Справа №22ц-86/08                                                    Суддя першої інстанції Разумовська О.Г.

Категорія 17

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 січня 2008 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                                            Буренкової К.О.,

суддів:                                                                          Довжук Т.С. ,  Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.,

за участю: представника позивача Заливчого Я.В. та відповідача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Заводського районного суду м.  Миколаєва від 01 жовтня 2007 р. за позо­вом Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Кредо" (далі -Страхова компанія „Кредо") до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

24 липня 2007 р. Страхова компанія „Кредо" пред'явила в суді позов до ОСОБА_1 про відшкодування 7789 гри. 23 коп. матеріальних збитків,  завданих в результаті дорож­ньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Свої вимоги позивач мотивував тим,  що 09 грудня 2005 р. на перехресті вулиць Жов­тнева і Авангардна в м.  Миколаєві з вини відповідача сталась ДТП,  внаслідок якої був пошкоджений автомобіль „Нісанн-Альмера",  належний ОСОБА_2

Виконуючи умови договору страхування вказаного наземного транспорту,  укладен-ного 10 червня 2005 р. між позивачем і ОСОБА_2,  Страхова компанія „Кредо" 29 бере­зня 2006 р. виплатила останньому в рахунок страхового відшкодування 7715 грн. 18коп.

Посилаючись на викладені обставини,  позивач просив суд стягнути зазначену суму збитків з відповідача у порядку регресу,  а також пов'язані зі справою витрати: 34 грн. 05 коп.3а отримання довідки про ДТП; 50 грн. за оплату послуг по складанню дефектної відомості; 77 грн. 89 коп. сплаті держмита 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішенням Заводського районного суду м.  Миколаєва від 01 жовтня 2007 р. позовні вимоги задоволені повністю. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 7715 грн. 18коп. матеріальних збитків по договору страхування та вказані судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1,  посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права,  просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову.

Вислухавши суддю - доповідача,  пояснення сторін та дослідивши надані сторонами докази,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції,  в межах заявлених вимог,  повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи,  оцінив надані сторонами доказам і дійшов вірного висновку,  що відпо­відно до  ст.  993 ЦК України та  ст.  27 Закону України „Про страхування" від 07 березня 1996 р. (з наступними змінами) до страховика,  який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування,  у межах фактичних витрат переходить право вимоги,

 2

З матеріалів справи вбачається,  що вказана ДТП сталась з вини відповідача,  який до­пустив в зазначеній ситуації порушення Правил дорожнього руху. Це підтверджується по­становою Заводського районного суду м.  Миколаєва від 23 січня 2006 p.,  якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення,  передбаченого  ст.  124 КпАП України з накладенням на нього штрафу в розмірі 17 грн.,  а також дослідженою в апеляційному суді справою про вчинення відповідачем адміністративного правопорушен­ня.

Відповідно до ч.3  ст.  61 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній,  господарській або адміністративній справі,  що набрало законної сили,  не дока­зуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

За пошкоджений у названій ДТП автомобіль „Нісан-Альмера" Страхова компанія „Кредо" 29 березня 2006 р. виплатила власнику цього автомобіля 7715 грн. 18коп. страхо­вого відшкодування й набула право вимоги до відповідача,  як особи,  відповідальної за за­вдані збитки.

Встановивши такі обставини справи та надавши їм вірну юридичну оцінку районний суд обґрунтовано ухвалив рішення про повне задоволення позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду першої інстанції не спростову­ють,  а тому не можуть бути підставою для скасування рішення,  ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  308,  313 - 315 ЦПК України року,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а рішення Заводського ра­йонного суду м.  Миколаєва від 01 жовтня 2007 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.