РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом   Комунального підприємства «Київський метрополітен»

До                       Приватного підприємства ОСОБА_1

Про                        виселення з орендованого приміщення і передачу за актом прийому

                      передачі майна

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача        Гайдай Т.В. -по дов. №165-Н від 08.02.2008р.  

Від відповідача          ОСОБА_2 -по дов. №1/05 від 26.05.2008р.

           В судових засіданнях 26.05.2008р. та 04.06.2008р. оголошувались перерви відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи :

           На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Комунального підприємства «Київський метрополітен»про виселення Приватного підприємства ОСОБА_1 з орендованого майна, а саме кіоску №10, який розташований біля станції метро «Позняки» загальною площею 17,8 кв.м. та передати зазначене майно за актом прийому -передачі  Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Позовні вимоги мотивовані тим,  що  строк дії договору №КД-158 від 01.10.1997 року закінчився, а тому відповідач  безпідставно займає спірне приміщення.

           Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву проти позову заперечує посилаючись на те, що    відповідно до додаткової угоди №9(467) від 02.09.2002р. строк дії договору був пролонгований сторонами  до 14 березня 2005 року. Після закінчення строку дії договору позивач не  направляв відповідачу пропозиції про припинення дії договору,  а тому договір вважаєть продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором.

           В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про залічення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київську міську раду та Головне управління комунальної власності м. Києва.

          Представник відповідача заперечує проти задоволення даного клопотання.

          Розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників сторін, суд вважає, що клопотання позивача задоволенню не підлягає, оскільки суд приходить до висновку, що рішення з даного спору не впливає на права та обов'язки  Київської міської ради та Головного управління комунальної власності м. Києва щодо однієї із сторін.

            Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

           01.10.1997р. між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі позивач) та Приватного підприємства ОСОБА_1  (далі відповідач) було укладено договір оренди №КД -158.

           Відповідно до умов зазначеного договору позивач  передав, а відповідач прийняв в орендне користування частини приміщення вестибулю (переходу) станції метро  «Позняки»(кіоск №15) площею 17,8 кв.м.

            Згідно  ч.1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за  погодженням сторін.

          У п. 10.1. договору сторони визначили строк його дії з 01.10.1997 року по 31.12.2000 року.

          Під час дії договору оренди  сторонами підписувались неодноразово додаткові угоди до договору оренди №КД -158 від 01.10.1997р.

          Відповідно до додаткової угоди №9 (467) від 02.09.222 року  до договору №КД -158 від 01.10.1997р. сторони продовжили термін дії договору з 14 березня 2002 р. по 14 березня 2005 року ( на три роки).

           Оскільки після закінчення строку дії договору  14 березня 2005 року ні одна із сторін не заявила про його припинення, тому відповідно до  вимог ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»договір був  продовжений до 14.03.2008р.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В п. 10.6 договору сторони також передбачили, що  в разі відсутності заяви однієї  із сторін про припинення або зміну мов договору після закінчення терміну його дії на протязі місяця він вважається продовженим та той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач доказів направлення листів  про припинення дії договору або зміну його умов протягом місяця після 14.03.2008 року суду не надав.

Листи позивача №867-Н від 29.04.2005р, №1134-Н від 30.05.2006р.,№1705-Н від 26.07.2006р., №2716-Н від 10.11.2006р., №№653-Н від 28.02.2007р., №254-НЗК від 20.04.2007р., №671-НЗК від 27.06.2007р., №962 -НЗК від 29.08.2007р.,   з вимогою про звільнення приміщення в зв»язку закінченням дії договору оренди не приймається судом до уваги, оскільки позивачем не дотримано вимог встановлених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».  Крім того, позивачем не надано доказів направлення відповідачу листів №867-Н від 29.04.2005р, №1134-Н від 30.05.2006р.,№1705-Н від 26.07.2006р., №2716-Н від 10.11.2006р., №№653-Н від 28.02.2007р., №254-НЗК від 20.04.2007р., №671-НЗК від 27.06.2007р.

Враховуючи викладене,  є підстави вважати договір оренди №КД-158 від 01.10.1997р. продовженим, відповідно до ст. 17 Закону України  «Про оренду державного та комунального майна», на той самий термін, тобто до 14.03.2011р.

           Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

            Враховуючи те, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, вимога позивача про виселення орендаря зяким останній користується на підставі договору № А/76-166-98 від 01.01.1998р.  необґрунтовані та задоволенню не підлягає.

           Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого майна, а саме кіоску №10, який розташований біля станції метро «Позняки»загальною площею 17,8 кв.м. та передачу зазначеного майно за актом прийому - передачі  Комунального підприємства «Київський метрополітен»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України,  покладаються на позивача. 

          Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.