Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10"  листопада 2008р.          Справа № 54/114-08

 

Судова колегія у складі: головуючого судді Бондаренко В.П.,

судді Лакізи В.В., судді Камишевої Л.М.

 

при секретарі  Сємєровій М.С.

 

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 - СПДФО

1-го відповідача -не з'явився

2-го відповідача -не з'явився

3-го  відповідача -не з'явився

 

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    у    приміщенні    Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 2313Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.08 по справі № 54/114-08

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1., с. Новоселівка

до  1. Валківської районної державної адміністрації,  м. Валки

      2. Східного державного басейнового управління охорони живих ресурсів, м. Харків

      3. Черемушнянської сільської ради, с. Черемушна

про визнання права власності

встановила:

 

Рішенням господарського суду Харківської області від 09 вересня 2008 року (суддя Прохоров С.А.) в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09 вересня 2008 року. 27 жовтня 2008 року, через канцелярію суду позивач надав письмове пояснення до апеляційної скарги з посиланням на норми чинного законодавства.

Відповідачі відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Другий відповідач в судове засідання не з'явився. З матеріалів справи вбачається, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження повернулася з відміткою поштового відділення "вибув".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з яких причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи, що ухвали суду були направлені другому відповідачу за адресою, що знаходиться в матеріалах справи, колегія суддів вважає можливим розгляд апеляційної скарги за відсутності другого відповідача.

Третій відповідач, повідомлений належним чином, про час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причину неявки не повідомив.

До початку судового засідання від першого відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою його представника.

Колегія суддів розглянувши заявлене клопотання та враховуючи думку позивача, який заперечує проти задоволення клопотання першого відповідача, яке на його думку  є затягуванням процесу, оскільки представники першого відповідача не з'являлися в судове засідання, вирішила відмовити у задоволенні клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи.

          Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  встановила наступне.                    Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати за ним право власності на сільгосппродукцію, якою є вирощена товарна риба, що вирощувалася на підставі договору оренди № 3 від 05.07.1999 р. по листопад 2006 р. та залишилась на орендованих земельних ділянках зі ставками.

          Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Валківської райдержадміністрації № 109 від 04.07.1999 року голові Черемушнянської сільської ради було надано право  укласти з позивачем договір оренди земель водного фонду з водними об'єктами (ставками) загальною площею 61 га для сільськогосподарського використання, товарного вирощування риби, тобто рибництва з подальшою реалізацією її населенню.

На підставі вказаного розпорядження між позивачем та  Черемушнянською сільською радою було укладено договір оренди земельної ділянки № 3 від 05.07.1999 р. строком на 5 років  до 05.07.2004 р., у зв'язку з чим СПД ФО ОСОБА_1 на законних підставах користувався спірною земельною ділянки із земель водного фонду в період дії договору.

У подальшому дію договору сторонами продовжено не було.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що з 05.07.2004 р. по листопад 2006 р. СПД ФО ОСОБА_1 самовільно використовував земельну ділянку  водного фонду з водними об'єктами (ставками) загальною площею 61 га без правовстановлюючих документів (договору оренди землі).

Слід також зазначити, що  рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2006 р. по справі № 40/51-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04.09.2006 р. був встановлений факт самовільного зайняття СПД ФО ОСОБА_1 земельних ділянок та зобов'язано його привести у придатний для використання стан вказані ділянки та повернути їх за належністю  Валківській райдержадміністрації.

У вказаній постанові також зазначено, що посилання СПДФО ОСОБА_1. на договір № 3 оренди земельної ділянки із земель водного фонду площею 61 га, що знаходиться під ставками  урочищі «Паньківка», який був укладений 05.07.1999 р. між Черемушнянською сільською радою та ОСОБА_1 є необґрунтованим, оскільки дія даного договору закінчилась і він не міг бути автоматично пролонгований.

Крім того, з матеріалів справи № 40/51-06 вбачається, що СПДФО ОСОБА_1 був обізнаний про закінчення строку дії вказаного договору оренди, у зв'язку з чим він 25.03.2004 р. звертався до Валківської  районної державної адміністрації щодо надання розпорядження на укладення договору оренди землі водного фонду під водними об'єктами.

Слід також зазначити, що рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № 21/30-06, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного суду від 03.08.2006 р. встановлений той факт, що за результатами проведеної Харківським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства спільно з Валківською районною державною адміністрацією перевірки щодо додержання відповідачем, який був орендарем земельної ділянки земель водного фонду відповідно до договору оренди земельної ділянки № 3 від 05.07.1999 р., укладеного ним з Черемушнянською сільською радою, вимог діючого законодавства, 20.10.2005 р. було складено акт, яким встановлено, що відповідач в порушення вимог статей 44, 48 Водного Кодексу України здійснив на території зазначеної земельної ділянки  скид води на 100% з водойми площею 23,0476 біля с. Черемушна Валківського району Харківської області без отримання дозволу на спеціальне водокористування. 

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Встановлені судовими рішеннями у справі № 21/30-06 факти є доказом того, що СПД ФО ОСОБА_1 у жовтні місяці 2005 р. здійснив скид води на 100% з водойми загальною площею 23,0476 га,  користувачем якої він був на підставі договору оренди № 3 і виловив вирощену ним рибу.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 5 Закону України  «Про тваринний світ»право власності на об'єкти тваринного  світу  набувається  та реалізується  відповідно  до Конституції України,  цього Закону та інших законів України.

Відповідно до ст. 7 вказаного Закону України об'єкти тваринного світу,  вилучені із стану природної  волі, розведені  (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб. Законність набуття  у  приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального  використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що  засвідчують законність вилучення  цих  об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які  видаються  в  установленому  законодавством порядку. У передбаченому  законом  порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в  інтересах охорони цих об'єктів,  навколишнього природного середовища та  захисту прав громадян.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції  про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів,  затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 623/404 від 11.11.2005 р. обсяги використання риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, наданих користувачам у користування для їх штучного розведення і вирощування, регламентуються режимами рибогосподарської експлуатації, які розробляються відповідно  до вимог пункту 2.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих  ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Держкомрибгоспу від 28.10.1998 р. № 154.

В подальшому Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих  ресурсів та їх використання,  затверджена наказом Держкомрибгоспу України від 28.10.1998 р. № 154, з 08.06.2004 р.  втратила чинність та була прийнята Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання  спеціальних товарних рибних господарствах,  затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 р. № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 р. № 64/14755.

Згідно з  п. 2.7 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України № 154 від 28.10.1998 р., штучне розведення, вирощування, випуск водних живих ресурсів, а також проведення меліоративних робіт тощо виконуються користувачем згідно з Режимом та Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженою наказом Держкомрибгоспу України від 21 вересня 1998 р. № 126.

В подальшому Інструкція про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів,  затверджена наказом Держкомрибгоспу України від 21 вересня 1998 р. № 126, з 08.06.2004 р.  втратила чинність та була прийнята Інструкція про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів,  затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 08.06.2004 р. № 215, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.09.2004 р. № 1142/9741.

Однак позивачем не були надані суду докази в обґрунтування позовних вимог  з урахуванням приписів вказаних нормативних актів.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги фактично мотивовані позивачем як «встановлення його права власності на сільгосппродукцію, якою є товарна риба,  вирощена на підставі договору оренди № 3 від 05.07.1999 р. по листопад 2006 р. і залишилась на орендованих земельних ділянках зі ставками».

Однак відповідно до п. 1.2 Інструкції  про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів,  затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 623/404 від 11.11.2005 р.,  встановлено, що вилучення риби та  інших  водних  живих  ресурсів  -  вилов (добування,  збирання тощо) з природного або  штучного  середовища риби та інших водних живих ресурсів за допомогою знарядь лову; дозвіл на спеціальне використання риби та інших водних  живих ресурсів  (далі  -  дозвіл)  - офіційний документ,  який засвідчує право користувача на спеціальне використання риби та інших  водних живих  ресурсів,  крім  промислового  вилову  риби та інших водних живих ресурсів, у межах отриманої квоти, ліміту.

Матеріали справи свідчать, що позивач не є користувачем спірної земельної ділянки, крім того, рішеннями, які набрали чинності, його зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Як вже зазначалося вище, встановлені судовими рішеннями у справі № 21/30-06 факти є доказом того, що СПД ФО ОСОБА_1 у жовтні місяці 2005 р. здійснив скид води на 100% з водойми загальною площею 23,0476 га,  користувачем якої він був на підставі договору оренди № 3 від 05.07.1999 р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що для вирішення питання скиду води і вилову риби райдержадміністрацією було направлено листи до держрибінспекції (Харківський територіальний відділ) та до Харківського обласного управління меліорації і водного господарства. Відповідно до отриманих відповідей «ставки Черемушнянської сільської ради мають статус водойм загальнодержавного значення відповідно до наказу Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 р. № 2/2442 «Про затвердження переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення»і тому вилов риби здійснюється відповідно до Інструкції про порядок використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 11.11.2005 р. № 623/404, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2005 р. № 1458/11738. Для отримання дозволу на спеціальне використання риби та інших живих ресурсів згідно з вказаною вище Інструкцією орендар водойми повинен бути користувачем водних живих ресурсів. Для цього йому необхідно було розробити режим рибогосподарської експлуатації. У зв'язку з тим, що СПДФО ОСОБА_1 не є користувачем водних живих ресурсів, то у Територіального відділу рибоохорони немає законних підстав для видачі йому дозвільних документів на вилов риби»(т. 1, а.с. 75, 77).

Таким чином, враховуючи викладені обставини у суду відсутні правові підстави для задоволення позову «про визнання за СПДФО ОСОБА_1 права власності на сільгосппродукцію, якою є вирощена товарна риба на підставі договору оренди № 3 від 05.07.1999 р. по листопад 2006 р., яка залишилась на орендованих земельних ділянках зі ставками».

Слід зазначити, що другим відповідачем в позовній заяві зазначений Харківський територіальний відділ Східного державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів.

Наказом Державного комітету рибного господарства  України від 10.02.2007 р. № 5 Державна інспекція охорони, відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства та її відокремлені структурні підрозділи ліквідовані.

29.10.2008 р. апеляційним судом був направлений запит до Державної інспекції охорони, відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства про надання інформації щодо виключення інспекції та її відокремлених структурних підрозділів (в т.ч. Східне басейнове управління охорони, відтворення  водних живих ресурсів та регулювання рибальства) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державна інспекція охорони, відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

При цьому слід зазначити, що відповідно до заперечення та наданих доказів в їх обґрунтування Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області вказана юридична особа не є  правонаступником Державної інспекції охорони, відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2008 р. по справі № 53/114-08 прийняте у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

 

       постановила:

 

У клопотанні першого відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну  скаргу залишити без задоволення.

            Рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2008 р. по справі № 53/114-08  залишити без змін.

 

         Головуючий суддя                   (підпис)                                 Бондаренко В.П. 

 

                                 суддя                   (підпис)                                Лакіза В.В. 

 

                                суддя                    (підпис)                                Камишева Л.М.

 

Постанову підписано 12.11.2008 р.