Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2013 року Справа № 811/2965/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма-Адамант»
до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю:
секретаря судового засідання - Ярошук Т.О.,
представників:
позивача - Олійника А.О.,
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма-Адамант» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000602202 від 30 серпня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 35 459,00 грн. основного платежу та 8 865,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень, а тому вважає податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.111). Натомість суд визнає клопотання необґрунтованим належними доказами та не вбачає перешкод в подальшому розгляді даної справи.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 07.10.2013 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
12 серпня 2013 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма-Адамант» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Дженерал Інвест» за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р., за результатами якої складено акт №40/11-23-22-02/36390403 від 16.08.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем:
- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, в результаті чого завищено податок на прибуток в сумі 35 459,00 грн. за ІІІ квартал 2010 р. (а.с.13-29).
30 серпня 2013 р. Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.11-12).
Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням визначено у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих витрат за господарськими операціями з ТОВ «Дженерал Інвест».
Судом встановлено, що позивачем в липні 2010 року у ТОВ «Дженерал Інвест» придбано сою на загальну суму 170 200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 28 366,67 грн., за податковою накладною (а.с.8). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткової накладної (а.с.7). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується випискою з банку (а.с.72, 74).
Суму 141 833,33 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2010 року (а.с.37-40).
На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Судом встановлено, що товар перед придбання зберігався Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Інвест" у ДП ДАК «Хліб України». Після придбання його позивачем, у його зберігання ДП ДАК «Хліб України» продовжено, що підтверджується договором складського зберігання зерна, податковою накладною та випискою з банку (а.с.51-57, 71-72).
В ході розгляду справи встановлено, що позивачем придбаний товар реалізовано, що підтверджується відповідними доказами (а.с.59-70, 72-73, 75).
Крім того, судом встановлено, що позивачем для перевезення придбаного товару залучено перевізника - ФОП ОСОБА_2, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та іншими доказами (а.с.44-50, 75).
Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Судом встановлено, що Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Дженерал Інвест» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним. в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602202 від 30 серпня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма-Адамант» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 35 459,00 грн. основного платежу та 8 865,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова