АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10710/2013

Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк І.В.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Калашник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду "Захист прав" при Всеукраїнській громадській організації "Мерседес-Бенц клуб Україна" від 12 жовтня 2012 року у справі № 06/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду «Захист прав» при Всеукраїнській громадській організації «Мерседес-Бенц клуб Україна» від 12 жовтня 2012 року у справі № 06/12 за позовом ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості було відмовлено.

25 червня 2013 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що угода № 368402, на підставі якої третейським судом стягнуто заборгованість, була укладена між ТОВ «Авто Просто» (виконавець) та ОСОБА_1 (споживач) і за своїм змістом є договором про надання послуг, а тому твердження суду першої інстанції про те, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на зазначену угоду є помилковим. Також апелянт зазначив, що ТОВ «Авто Просто» здійснює нечесну підприємницьку практику, ввела ОСОБА_1 як споживача в оману, порушила принцип рівності сторін договору і самовільно вдвічі збільшила ціну своїх послуг.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник ТОВ «Авто Просто» за довіреністю - Римар А.В. апеляційну скаргу просив відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, тому розгляд справи за апеляційною скаргою проведено за їх відсутності на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 29 липня 2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 (учасник системи) була укладена угода № 368402, предметом якої є надання ТОВ «Авто Просто» учаснику системи АвтоТак послуг, спрямованих на придбання автомобіля.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаною угодою 08 серпня 2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 (поручителі) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручителі зобов'язалися відповідати перед ТОВ «Авто Просто» за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань, що випливають з угоди № 368402 від 29 липня 2011 року.

17 серпня 2011 року між ТОВ «Авто Просто» (заставодержатель) та ОСОБА_1 (заставодавець) був укладений договір застави, за умовами якого в заставу ТОВ «Авто Просто» з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 368402 від 29.07.2011 року було передано автомобіль марки КІА Серато, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

П. 18.1 ст. 18 Додатку № 2 до угоди № 368402, п. 5.2. договору поруки від 08 серпня 2011 року сторони погодили, що усі суперечки, що виникають з цієї угоди або у зв'язку з нею між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, передаються для остаточного врегулювання на розгляд Третейського суду «Захист прав» ВГО «Мерседес-Бенц Клуб Україна» (Україна м. Київ вул. Червоноармійська, 15/2).

Рішенням третейського суду «Захист прав» при Всеукраїнській громадській організації «Мерседес-Бенц клуб Україна» від 12 жовтня 2012 року (справа № 06/12) позов ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості було задоволено та стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суму боргу за угодою № 367402 у розмірі 211 347, 51 грн. та витрати, пов'язані з вирішенням третейського спору.

08 січня 2013 року ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив скасувати зазначене рішення третейського суду. Свої вимоги обґрунтовував тим, що справи у спорах про захист прав споживачів не підвідомчі третейським судам, дії ТОВ «Авто Просто» мають всі ознаки нечесної підприємницької практики та вводять його як споживача послуг в оману. Також заявник вказав, що при укладенні угоди було порушено принцип рівності сторін, надалі ТОВ «Авто Просто» вдвічі збільшило вартість своїх послуг.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції керувався п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», ч.ч. 1,2 ст. 389-5 ЦПК України, п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та правильно виходив з того, що правові підстави для скасування рішення третейського суду відсутні.

Відхиляючи посилання апелянта на те, що угода № 368402 від 29 липня 2011 року за своїм змістом до договором про надання послуг, а тому до відносин, що витікають з неї, застосовуються Закон України «Про захист прав споживачів», колегія суддів виходить з того, що спір за позовом ТОВ «Авто Просто» про стягнення заборгованості за угодою від 29 липня 2011 року за своїм змістом не є спором щодо захисту прав ОСОБА_1 як споживача.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність передбачених ст. 389-5 ЦПК України підстав для скасування рішення третейського суду.

Таким чином, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року є такою, що постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді