ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
14.11.08 |
Справа №2а-6365/08/8 |
(19:46)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради (АР Крим, м. Сімферополь, вул.Толстого, 15),
до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сімферопольське міське управління ГУ МВС України в АР Крим (АР Крим, м.Сімферополь, бульвар Франко, 44)
про заборону проведення акції та встановлення наметового містечка
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_2., представник, довіреність від 23.01.06р. №24/01-06/107
від відповідача: ОСОБА_1., паспорт серії ЕС №572974
від третьої особи: ОСОБА_3., представник, довіреність від 22.09.2008р. №1/6430
про заборону проведення акції та встановлення наметового містечка
Обставини справи: виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про заборону організації та проведення 17.11.08р. акції у адміністративної будівлі Верховної Ради АР Крим по вул.Карла Маркса, 18, у м. Сімферополі у вигляді встановлення наметового містечка.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.11.08 до міського голови м. Сімферополя звернувся ОСОБА_1. з письмовою заявою про проведення акції у формі виставлення наметового містечка (25 наметів, кількість учасників акції - 35 осіб) 17.11.08 з 10 годині біля будівлі Верховної Ради АРК по вул.Карла Маркса, 18, у м. Сімферополі.
Листом відповідача від 12.11.08 заявник повідомлений про те, що орган місцевого самоврядування не погоджує проведення заявленої акції, оскільки відсутня територія, на якій можливо встановити намети без створення перешкод вільному переміщенню громадян на об'єктах загального користування благоустрою населеного пункту. Позовні вимоги обґрунтовує посиланням на ст. 39 Конституції України, ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 13, 16 Закону України «Про благоустрій», п. 4, 35 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.94р. №198 про визначення малої архітектурної форми. Позивач зауважує на тому, що проведення акції із встановленням наметового містечка перед будівлею Верховної ради АР Крим створить перешкоди діяльності державних, громадських, культурних установ, розміщених в даному районі міста Сімферополя, вільному переміщенню пішоходів, руху міського транспорту, чим обмежить права та свободи громадян мешканців м. Сімферополя.
Представник позивача у суді позов підтримав, зазначив, що розміщення та знаходження наметового містечка у центрі міста перед Верховною Радою АР Крим створить певні перешкоди для вільного доступу до адміністративних будівель, вважає, що виставлення наметового містечка не я формою проведення акції протесту. Вважає, що можуть відбутися міжнаціональні зіткнення, оскільки по понеділках, а проведення відповідачем акції планується саме в понеділок, перед будівлею Верховної Ради АРК проходить безстрокова акція протесту громадян із числа кримських татар, яка є безстроковою з 2006 року, носить мирний характер.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що намет не відноситься до малої архітектурної форми, намет є формою пікету, а пікет є засобом реалізації права на мирні зібрання, передбаченим Конституцією України. Відповідач посилається на Європейську конвенцію, яка на його думку дозволяє громадянам збиратися мирно, незалежно від того, чи є це мітингом чи шляхом встановлення наметового містечка. Відповідач пояснив, що є лідером молодіжної антикримінальної організації «Легіон», яка на сьогоднішній день не існує, однак об'єднує людей за спільними інтересами і саме особи, члени цієї організації в минулому мають намір взяти участь у проведенні акції протесту 17.11.08. Відповідач пояснив, що має намір закінчити проведення акції о 14:00 годині. Вимоги наметового містечка - відставка заступника міського голови Чернової М.О. та керівника Бюджетного комітету Верховної Ради АР Крим Лукашова І.М., які на його думку причетні до незаконного розподілення землі в м.Сімферополі.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав правову позицію позивача та просив позов задовольнити, оскільки вважає, що проведення такої акції 17.11.08 може призвести до конфліктних сутичок між громадянами з числа кримських татар та учасників пікету.
Заслухав пояснення представників сторін, третьої особи, розглянув матеріали справи, дослідивши надані докази, суд,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. листом від 11.11.2008р. (а.с.7), як координатор Кримської акції протесту «Крим проти самозахватів», звернувся до Сімферопольського міського голови Бабенко Г.О. із заявою (повідомленням) про намір виставити на один день наметове містечко біля Верховної Ради АРК, яке відбудеться 17.11.08 і почнеться о 10-00 год. на 25 наметів. Кількість людей учасників акції в пікеті 35 осіб, відповідальний ОСОБА_1.
Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради 12.11.08 листом №Д-106 повідомив ОСОБА_1. про те, що орган місцевого самоврядування не погоджує проведення заявленої акції. В цьому листі зазначено, що встановлення наметів біля будівлі Верховної Ради АР Крим обмежить права та свободи інших людей, може стати причиною безпорядків (а.с.8).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши у сукупності надані докази суд встановив наступне.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання передбачені статтею 182 КАС України.
Так, у відповідності до частини 1 статті 182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
Підставою для задоволення позову відповідно до частини 5 статті 182 КАС України є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань. Крім того суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку (при цьому законодавець вживає єднальний сполучник “та”, а не розділові “чи” і “або”), що означає необхідність встановлення наявності одразу двох чинників -порушення національної безпеки та громадського порядку.
Згідно ст.39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001 у справі №4-рп/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Такі строки мають слугувати гарантією реалізації цього права громадян. Упродовж цього строку зазначені органи мають здійснити і ряд підготовчих заходів, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи демонстрації, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей. У разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення тощо. Строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003, № 964-IV (із змінами та доповненнями) національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Законодавчого визначення терміну “громадський порядок” не передбачено. З загального правила та практики застосування термінів у юриспруденції (довідкова інформація, ІАЦ "ЛІГА", від 11.05.2007) громадський порядок -це зумовлена закономірностями соціального розвитку система правил та інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.
Порядок та строки звернення із заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації встановлений у пункті 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988р. № 9306-XI "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" (яка є чинною на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР”), відповідно до якого заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
З'ясовуючи значення таких термінів як “збори”, “мітинги”, “походи”, “демонстрації”та “інші зібрання”, наведені у ч.5 ст. 182 КАС України, як передумови для застосування до спірних правовідносинах сторін приписів вказаної статті, суд прийшов до такого висновку.
Поняття “збори” на законодавчому рівні не визначене, тому з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції (згідно довідкової інформації ІАЦ "ЛІГА" від 18.05.2007р.) під зборами громадян розуміється одна з форм безпосередньої демократії, що відбуваються на підприємствах, в установах, колгоспах і селах, військових частинах, у виборчих округах за місцем проживання виборців тощо. Свободу зборів і право громадян брати участь у зборах передбачено конституційними нормами.
Поняття “мітинг” та “демонстрація” в чинному законодавстві наведені лише в наказі МВС України "Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України" від 28.07.94 № 404, відповідно до якого мітинг -це масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу - масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові); демонстрація визначена як масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим. Цей захід може проявлятися також у проступку однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого відношення до будь-якої події чи посадової особи тощо.
Терміни “походи” та “зібрання” не визначені чинним законодавством.
Не існує визначеного на законодавчому рівні поняття «намет» та «пікет».
Виходячи з практики застосування термінів, слів та словосполучень намет - тимчасове житло або будова, збірно-розбірна конструкція, що швидко зводиться, призначена для тимчасового розміщення і мешкання людей, виробництва робіт, господарських потреб, а також складування різних матеріалів, майна і апаратури в польових умовах. Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови, «намет» - тимчасове приміщення із тканині, шкірі, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро.
Щодо терміну пікет - це є невелика група людей, що зібралася для вираження якого-небудь протесту.
Одне з тлумачень слова «пікет» - група робітників, що формується під час страйку для підтримки порядку, для охорони чого-небудь (Тлумачний словник Ушакова, Великий тлумачний словник сучасної української мови).
Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови, пікетувати означає охороняти що-небудь, перебуваючи в пікеті; виявляти, демонструвати суспільну незгоду біля входу до державної установи .
Великий юридичний словник (видавництво Інфра-м-код, 2007 років, м. Москва) дає наступне трактування поняття «пікетування»: це форма публічного вираження думок, здійснюваного без пересування і використання звукопосилюючих технічних засобів шляхом розміщення в пікетованого об'єкту одного або більш за громадян, що використовують плакати, транспаранти і інші засоби наочної агітації (агітація - дії направлені на переконання). Пікетники зазвичай розташовуються біля входу в будівлю (парламенту, уряди, посольства і так далі) або на якусь територію з плакатами, в яких відбита позиція організаторів пікету.
Пікет - група протестуючих громадян з вимогами до властей, викладеними на плакатах; на відміну від мітингу не виголошуються промови (крім того, мітинг - багатолюдні збори (збір) для обговорення, вираження солідарності або протесту; має зазвичай політичний характер), а на відміну від демонстрації відсутнє пересування на велику відстань. Пікетувати - протестувати проти чиїхсь дій, стоячи з плакатами в людних місцях, знаходитися в пікеті (Новітній словник іноземних слів і виразів.- М.: Сучасний літератор, 2005.-976с.).
Статтею 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх органи.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 ).
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Згідно з ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє орган місцевого самоврядування повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №2 від 09.01.2008р. «Про порядок організації і проведення масових заходів в місті Сімферополі» (зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1061 від 25.04.2008р., затверджені Положення про порядок організації і проведення масових заходів у місті Сімферополі (Додаток №1) та Перелік місць, які пропонуються для проведення масових заходів у місті Сімферополі (Додаток №2).
Згідно цього Переліку територія перед будівлею Верховної ради АРК не є місцем , що пропонується для проведення акцій протесту.
Зазначені рішення органу місцевого самоврядування є діючими нормативно-правовими актами на території міста Сімферополя.
Вищезазначене Положення і Перелік встановлюють порядок організації і проведення недержавних масових заходів в місті Сімферополі шляхом визначення порядку, форми і строку звернення організаторів таких заходів, порядку повернення заяв (повідомлень) без розгляду, підстав для відмови у погоджені, обов'язків організаторів щодо облаштування місць проведення заходів (пересувних санвузлів), страхування відповідальності організаторів перед третіми особами та інше, а також рекомендовані місця проведення заходів.
Крім того, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1205 від 10.05.2007р. «Про заходи по забезпеченню громадського порядку при проведенні масових, культурно-спортивних та інших заходів в м. Сімферополі» заборонено проведення у центральній частині міста Сімферополя, в тому числі у адміністративних будівель державних, громадських, культурних закладів, на центральних площах, в парках, і скверах (площа ім. Леніна, сквер Перемоги, та інші) мітингів, демонстрацій, ходів, інших масових заходів, в тому числі протестів, як із встановленням палаток і інших тимчасових споруд, так і без таких.
Також, стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема передбачено, що:
- кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
- здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
Як слідує із заяви відповідача від 11.11.2008р., останній планує виставити наметове містечко з вимогою відставки заступника міського голови Чернової М.О. та керівника Бюджетного комітету Верховної Ради АР Крим Лукашова І.М., які на його думку причетні до незаконного розподілення землі в м.Сімферополі.
Територія перед будівлею під розміщення наметів, як вказує ОСОБА_1., є фактичним входом в будівлю (прохід від під'їзних шляхів з боку вулиць Серова і Жуковського; прохід від сквера Перемоги по сходинках безпосередньо до входу в будівлю).
Площа вільної території, де бажає розмістити намети ОСОБА_1., є об'єктом благоустрою населеного пункту - тротуаром, на якому через норми чинного законодавства не можуть бути розміщені малі архітектурні форми (п.27 Єдиних правил ремонту і вмісту автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорона, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2008г. № 198).
Згідно п. 4 Єдиних правил, мала архітектурна форма - це невелике (площею до 30 кв.м.) спорудження торгівельно-побутового призначення, яке виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.
У відповідності с п. 35 Єдиних правил забороняється розміщення малих архітектурних форм біля пам'ятників, клумб, видовищних і панорамних майданчиків, інших елементів оснащення будівель і декоративного благоустрою території; ближче чим за 20 метрів до перехресть вулиць
Аналізуючи діюче законодавство, суд приходить до висновку, що проведення акції шляхом встановлення наметового містечка у будь-якій кількості не є законодавчо визначеним заходом реалізації волі громадян при зборах, мітингах, вуличних походах або демонстраціях.
Фактично територія біля адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим є площею з об'єктами зовнішнього благоустрою і озеленення (клумби, газони), під'їздом для службових автомобілів і пішохідними доріжками для проходу до будівлі, розміщення на яких під час акції наметового містечка, а саме 25 наметів без збитку об'єктам благоустрою і блокування вільного проходу до будівлі не представляється можливим і може порушити режим роботи органу влади.
Отже, проведення акції шляхом встановлення наметів біля адміністративної будівлі Верховної Ради АРК по вул. К.Маркса, 18 зі встановленням наметового містечка (з 25 наметів) що планується на понеділок - робочий день 17.11.2008г. з 10-00, порушить режим роботи органу влади - Верховної ради АРК- і створить перешкоди для пішоходів.
Крім того, суду надані докази того, що по понеділках перед будівлею Верховної Ради АРК проходить безстрокова акція протесту громадян із числа кримських татар проти земельних самозахватів, яка є безстроковою з 2006 року, носить мирний характер.
Однак одночасне знаходження обох акцій в один час може створити реальну небезпеку заворушень та загрожуватиме громадському порядку і національній безпеці.
Крім того суд приймає до уваги доводи позивача, у частині неможливості розміщення наметів у місцях знаходження великої кількості людей. Територія, на якій планується розміщення наметового містечка перед будівлею Верховної Ради АР Крим відноситься до центральної частини міста, поруч з якою знаходяться будівлі державних, громадських та культурних установ. Тому знаходження наметів у цій місцевості може негативно вплинути на санітарно-гігієнічний стан, відволіче значні сили працівників правоохоронних органів, що може привести до створення загрози заворушень, злочинів, загрози здоров'ю населення, а також може створити перешкоди у доступі громадян до адміністративних будівель установ та організацій розташованих поруч з площею, що є посяганням на права і свободи інших людей, тому суд не вбачає підстав для розміщення та знаходження наметового містечка перед будівлею Верховної Ради АРК 17.11.2008 року о 10-00год.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги виконавчого комітету Сімферопольської міської ради засновані на законі, підтвердженні матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 39 Конституції України, ст.160-163, 182, п.6 ч.1 ст.256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Заборонити ОСОБА_1 організацію та проведення 17.11.2008 року акції у адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим по вулиці Карла Маркса у місті Сімферополі у формі встановлення наметового містечка.
3. Стягнути на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради (АР Крим, м.Сімферополь, вул. Толстого, 15) з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31115095700002; Банк: ГУ ДКУ в АРК Сімферополь; МФО 824026; Отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, 22090200; ОКПО 34740405) судовий збір у розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Кушнова А.О.