Справа № 183/4240/13-а

№ 2-а/183/199/13

П О С Т А Н О В А

іменем України

09.08.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., при секретарі Гончаровій С.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Хрустальова Павла Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Хрустальова Павла Миколайовича про скасування протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 31.05.2013 року приблизно о 14-00 годині він їхав на своєму автомобілі «Опель вектра», яким він керує на підставі довіреності, по пр. Г.Правди в м. Дніпропетровську за напрямком Дніпропетровськ-Новомосковськ відповідно до дорожньої розмітки, під'їхавши до світлофору, який розташований на перехресті із вул. Б.Хмельницького та відповідно до зеленого кольору, який дозволяє рух транспортного засобу, проїхав зазначене перехресті. Проїхавши приблизно 100 метрів його зупинив інспектор ДАІ, який повідомив про порушення мною начебто правил дорожнього руху, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 5.16 ПДР «напрямок руху по смугам». Позивач повідомив інспектору про те, що розділювальна смуга - це виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини та смуга руху - це поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменш 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів, також звертаючи увагу на те, що при перехресті на який встановлені світлофору, тобто є регульованим не діють знаки пріоритету, а дорожній знак 5.16 ПДР - це інформаційно-вказівний знак, який інформує водія про подальший його рух.

Однак, відповідачем відносно позивача 31.05.2013 року був складений протокол та винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн. за те, що позивач порушив п.5.16 Правил дорожнього руху України, оскільки рухався в крайній правій смузі прямо, при дозволеному лише праворуч.

Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, винесеною з порушенням ст.251,252,283 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Так позивач вважає, що відповідачем при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, а тому просить зазначену постанову в справі про адміністративне правопорушення скасувати, провадження у справі закрити.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені судом.

Позивач в своїй заяві просив справу розгляду за його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча і був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв'язку з неявкою сторін, фіксування технічними засобами судового розгляду справи не проводилося.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом по справі встановлено, що 31.05.2013 р. відповідачем відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 за № 164243, згідно якого 31.05.2013 року о 14-00 годині позивач, керуючи автомобілем «Опель вектра», нз НОМЕР_1 ,рухаючись по пр. Г.Правди на перехресті з вул. Б.Хмельницького в м. Дніпропетровську не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 Правил дорожнього руху України « направлення руху по смугам» за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається з протоколу, позивач не погодився з ним, про що вказав в протоколі.

На підставі вказаного протоколу відповідачем 31.05.2013 р. було винесено постанову серії АА2 за № 164243, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.

Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були допущені порушення процесуальних норм, що потягло за собою винесення помилкової та необґрунтованої постанови.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що доказами винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є протокол, пояснення позивача, який був не згодний із правопорушенням, та які вважаються доказом, виправдовують його. В той час, як відповідачем не залучено жодного свідка.

Згідно ст.252 КУпАП посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів, однак оскаржувана постанова не містить посилань на докази та мотивів відхилення інших доказів, а в ній зазначена лише констатація факту, що ставить під сумнів факт вчинення правопорушення позивачем.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП являється безпідставним, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст.247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Хрустальова Павла Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Хрустальова Павла Миколайовича серії АА2 за №164243 від 31.05.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г.Дубовенко