Кримінальне провадження
№ 108/1124/13-к
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
01 жовтня 2013 рік смт. Кіровське АР Крим
Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Хачикян А. Х.,
за участю прокурора - Абдуллаєва С. Е.,
захисника - ОСОБА_1,
секретаря - Абкаіровій Е. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим кримінальне провадження № 42013130710000011 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шахрисабз Кашкадар'їнської області Узбекистану, із вищою освітою, громадянина України, раніше не судимого, проживає у АДРЕСА_1,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 342, частиною 1 статті 382 КК України,
в с т а н о в и в :
рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 27.04.2012 року, яке набрало чинності 08.05.2012 року, задоволено позовні вимоги ПАТ «Крименерго» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 15 190 грн. 56 коп. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Кіровського РУЮ від 25.07.2012 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 0110/784/2, виданого Кіровським районним судом АР Крим 11.06.2012 року.
Незважаючи на наявність майна, необхідного для виконання рішення суду, ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення Кіровського районного суду АР Крим від 27.04.2012 року, у зв'язку з чим 05.03.2013 року посадовими особами ВДВС Кіровського РУЮ на підставі статей 32, 52 Закону України «Про виконавче провадження» здійснено вихід за адресою ведення підприємницької діяльності боржником ОСОБА_2 для опису та арешту майна, що належить останньому на праві власності.
Так, 05.03.2013 року, близько 10.30 годин, під час проведення виконавчих дій з виконання зазначеного виконавчого провадження, боржник ОСОБА_2 після ознайомлення з виконавчими документами, умисно став висловлювати на адресу державних виконавців ВДВС Кіровського РУЮ своє небажання його виконати та здійснив активну перешкоду посадовим особам ВДВС Кіровського РУЮ при виконанні рішення Кіровського районного суду від 27.04.2012 року, із застосуванням фізичного насильства до державних виконавців ОСОБА_3. та ОСОБА_4
Застосовуючи до державних виконавців ОСОБА_3. та ОСОБА_4 фізичне насильство ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця носа зліва, які згідно висновку судово - медичного експерта Феодосійського відділення СМЕ № 303 від 30.04.2013 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді саден шиї, лівій голені, правої кисті, які згідно висновку судово - медичного експерта Феодосійського відділення СМЕ № 304 від 29.04.2013 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе не визнав у повному обсязі, відповідно до статті 63 Конституції України відмовився від давання показань.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 05.03.2013 року він, разом із державним виконавцем ОСОБА_3., прибув до ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 з метою виконання виконавчих документів та зі згоди останнього зайшли у приміщення, яке займає обвинувачений. В подальшому державні виконавці вручили ОСОБА_2 постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення та ознайомили його з іншими виконавчими документами, які перебувають на виконанні у ВДВС Кіровського РУЮ, проте ОСОБА_2 пояснив, що заборгованість погашати не буде, оскільки у нього її не має. У зв'язку із наявною заборгованістю в розмірі понад 15 000 грн. ОСОБА_3 приступила до опису та арешту майна, на що ОСОБА_2 відреагував перешкоджанням у проведенні виконавчих дії, а саме обхватив руками ОСОБА_4 зі спини, коли він передавав ОСОБА_3 гарнітуру для опису, та повалив його на підлогу, де утримував, натискаючи на спину ногою. ОСОБА_2 також вдарив ОСОБА_3 рукою у ніс, коли вона намагалась відтягнути його від ОСОБА_4
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 дала аналогічні показання, а також показала, що під час складання нею акту опису й арешту майна ОСОБА_2 повалив ОСОБА_4 на підлогу, де утримував його, коли вона намагалась відтягнути від ОСОБА_4 обвинуваченого, останній завдав їй удар рукою в ніс, матеріали виконавчого провадження з її рук впали на підлогу.
Незважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_2 у опорі державному виконавцю під час виконання ним службових обов'язків; умисному перешкоджанню виконання рішення суду, що набрало законної сили; умисному легкому тілесному ушкоджені, його винуватість у повному обсязі підтверджується зібраними у справі і дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.03.2013 року, зареєстрованого у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення 05.03.2013 року № 630, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 заявив, що при виконанні ним своїх службових обов'язків ОСОБА_2 вчинив хуліганські дії та заподіяв йому тілесні ушкодження /т. с. 1, а. с. 39/;
- довідкою Кіровської ЦРЛ про звернення ОСОБА_5 до прийомного відділення 05.03.2013 року, діагноз: удар м'яких тканин /т. с. 1, а. с. 44/;
- аналогічними протоколом від 05.03.2013 року, зареєстрованого у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення 05.03.2013 року № 624, та довідкою Кіровської ЦРЛ щодо потерпілої ОСОБА_3 /т. с. 1, а. с. 46, 51/;
- протоколом огляду місця події від 05.03.2013 року, згідно якого об'єктом огляду є приміщення у будівлі "Будинку побуту" по АДРЕСА_2, оглядом встановлено, що у зазначеному приміщенні знаходиться побутова техніка, на підлозі розкидані папери /т. с. 1, 52 - 57/;
- постановою головного державного виконавця ВДВС Кіровського РУЮ в АР Крим від 13.02.2013 року про привід боржника, згідно якого ОСОБА_2 підданий примусовому приводу за неодноразову неявку до державного виконавця /т. с. 1, а. с. 76/;
- постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Кіровського РУЮ в АР Крим від 25.07.2012 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Кіровського районного суду АР Крим про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Крименерго» заборгованості в розмірі 15 190 грн. 56 коп. та супровідним листом до неї /т. с. 1, а. с. 82, 83/;
- заочним рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 27.04.2012 року, яке набрало чинності 08.05.2012 року, згідно якого з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Крименерго» стягнуто збитки в розмірі 15 190 грн. 56 коп. /т. с. 1, а. с. 86 - 87/;
- виконавчим листом Кіровського районного суду АР Крим № 0110/784/12 від 27.04.2012 року, виданого 11.06.2012 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Крименерго» заборгованості в розмірі 15 190 грн. 56 коп. /т. с. 1, а. с. 88/;
- актом опису й арешту майна від 05.03.2013 року, згідно якого виконавчі дії державним виконавцем ОСОБА_3. з виконання виконавчого листа розпочато, але не завершено /т. с. 1, а. с. 90/;
- наказом в. о. начальника ГУЮ МЮУ в АР Крим від 01.11.2012 року, згідно якого ОСОБА_3 з 05.11.2012 року переведено на посаду державного виконавця відділу ДВС Кіровського РУЮ /т. с. 1, а. с. 111/;
- наказом начальника ГУЮ МЮУ в АР Крим від 25.02.2013 року, згідно якого ОСОБА_4 з лютого 2013 року по 11.03.2013 року допущено до стажування на посаду заступника начальника відділу ДВС Кіровського РУЮ /т. с. 1, а. с. 112/;
- висновком експерта № 303, згідно якого на момент огляду у ОСОБА_3 виявлені пошкодження у вигляді синця носу зліва та за ступенем тяжкості є легким тілесним ушкодженням /т. с. 1, а. с. 152/;
- висновком експерта № 304, згідно якого на момент огляду у ОСОБА_4 виявлені пошкодження у вигляді саден шиї, лівої гомілки, правої кисті та за ступенем тяжкості є легким тілесним ушкодженням /т. с. 1, а. с. 157 - 158/;
- показаннями свідка ОСОБА_6, допитаного у судовому засіданні, згідно яких 05.03.2013 року він разом із державними виконавцями ОСОБА_3. та ОСОБА_4. виїхали до ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 для виконання виконавчих документів. Через деякий час після того, як державні виконавці увійшли у приміщення, з будівлі вийшла ОСОБА_7 і просила його про допомогу, з'явившись до державних виконавців ОСОБА_6. побачив, як ОСОБА_2 утримував ногою на підлозі ОСОБА_4, ОСОБА_2 також вдарів ОСОБА_3 рукою в обличчя, коли вона попросила його залишити ОСОБА_4;
- показаннями свідка ОСОБА_7, допитаної у судовому засіданні, згідно яких 05.03.2013 року її запросили бути понятою при проведенні виконавчих дії державними виконавцями відділу ДВС Кіровського РУЮ АР Крим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у боржника ОСОБА_2 по АДРЕСА_2. Прибувши до останнього державні виконавці ознайомили його із виконавчими документами і пояснили, що у нього є заборгованість, на що ОСОБА_2 пояснив, що будь - яку заборгованість він погашати не буде, у зв'язку із чим державними виконавцями було прийняте рішення про опис та арешт майна, але ОСОБА_2 взяв з рук виконавців описуване майно та пояснив, що вони нічого не опишуть. Державний виконавець ОСОБА_5 попросив її покликати ОСОБА_6, вона вийшла на вулицю за ним, коли повернулась, то побачила у ОСОБА_5 кров на обличчі і брудний одяг, у ОСОБА_3 синець на носу.
З урахуванням наявних доказів у матеріалах кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 342, частиною 1 статті 382 КК України, і кваліфікує його дії:
за частиною 1 статті 125 КК України, - як умисне легке тілесне ушкодження;
за частиною 2 статті 342 КК України, - як опір державному виконавцю під час виконання ним службових обов'язків;
за частиною 1 статті 382 КК України, - як умисне перешкоджання виконанню рішення суду, що набрало законної сили.
До доводів обвинуваченого ОСОБА_2 про відсутність у нього за рішенням суду будь - якої заборгованості, суд ставиться критично та не приймає їх до уваги, оскільки вони спростовуються листом ПАТ "ДТЕК Крименерго" від 29.04.2013 року, відповідно до якого заборгованість в розмірі 15 190 грн. 56 коп., згідно рішення Кіровського районного суду АР Крим, ОСОБА_2 не погашена /т. с. 1, а. с. 141/.
Доводи захисту про те, що державним виконавцям необхідно було в першу чергу накласти арешт на інше майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а саме на транспортний засіб, у зв'язку із чим в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, а також доводи обвинуваченого про те, що йому нібито невідомо про судові рішення щодо нього, які набрали чинності, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у обвинуваченого іншого майна та його необізнаність про наявні судові рішення, які набрали чинності, не виправдовує його злочинні дії, чинним законодавством встановлений порядок оскарження дії посадових осіб органів державної виконавчої служби, відповідно до якого повинен був діяти ОСОБА_2
Крім того, ОСОБА_2 у останньому слові суду заявив, що він можливо визнає свою винуватість щодо потерпілої ОСОБА_3
За таких обставин, суд приходить до висновку, що невизнання обвинуваченим себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень слід розцінювати як спосіб захисту, з метою ухилитися від відповідальності за вчинені діяння.
При визначенні міри покарання, суд враховує тяжкість і суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини справи.
Так, ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає із дружиною та трьома дітьми, в силу статті 12 КК України вчинив кримінальні правопорушення невеликої та середньої тяжкості /т. с. 1, а. с. 179, 180, 181, 182/.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до статей 66, 67 КК України, судовим розглядом не встановлено.
Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, із застосуванням статті 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368 - 374, 376 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 2 статті 342, частиною 1 статті 382 КК України, і, призначити йому покарання:
за частиною 1 статті 125 КК України, - у вигляді 200 годин громадських робіт;
за частиною 2 статті 342 КК України, - у вигляді ОДНОГО року позбавлення волі;
за частиною 1 статті 382 КК України, - у вигляді ДВОХ років позбавлення волі.
В силу частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді ДВОХ років позбавлення волі.
Відповідно до статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк ДВА роки.
Згідно статті 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
С у д д я А. Х. Хачикян