Судове рішення #32480364

Справа № 212/4954/2012

Провадження №11/772/721/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Гайду Г.В.

Доповідач : Ляліна Л. М.


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року


Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Вінницької області

в складі:


головуючого: Ляліної Л.М.


суддів : Рибчинського В.П., Ващук В.П.



з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.


захисників: ОСОБА_2


представника потерпілої: ОСОБА_3


засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_6



розглянула «19» вересня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст. 190 ,ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 296 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів , передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2013р. яким

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Грузії , с. Дашаке Мартвильського району, грузин , громадянин Грузії , одружений , непрацюючий, освіта середня , зареєстрований АДРЕСА_2, проживаючий АДРЕСА_3, раніше судимий Староміським районним судом м.Вінниці 20.12.2005 р. за ч.1 ст. 296 КК України до 2 - х років обмеження волі на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки




засуджений за ст..ст. 190 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, , 190 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі , 190 ч.4 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 296 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі , відповідно ст.. ст.. 70 ч.1, 71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі .


ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка Грузії ,с. Салхіно Мартвільського району, грузинка, громадянка Грузії, одружена, приватний підприємець, освіта вища, зареєстрована АДРЕСА_2, проживаюча за адресою АДРЕСА_3 , раніше несудима


засуджена за ст.. 190 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст.. 190 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст.. 190 ч.4 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна , відповідно ст..70 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна .


Як встановлено вироком, громадяни Грузії ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_6 , перебуваючи на території України, згідно тимчасових посвідок на постійне місце проживання з терміном дії « безстроково», вступили у злочинну змову з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтримуючи дружні відносини із ОСОБА_8, маючи спільний злочинний умисел на заволодіння майном останнього , будучи обізнаними про наявність у ОСОБА_8, грошових коштів у зв'язку із зайняттям ним підприємницькою діяльністю , використовуючи різні приводи , в період часу з листопада 2006 року по вересень 2007 року, періодично звертались до нього з проханням надати грошові кошти у борг на різні потреби , маючи на меті їх не повертати. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запевняли останнього , щодо обов'язковості повернення наданих коштів , вигадавши аргументовані підтвердження , зокрема наявність впливового родича, який невдовзі допоможе їм матеріально , продаж належного їм будинку в найближчий час , наявність монет із золота , які вони мають реалізувати. ОСОБА_8, будучи впевнений в порядності вказаних осіб, на території м.Вінниці , в основному на ринку « Урожай» по вул.. Пирогова , передав останнім грошові кошти в період часу з 01.11.2006р. по 01.12.2006р. у сумі 10 000 грн. на купівлю земельної ділянки, 1 250 грн. на купівлю мобільного телефону , 7 500 грн. на будівництво огорожі приватного будинку по АДРЕСА_2 , 2 000 грн. на поточні витрати , 200 грн.. на поповнення рахунку мобільного телефону , 01.12.2006р., 02.12.2006р. гроші в сумі 8 000 грн. на купівлю земельної ділянки, 02.12.2006р. гроші в сумі 520 грн. на будівництво огорожі , 03.12.2006р. гроші в сумі 30 грн. поповнення рахунку мобільного телефону, розрахунок за встановлення огорожі 5 350 грн., 04.12.2006р. гроші в сумі 7 500 грн. на огорожу до 14.12.2006р., на огорожу грошові кошти в сумі 5 000 грн., 1 000 грн., на поїздку в м. Київ 500 грн., на поточні витрати грошові кошти в сумі 1 000 грн. та 2 5000 грн., 14.12.2006р. гроші в сумі 1 500 грн. та 500 грн., 19.12.2006р. гроші в сумі 2000 грн., з 26.12.2006р. по 11.01.2007р. грошові кошти в сумі 11 000 грн. для ремонту даху будинку по АДРЕСА_2 , з 19.01.2007р. по 13.02.2007р. грошові кошти в сумі 17 000 грн., з 15.02.2007р. по 22.03.2007р. грошові кошти в сумі 12 650 грн., 25.03.2007р. грошові кошти у сумі 1 500 грн., 28.03.2007р. грошові кошти у сумі 115грн., 19.04.2007р. грошові кошти у сумі 6 000 грн. на купівлю котла опалення, 19.09.2007р. грошові кошти у сумі 560 грн. на купівлю продуктів харчування.

Отримавши вказані кошти в загальній сумі 106 560 грн., ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від своїх боргових зобов'язань відмовились , кошти не повернули , чим завдали ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , вступили у злочинну змову, маючи спільний злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_9, з якою підтримували


дружні стосунки , шляхом обману та зловживання довірою останньої. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_6 використовуючи різні приводи в період з лютого по листопад 2008 року періодично звертались до ОСОБА_9 з проханням надати кошти в борг на різні потреби та належне їй майно в тимчасове користування, маючи на меті його не повертати. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запевняли ОСОБА_9 в обов'язковості повернення наданих коштів та майна, вигадавши аргументовані підтвердження, зокрема наявність впливового родича, який невдовзі допоможе їм матеріально, розвиток власної справи, наявність захованого скарбу на території їх будинко володіння . ОСОБА_9 будучи впевнена в порядності вказаних осіб, на території м. Вінниці, передала останнім гроші та майно за наступних обставин: 2.05.2008р. ОСОБА_9 отримала кредит готівкою в ВАТ «Родовід - банк» в сумі 2500 грн. та вказану суму передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6; 19.05.2008р. ОСОБА_9 отримала кредит готівкою в ПАТ «Альфа - Банк» в сумі 1393,75 доларів США та вказану суму передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6; 27.05.2008р. ОСОБА_9 отримала кредит готівкою в AT «Дельта Банк» в сумі 3000 грн. та вказану суму передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6; 10.06.2008р. ОСОБА_9 отримала кредит готівкою в ВАТ «ВІЕЙБІ БАНК» в сумі 3700 гривень та вказану суму передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6; в жовтні 2008 року ОСОБА_9 отримала кредит готівкою в AT «Сведбанк» в сумі 4130 грн. та вказану суму передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6; в липні 2008 року ОСОБА_9 передала в тимчасове користування ОСОБА_4, належний їй ланцюжок з золота, вартістю 1500 грн. та хрестик із золота, вартістю 2500 грн.; в липні 2008 року ОСОБА_9 передала ОСОБА_4 гроші в сумі 2000 грн. для викупу виробів із золота з ломбарду; в вересні 2008 року ОСОБА_9 надала ОСОБА_4 для здачі в ремонт , належний їй браслет із золота; в період часу з лютого по листопад 2008 року ОСОБА_9 передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6 кошти в сумі 3000 грн. для викупу, належних їм виробів із золота в ломбарді; в період часу з лютого по листопад 2008 року ОСОБА_9 передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6 кошти в сумі 5000 грн. на різні потреби; в листопаді 2008 року передала ОСОБА_4, належний їй мобільний телефон «Самсунг», вартістю 1200 грн.; з лютого по листопад 2008 року ОСОБА_9 передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6 кошти в сумі 3000 грн.

Отримавши казані кошти та майно, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від своїх боргових зобов'язань відмовились, кошти та отримане майно не повернули, чим завдали ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 58 250 грн.


Також, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вступили у злочинну змову, маючи спільний злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_11 та членів її сім'ї - ОСОБА_12 (чоловік) , ОСОБА_13 (мати), з якими підтримували дружні відносини, шляхом обману та зловживання довірою останніх. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_6 використовуючи різні приводи в період з квітня 2008 року по вересень 2010 року, періодично звертались до ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з проханням надати кошти в борг на різні потреби та належне їм майно для тимчасового використання, маючи на меті перелічене не повертати. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запевняли вказаних осіб в обов'язковості повернення наданих коштів та майна, вигадавши аргументовані підтвердження, зокрема наявність впливового родича, який невдовзі допоможе їм матеріально, розвиток власної справи, наявність захованого скарбу на території їх будинку володіння. ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 будучи впевнені в порядності вказаних осіб, на території м. Вінниці, в основному за адресою свого проживання: АДРЕСА_4, передали останнім гроші та майно за наступних обставин: в період з квітня 2008 року по вересень 2010 року - грошові кошти загальною сумою 40 146 грн.; у 2008 році - грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України (НБУ) становить - 5 267, 20 грн. ; у 2009році - грошові кошти у сумі 1 100 США, що відповідно до курсу НБУ становить - 8570,32 грн.; у 2010 році - гроші в сумі 1000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить - 7935,6 грн.; в грудні 2008 року - грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить - 37 823,5 грн.; навесні 2009 року - гроші в сумі 1000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 7700 грн.; в липні 2010 року гроші в сумі 150 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 1185,20 грн.; в серпні 2010 року - гроші в сумі 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 3967,8 грн.; влітку 2009 року - вироби із золота: браслет та перстень, загальною вартістю 12000 грн.

Отримавши казані кошти в загальній сумі 112 595,62 грн. та майно на загальну суму 12000 грн. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від своїх боргових зобов'язань відмовились, кошти та отримане майно не повернули, чим завдали ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 124 595,62 грн.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вступили у злочинну змову, маючи спільний злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_14, з якою підтримували дружні стосунки, шляхом обману та зловживання довірою останньої. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_6 використовуючи різні приводи в період з січня по травень 2010 року періодично звертались до ОСОБА_14 з проханням надати кошти в борг на різні потреби, маючи на меті їх не повертати. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запевняли ОСОБА_14 в обов'язковості повернення наданих коштів, вигадавши аргументовані підтвердження, зокрема наявність впливового родича, який невдовзі допоможе їм матеріально, розвиток власної справи, наявність захованого скарбу на території їх будинкуволодіння. ОСОБА_14 будучи впевнена в порядності вказаних осіб, на території м. Вінниці, передала останнім гроші в наступних сумах: в січні 2010 року грошові кошти у сумі 6000 грн. ОСОБА_6 на оплату податку на землю; в лютому 2010 року грошові кошти в сумі 300 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить - 2 400,08 грн. ОСОБА_6 для оплати транспортних послуг; 08.02.2010 року грошові кошти в сумі 23 000 грн. ОСОБА_4, на оплату боргових зобов'язань; в березні 2010 року - гроші загальною сумою 3200 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 25 493,69 грн. - ОСОБА_6, на купівлю меблів, автомобіля, інших потреб; в березні 2010 року - грошові кошти в сумі 7000 грн. ОСОБА_4 для сплати боргових зобов'язань; в квітні 2010 року - грошові кошти в сумі 8000 доларів США, що згідно курсу БУ становить 63 406 грн. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 для сплати боргових зобов'язань; в травні 2010 року - грошові кошти в сумі 5 000 грн. ОСОБА_4 на особисті витрати.

Також, продовжуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_14, на початку квітня 2010 року, ОСОБА_4, будучи обізнаним про намір знайомої йому ОСОБА_14 придбати автомобіль у подарунок на весілля, звернувся до останньої, запропонувавши надати їй допомогу у купівлі автомобіля « BMW» сьомої серії, зацікавивши ОСОБА_14 нижчою, від ринкової вартістю низаного автомобіля. При цьому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_14 неправдиву інформацію про те, що автомобіль терміново продає його знайомий з м. Харків, який невдовзі доставить його до м. Вінниці для відповідного оформлення купівлі-продажу та поставлення на облік. ОСОБА_14 будучи впевнена в правдивості намірів ОСОБА_4 у наданні їй допомоги з даного приводу, погодилась на його пропозицію, щодо купівлі зазначеного автомобіля. Після чого ОСОБА_14 на початку квітня 2010 року біля будинку № 8, що розташований за адресою: м. Вінниця 1-й провулок Пирогова, передала ОСОБА_4 в якості завдатку за вказаний автомобіль гроші в сумі 20000 (двадцять тисяч) доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України (НБУ) становить 158514 (сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. та 86 копійок. В подальшому в квітні 2010 року, ОСОБА_4, після отримання вищевказаної суми, повідомив ОСОБА_14 неправдиву інформацію з приводу того, що автомобіль вже доставлений до м. Вінниці та знаходиться у гаражі, за адресою проживання продавця. При цьому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 попередив ОСОБА_14 про необхідність повного розрахунку за даний автомобіль. Після чого на території м. Вінниці за обумовленими адресами ОСОБА_4 під вказаним приводом отримав від ОСОБА_14 різними частинами, грошові кошти загальною сумою 114 000 (сто чотирнадцять тисяч) грн., а саме 1000 (одна тисяча) Євро, що відповідно до курсу НБУ становить 1063,36 грн., 5000 (п'ять тисяч) доларів США, що відповідно курсу НБУ становить 39 628 (тридцять дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 71 коп.( загалом 313 207 грн.)

Отримавши вказані кошти в загальній сумі 445 507 грн., ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від своїх зобов'язань відмовились, кошти не повернули, чим завдали ОСОБА_14 матеріальну шкоду на вказану суму.

Також, ОСОБА_4 на початку квітня 2010 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, звернувся до знайомого йому ОСОБА_16, який являється зятем ОСОБА_14, з проханням надання коштів в сумі 1500 доларів США для купівлі собаки, обіцяючи повернути їх в найближчий термін. Після чого ОСОБА_16, будучи впевнений в порядності ОСОБА_4 та в тому, той поверне отримані кошти, передав останньому за адресою: АДРЕСА_1, гроші в сумі 1500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 11 888,6 грн. Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_16, ОСОБА_4, повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію з приводу того, що для повного розрахунку за автомобіль «БМВ», на купівлю якого надала частину коштів ОСОБА_14 необхідно сплатити ще визначену суму. ОСОБА_16, будучи впевнений в правдивості намірів ОСОБА_4, щодо допомоги у купівлі автомобіля на початку травня 2010 року за адресою: м. Вінниця, вул. Зодчих, 10, передав йому гроші в сумі 23000 грн. Через декілька днів, після того, в травні 2010 року, ОСОБА_16 електронним переказом перерахував кошти в сумі 32000 грн., які ОСОБА_4 отримав в м. Вінниці. Заволодівши коштами ОСОБА_16, ОСОБА_4 від наявності боргу відмовився, гроші не повернув чим завдав ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 66888,6 грн.

Крім того, ОСОБА_4 в травні 2010 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, звернувся до знайомої йому ОСОБА_14 з проханням надання йому коштів в борг її подругою ОСОБА_17 Після чого ОСОБА_17, на прохання ОСОБА_14, будучи впевнена в порядності ОСОБА_4 та в тому, що він поверне отримані кошти, передала останньому гроші в сумі 3000 грн. за адресою: м. Вінниця вул. Космонавтів б. 64.

Заволодівши коштами ОСОБА_17, ОСОБА_4 від наявності боргу відмовився, гроші не повернув, чим завдав ОСОБА_17 матеріальну шкоду на вказану суму.

Також, ОСОБА_4 в травні 2010 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, звернувся до знайомої йому ОСОБА_14 з проханням надання йому коштів в борг її подругою ОСОБА_18 після чого ОСОБА_18, на прохання ОСОБА_14, будучи впевнена в порядності ОСОБА_4 та в тому, що він поверне отримані кошти, передала останньому гроші в умі 2000 грн. за адресою: м. Вінниця вул. Острозького, 32. Заволодівши коштами ОСОБА_18, ОСОБА_4 від наявності боргу відмовився, гроші не повернув, чим завдав ОСОБА_18. матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 13.06.2010 приблизно о 20:30 год. годині ОСОБА_4 перебуваючи на проїзній частині біля перехрестя вулиць Пирогова та Дачна, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, виражаючи свою неповагу до суспільства та демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих в суспільстві норм моралі та правил поведінки, підійшов до автомобіля ВАЗ-21101, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням раніше незнайомого йому ОСОБА_19, який знаходився у вказаному місці та наніс удар ногою по корпусу дверки водія даного автомобіля. Після чого ОСОБА_4 через опущене скло дверки водія наніс ОСОБА_19, який сидів в автомобілі, два удари кулаком в обличчя. Останній намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_4, однак той вперто не бажаючи припинити хуліганські дії, знову вдарив ногою по дверці водія автомобіля. Після того, як ОСОБА_19 вийшов з автомобіля, ОСОБА_4 наніс останньому ще декілька ударів кулаком в обличчя. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_19 фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді синців та садна на обличчі зліва, що згідно висновку судово-медичної експертизи: №1939 від 23.08.2010 р. належать до легких тілесних ушкоджень.


В апеляційній скарзі з доповненнями прокурора ставиться питання про скасування вироку суду відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 через невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочинів і неправильного застосування кримінального закону, в апеляційних скаргах засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку відносно них у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи , а також грубого порушення прав на захист.

Заслухавши доповідача , думку прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію прокурора , що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції , - з доповненнями і просить її задовольнити , засудженого ОСОБА_4 і його захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію засудженого ОСОБА_4, просять скасувати вирок суду з направленням справи на новий судовий судовий розгляд , а також змінити міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд , засуджену ОСОБА_6 , яка підтримала свою апеляцію і просить вирок суду скасувати , а справу направити на новий судовий розгляд , представника потерпілої ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_3 , який вважає вирок суду законним і обґрунтованим , обговоривши доводи апеляцій , перевіривши матеріали кримінальної справи , колегія суддів приходить до висновку , що апеляція прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції , з доповненнями , задоволенню не підлягає , апеляції засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, вирок скасуванню , а справа - поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства , яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 частково визнав свою вину у вчиненні хуліганства і категорично заперечив вчинення шахрайства відносно ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_14 , ОСОБА_16, ОСОБА_18, пояснивши , що ніяких грошей від цих осіб не отримував , а ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 взагалі не знає.

Підсудна ОСОБА_6 також не визнала свою вину в інкримінованих їй злочинах , пояснивши , що ніколи не отримувала грошей у людей, визнаних потерпілими.

Суд визнав доведеними заволодіння ОСОБА_4 і ОСОБА_6 шахрайським шляхом майном потерпілого ОСОБА_8

В якості доказів суд послався на показання потерпілого ОСОБА_8, який неодноразово надавав підсудним грошові кошти в борг . Так , він оплатив витрати на весілля ОСОБА_4, давав гроші в борг для купівлі земельної ділянки в с. Якушенці , однак земельну ділянку вони так і не придбали .В грудні 2006 р. на прохання ОСОБА_4 ОСОБА_8 давав йому гроші в борг для будівництва огорожі в будинку по АДРЕСА_2 . Коли борг становив суму 10 000 доларів США , він попросив повернути його , але борг не було повернуто.

ОСОБА_4 і ОСОБА_6 знов попросили гроші в борг на ремонт будинку по АДРЕСА_2 і він надав їм необхідну суму .

Як пояснив ОСОБА_8, він записував у свій блокнот грошові суми , що давав в борг підсудним загальна сума наданих ним коштів складає 21 340 доларів США. ОСОБА_4 і ОСОБА_6 обіцяли повернути борг , коли продадуть будинок , а також говорили за скарб , що захований на території їх будинковолодіння .

Судом оглянутий блокнот , на який посилався потерпілий ОСОБА_8, та оглядом встановлено , що на сторінках датованих 24 та 27 грудня містяться записи грошових сум із позначкою «ОСОБА_6 » та підпис останньої , запис « ОСОБА_6 - ОСОБА_4».

Коли і ким зроблені ці записи, хто підписався біля позначок «ОСОБА_6 » суд без проведення експертизи визнав доведеним , передавши даний речовий доказ на зберігання ОСОБА_8.

Підсудна ОСОБА_6 категорично заперечує проти того , що підпис виконаний нею.

По факту шахрайства щодо потерпілої ОСОБА_9 суд в якості доказів вини ОСОБА_4 і ОСОБА_6 приводить свідчення потерпілої ОСОБА_9 про те, що підсудні неодноразово позичали у неї гроші , для чого вона неодноразово брала кредити в різних банках і гроші передавала ОСОБА_4 і ОСОБА_6. Крім того, вона передала ОСОБА_4 свій золотий хрестик і ланцюжок , які він заложив у ломбард , а коли вона дала йому гроші в сумі 2000 грн. щоб викупити її золоті прикраси , то ОСОБА_4 не повернув їй ні гроші , ні золоті прикраси . Всього ОСОБА_4 і ОСОБА_6 шляхом обману заволоділи її коштами на загальну суму 52 250 грн. , а також золотими виробами виробами і мобільним телефоном .

Суду представлені ксерокопії кредитних договорів та квитанції про сплату кредитів на ім'я ОСОБА_9

По епізоду шахрайських дій ОСОБА_4 і ОСОБА_6 щодо ОСОБА_14 суд послався на показання потерпілої ОСОБА_14, яка пояснила , що неодноразово надавала різні суми грошових кошів в борг , крім того передала ОСОБА_4 кошти на придбання автомобіля , який планувала подарувати доньці на весілля , в сумі 20 000 доларів США а 50 000 грн. , а пізніше ще 50 000 грн., 1 000 євро, 14 000 грн., 5 000 доларів США.

Всього ОСОБА_4 і ОСОБА_6 отримали від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 445 507 грн.

Оголошені в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_20 свідчать про те, що за борг ОСОБА_4 з ним розрахувалась ОСОБА_14 Крім того , він також чув розмову ОСОБА_4 з молодим хлопцем і дівчиною про кошти , які ОСОБА_4 винен матері дівчини.

Свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22 підтвердили факт позичання у них грошових коштів ОСОБА_14 , але для чого їй потрібні були гроші їм невідомо.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила , що навесні 2010р. вона позичала гроші ОСОБА_14, яка пояснила їй, що в її водія ОСОБА_4 виникли якісь проблеми і необхідно для їх вирішення 3 000 доларів США.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснила , що з ОСОБА_14 вони знайомі 30 років , остання зберігала в неї свої кошти.

В квітні 2010року вона забрала свої кошти в сумі 25 000 доларів США , пояснивши , що хоче придбати автомобіль в якості подарунка доньці на весілля .

В матеріалах справи є розписка , виїмку якої проведено у ОСОБА_14 ( т. 2 а.с. 219). Як вбачається з неї , ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_14 в борг 23 000 грн.

ОСОБА_4 не заперечив факту отримання в борг у ОСОБА_14 23 000 грн., пояснивши , що це було єдиний раз і він написав розписку .

Ні досудовим , ні судовим слідством не з'ясувалось , чому боргові зобов'язання ОСОБА_4 і ОСОБА_6 не оформлялись письмово , чому ОСОБА_14 отримала від ОСОБА_4 лише розписку на суму 23 000 грн. і не наполягала на написанні хоча би розписок а можливо і нотаріальних дій по боргах , які їй не повернуті , а продовжувала давати в борг гроші цим особам . Аналогічно виникають запитання такого ж змісту до потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .

Визнаючи блокнот , в якому вів записи ОСОБА_8, речовим доказом , орган досудового розслідування не призначив і не провів почеркознавчу експертизу з метою встановлення , коли і ким зроблені записи у блокноті і що вони означають. Не зробив цього і суд , разом з тим, пославшись на цей блокнот , як доказ.

Крім того, в даний час блокнот переданий на зберігання ОСОБА_8 , а не знаходиться по справі .

Відповідно до ст.. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року передбачає , що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст..ст. 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини , які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні особи, не витребувані й не досліджені документи, речові чи інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин і т. і. ).

Потерпіла ОСОБА_17 , відповідно до заяви якої ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів її грошима в сумі 3 000 грн., в судовому засіданні взагалі не допитувалась , а ОСОБА_4 заявив , що її не знає , на час , на час , коли він якоби заволодів її грошима , він перебував у Грузії. Ці показання підсудного ОСОБА_4 не перевірялись.

Не допитана судом і потерпіла ОСОБА_11 , у якої ОСОБА_4 і ОСОБА_6 заволоділи грошима і коштовностями в сумі 16 000 доларів США.

Свідки ОСОБА_12 - чоловік потерпілої ОСОБА_11 та ОСОБА_13 - мати потерпілої також в судовому засіданні допитані не були , хоча їх показання суд привів в якості доказів вини ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в задоволенні шахрайським шляхом майном потерпілої ОСОБА_11

Судом не з'ясовано , чому потерпіла відмовилась від цивільного позову , який був заявлений нею раніше , а лише зазначено вироку , що надійшла заява , в якій потерпіла ОСОБА_11 відмовилась від цивільного позову , претензій до ОСОБА_4 ї ОСОБА_6 не має , щодо міри покарання покладається на розсуд суду .

Досудовим слідством невірно кваліфіковані дії ОСОБА_4 по епізоду хуліганських дій відносно ОСОБА_19 за ч.3 ст. 296 КПК України - хуліганство , тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуючою ознакою якою є дії , передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони були вчинені особою , раніше судимою за хуліганство.

Разом з тим, постановою Староміського райсуду м. Вінниці від 01.02.2008р. ОСОБА_4 звільнений від покарання в зв'язку із закінченням іспитового строку ( т.4 а.с. 141). Але суд засудив його за ч. 3 ст. 296 КК України.

При проведенні додаткового розслідування необхідно шляхом проведення почеркознавчої експертизи блокнота, в якому вів записи ОСОБА_8 , перевіривши його показання з приводу неодноразового заволодіння його коштами ОСОБА_4 та ОСОБА_6, встановивши , чи дійсно проти зазначених сум є підписи даних осіб.

Перевіривши слідчим шляхом , чи дійсно здавав у ломбард ОСОБА_4 коштовності ОСОБА_9 - хрестик і ланцюжок , а також , можливо , і браслет в час, на який посилається потерпіла .

Допитати потерпілу ОСОБА_11, з'ясувати в неї , а також свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , що стало причиною відмови їх родини від цивільного позову до ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , оскільки з їх показань останні заволоділи їх коштами в сумі 16 000 доларів США.

Допитати потерпілу ОСОБА_14 з приводу одиничного випадку написання ОСОБА_4 розписки на суму 23 000 грн. і чому не інші суми боргу, вона їх не вимагала.

При необхідності виконати інші слідчі дії.


Керуючись ст..ст.365, 366, 382 КПК України 1960 р., колегія суддів,-



УХВАЛИЛА:


Апеляцію прокурора , що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції , залишити без задоволення.


Апеляції засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_6 задовольнити частково.


Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2013 року щодо них скасувати , а справу направити прокурору м.Вінниці для організації і проведення додаткового розслідування.


Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою, ОСОБА_6 - підписку про невиїзд.



Судді:





Ляліна Л.М. Ващук В.П. Рибчинський В.П.


З оригіналом вірно:









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація