Справа № 22 Ц- 201/2008 р. Суддя 1-ї інстанції: Єнтіна А. П.
Категорія - 33 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
УХВАЛА
23 січня 2008 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Колосовського СЮ.
Шолох З.Л.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
позивачки - ОСОБА_1
представника- ОСОБА_2
третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.11. 2007 р. у справі за
позовом
ОСОБА_1 до Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області про безоплатну передачу у власність земельної ділянки
встановила:
22.01.2007 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Рівненської сільської ради Очаківського району про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, якою вона фактично користується у розмірі 0, 34 га.
Позивачка посилалась на те, що є власником будинку АДРЕСА_1.
Згідно з даними інвентаризації Очаківського БТІ за будинком закріплено земельну ділянку площею 0, 352 га.
У 1993 р. вона зверталася до відповідача з вимогою про безоплатну передачу у власність земельної ділянки такого ж розміру та площею.
Рішення з цього питання зазначений орган не прийняв.
В той же час, власникам сусідніх будинків АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та АДРЕСА_3 ОСОБА_3 були видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, які були виділені їм для забудови, але без обопільного погодження меж суміжних земельних ділянок.
Зазначене порушення призвело до порушення її земельних прав.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила зобов'язати відповідача здійснити вимір земельних ділянок та визнати за нею право на приватизацію, тобто безоплатну передачу їй у власність земельної ділянки, якою вона фактично користується.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.11. 2007 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення, посилаючись на невідповідність його висновків вимогам норм матеріального права та процесуального закону.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. . 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні
2
справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.
При цьому зазначені особи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права на приватизацію земельної ділянки, якою вона фактично користується для обслуговування житлового будинку розміром 0, 34 га.
На вимогу позивачки було здійснено вимір її земельної ділянки та суміжних ділянок сусідів.
З матеріалів виміру вбачається, що у своє фактичне користування позивачка перебрала земельну ділянку загальною площею 0, 3416 га., внаслідок чого розмір сусідньої земельної ділянки ОСОБА_3, якій вже видано державний акт на право приватної власності на землю, фактично на 0.02 га. менший, ніж про це зазначено у виданому їй державному акті.
Відповідач надав позивачці дозвіл на виділення фактично зайнятої земельної ділянки але у меншому розмірі, тобто 0, 32 га., зважаючи на те, що іншої вільної землі в межах масиву громадської житлової забудови немає.
Крім того, виділив 0, 02 га для ведення особистого селянського господарства за межами присадибної ділянки із земель державної власності.
Встановлене свідчить про наявність спору щодо визначення меж сусідніх земельних ділянок, який в свою чергу унеможливлює передачу позивачці земельної ділянки, якою вона фактично користується для обслуговування житлового будинку розміром 0, 34 га.
В той же час, позивачка не заявляє вимог про поновлення її земельних прав через визнання недійсними державних актів на землю, виданих сусідам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну юридичну оцінку наданим доказам і прийшов правильного висновку щодо недоведенності факту неправомірних дій органу місцевого самоврядування підчас вирішення питання приватизації спірної земельної ділянки та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апелянтки про необгрунтованність рішення суду, який не з'ясовував розміри сусідніх земельних ділянок, ігнорував відсутність факту погодження меж суміжних земельних ділянок, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вимог, в межах яких мали з'ясовуватися ці обставини та визначатися відповідні правові наслідки правопорушення, позивач не заявляла і вони не могли бути предметом судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.11. 2007 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України