УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2013 р. Справа № 7791/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2009 р. у справі № 2а-5841/09 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області про визнання незаконними дій щодо опису та оцінки майна, проведеного 09.07.2007 р. під час перевірки ТзОВ «Говер»; визнання незаконним та скасування акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 09.07.2007 р.,
встановив:
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2009 р. у справі № 2а-5841/09 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької області про визнання незаконними дій щодо опису та оцінки майна, проведеного 09.07.2007 р. під час перевірки ТзОВ «Говер»; визнання незаконним та скасування акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 09.07.2007 р., визнання протиправним та скасування акту №1 від 13.10.2008 р. опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави, у позові було відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянти просять вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Посилається на неврахування факту придбання скаржниками на підставі біржової угоди від 20.09.2002 р. цілісного майнового комплексу ВАТ «Говер», у т.ч. майна, описаного відповідачем як безхазяйного. Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 р. відповідно до п. 5 ст. 1 поширюється лише на майно, яке вже визнано безхазяйним. Не заперечуючи факт спливу позовної давності щодо однієї з вимог відносно ОСОБА_3, стверджує про те, що такий строк стосовно другої вимоги не сплив, та наявність другого позивача.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як правильно встановив суд першої інстанції, під час проведення виїзної документальної перевірки ТзОВ «Говер» було виявлено майно з ознаками безхазяйного. 09.07.2007 р. комісією представників відповідача та ТзОВ «Говер» був складений акт №1 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного, а саме: верстат радіально-свердлювальний 2К52 1976 р.в. заводський №223; верстат токарно-револьверний 1М365 1982 р.в. заводський №28282; верстат фрезерно-відрізний ВТС-50 1984 р.в. заводський №5534; прес кривошипний КД2320КН630 1989 р.в. заводський №1905; компресор К-30 1967 р.в. За актом від 09.07.2007 р. майно прийнято на відповідальне зберігання ТзОВ «Говер». 11.07.2007 р. та 03.12.2009 р. повідомлено Городоцький РВУ МВС України про виявлення зазначеного майна з ознаками безхазяйності, постановлення його на облік відповідачем і перебування на зберіганні у ТзОВ «Говер». У відповідності до листа Городоцького РВУ МВС України від 03.12.2009 р. жодна особа не зверталась стосовно своїх прав на вказане майно. 16.04.2008 р. відповідачем прийнято рішення №1 про реалізацію безхазяйної речі, що перейшла у власність держави. Вирішено реалізувати безхазяйні речі, які були взяті на облік 09.07.2007 р. за актом опису та попередньої оцінки майна №1 та 18.01.2008 р. перейшли у власність держави на підставі ст. 338 ЦК України.
Актом №1 опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави на підставі Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 р. проведено опис і оцінку майна, що перейшло у власність держави за рішенням відповідача №1 від 16.04.2008 р. На підставі договору №59 від 02.09.2008 р. на проведення оцінки майна було визначено ринкову вартість зазначеного майна, а 17.02.2009 р. зазначене майно було виставлено на торги (аукціон) на Хмельницькій обласній товарній біржі.
З матеріалів справи №17/7/238-Б за заявою ВАТ «Старокостянтинівський завод «Металіст» до ВАТ «Городоцьке верстато-будівельне виробниче об'єднання «Говер» про визнання банкрутом, судом першої інстанції було встановлено відсутність спірного майна у матеріалах, доданих до біржової угоди купівлі-продажу майна від 20.09.2002 р. в переліку придбаного цілісного майнового комплексу ВАТ «Городоцьке верстато-будівельне виробниче об'єднання «Говер», згідно акту прийому-передачі його майна, придбаного ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі протоколу біржових торгів товарної біржі «Дніпродзержинська» Хмельницької філії №2 в переліку основних фондів незавершеного будівництва, невстановленого обладнання, запасів товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, товарів, малоцінного інвентаря, що знаходиться в експлуатації. Зазначеним спростовується посилання скаржників на належність їм спірного майна як такого, що було придбано разом з іншим майном на підставі біржової угоди купівлі-продажу. Цей факт не був доведений ними у встановленому порядку належними доказами. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, факт неналежності спірного майна скаржникам визнавався і ТзОВ «Говір», яке під час проведення перевірки не посилалось на належність спірного майна скаржникам та прийняло його на відповідальне зберігання як безхазяйне. Зазначеним спростовується також стверджуваний факт на передачу саме даного спірного майна скаржниками в оренду ТзОВ «Говір».
Посилання апелянтів на перебування спірного майна у належних їм приміщеннях, безпідставне проникнення до них відповідача не свідчить про порушення прав апелянтів враховуючи, що до орендованих приміщень працівники відповідача були допущені ТзОВ «Говір», а фактом такої перевірки ТзОВ «Говір» не зачіпались права чи інтереси скаржників, не покладались на них жодні обов'язки.
Згідно із п. 12 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна. Ці повноваження відповідача визначені у Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 р., методичних рекомендаціях щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави. Суд першої інстанції підставно констатував, що методичні рекомендації поширюються на відносини щодо безхазяйного майна, виявленого органами державної податкової служби, або отримане ними від інших органів чи осіб, а саме на майно, яке не має власника або власник якого не відомий. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої не відомий. Безхазяйні речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Згідно із ч. 3 ст. 335 ЦК України безхазяйні рухомі речі можуть набуватись у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених законом.
Суд першої інстанції дійшов підставного висновку про відсутність доказів порушення відповідачем законодавства та прав апелянтів. Підставно також констатовано, що ОСОБА_3 знав про існування акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного з 2007 р. і по вказаній вимозі відносно нього сплила позовна давність. Цей факт апелянти не заперечили. Правильно посилаючись на наявність іншої вимоги та іншого позивача, апелянти не довели належними доказами наявність підстав для скасування постанови суду, оскільки не сплив строк позовної давності, а недоведеність позовних вимог визнана судом першої інстанції як підстава для відмови у позові.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Апелянти у встановленому законом порядку не довели наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду, не надали інших доказів, які б не подавались суду першої інстанції з обґрунтуванням неможливості їх подання такому суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2009 р. у справі № 2а-5841/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя : Костів М.В.
Судді: Шавель Р.М.
Запотічний І.І.