Провадження по справі № 2/260/932/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Данилюк О.С.,
при секретарі: Гефтер П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Донецька про виключення майна з акту опису та арешту, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Донецька про виключення майна з акту опису та арешту, зазначивши в обґрунтування позовних вимог наступне. 30 травня 2012 року суддею Ленінського районного суду міста Донецька винесено заочне рішення по справі № 2/532/830/2012 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до зазначеного рішення позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 103 801 грн. 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1038 грн. 01 коп. 02 листопада 2012 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Вільголенко С.В. відкрито виконавче провадження № 35106593 з виконання виконавчого листа № 2/6532/830/12, виданого 20 серпня 2012 року Ленінським районним судом м. Донецька. 25 січня 2013 року державним виконавцем Вільголенко С.В. складено акт опису та арешту майна, а саме - двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що у місті Донецьку. Зазначила, що боржником станом на день подання позову виконуються вимоги ухвали Ленінського районного суду міста Донецька по справі № 2/532/830/2012 про розстрочку виконання рішення суду щодо строків та умов сплати заборгованості. Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Донецька від 20.02.2013р. строк розстрочки виконання рішення суду становить 2 (два) роки, який починає обчислюватися з дня набрання чинності ухвали після процедури її апеляційного оскарження, тобто з 25.03.2013р. Розстрочка виконання рішення суду починає перебіг з 26 березня 2013 року до 26 березня 2015 року включно. Станом на день подання позовної заяви боржником вже сплачено 3 465, 00 грн. в рахунок основного зобов'язання, що знаходить своє підтвердження у матеріалах виконавчого провадження. Викладене свідчить про те, що надана Ленінським районним судом міста Донецька ОСОБА_1 розстрочка виконання рішення суду, що виконується боржником в частині та у строки, встановлені цим рішенням, є обов'язковою для всіх учасників виконавчого провадження. Тому вважає, що проведення будь-яких виконавчих дій, направлених на реалізацію квартири боржника, є незаконним. Просила виключити з акту опису й арешту майна від 25 січня 2013 року двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та зняти з неї арешт.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 надав суду заяву, якою просив розглянути справу без їх участі.
Представник відповідача Вільголенко С.В. у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та заперечення, з яких вбачається, що на виконання до відділу 02.11.2012 року надійшов виконавчий лист № 2/0532/830/12 від 30.05.2012р., виданий Ленінським районним судом м. Донецька, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 103801,40 грн. та судових витрат у розмірі 1038,01 грн. 02.11.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою з повідомленням кореспонденцією. В заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просив з метою забезпечення виконання рішення суду при відкритті виконавчого провадження накласти арешт на все майно боржника. У зв'язку з цим державним виконавцем 02.11.2012р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено сторонам виконавчого провадження. 26.11.2012р. від КП БТІ м. Донецька отримано відповідь, що за ОСОБА_1 зареєстровано два об'єкти нерухомості, а саме: квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_4. 25.01.2013р. разом з представником стягувача було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, з метою опису й арешту майна боржниці, але потрапити в квартиру не надалось можливим, оскільки двері ніхто не відчинив. Тому боржниці залишено повістку - виклик до відділу виконавчої служби. 25.01.2013р. складено акт опису й арешту майна боржниці, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Копія акту направлена боржниці рекомендованою з повідомленням кореспонденцією. 13.03.2013р. від представника боржника надійшло клопотання про зупинення виконавчих дій, в якому зазначено, що 20.02.2012р. ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька частково задоволено заяву боржниці про розстрочку виконання рішення суду по справі № 2/532/830/2012 та вирішено розстрочити виконання вказаного рішення на строк 2(два) роки шляхом сплати 4368,31 грн. щомісяця. Зазначила, що до теперішнього часу ані оригінал ухвали Ленінського районного суду м. Донецька від 20.02.2012р. щодо розстрочки виконання рішення суду по справі № 2/532/830/2012 з відміткою про набрання чинності, ані оригінал ухвали апеляційного суду Донецької області від 25.03.2013 року про залишення вищезазначеної ухвали Ленінського районного суду м. Донецька без змін до ВДВС не надходили. Оскільки вказане рішення суду набирало чинності 25.03.2013року, вважає, що виконавчі дії державного виконавця зі складання акту опису й арешту майна боржника від 25.01.2013р., призначення експерта-суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 21.02.2013р.та направлення повідомлення про оцінку арештованого майна від 26.02.2013р., які були проведені до винесення ухвали апеляційного суду Донецької області від 25.03.2013р., є законними та правомірними і ніяким чином не порушують права та законні інтереси боржниці. Просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, прийшов до наступних висновків.
Так, в судовому засіданні встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 30 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені у повному обсязі та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 103 801 грн. 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1038 грн. 01 коп. На виконання рішення 20 серпня 2012 року судом було видано виконавчий лист (а.с. 20).
Відповідно до статті 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Так, 02 листопада 2012 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Вільголенко С.В., відкрито виконавче провадження № 35106593 з виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 27).
Цього ж дня за заявою стягувача було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 та направлено запити до відповідних державних установ з метою встановлення такого майна (а.с. 26, 35).
26.11.2012р. від КП БТІ м. Донецька отримано відповідь, що за ОСОБА_1 зареєстровано два об'єкта нерухомості, а саме: квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_4 (а.с. 34).
Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Частиною 5 даної статті встановлено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.
На виконання зазначених вимог закону 25.01.2013р. складено акт опису й арешту майна боржниці, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Копія акту направлена боржниці рекомендованою з повідомленням кореспонденцією (а.с. 28-31).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
При цьому захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Так, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладене арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року N 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз'яснено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, а саме боржником, на майно якої, в тому числі й на спірну квартиру, в порядку забезпечення виконання судового рішення державним виконавцем накладено арешт, тому її вимоги щодо виключення з акта опису та арешту майна від 25.01.2013 року двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та зняття з неї арешту, не ґрунтуються на законі, через що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 11, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року N 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Донецька про виключення майна з акту опису та арешту та зняття арешту з майна, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
СУДДЯ: