараховані рішенням від 15.03.2013 № 469 штрафні санкції та пеня були застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску на підставі даних карток особового рахунку КП «Алчевськпастранс». Факт несвоєчасної сплати суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджується розрахунком фінансової санкції та пені (а.с.28).
Посилання позивача на відсутність фінансування як на підставу несвоєчасності сплати єдиного внеску суд оцінює критично, оскільки Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" чітко визначений обов'язок суб'єктів господарської діяльності сплачувати єдиний внесок незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було застосовано до КП "Алчевськпастранс" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, який склав 28072,77 грн. та пеня у сумі 10948,38 грн., позовні вимоги позивача в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Алчевськпастранс» до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення № 469 від 15.03.2013 відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 27 вересня 2013 року.
Суддя І.В.Тихонов