АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
____________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Білич І.М., Кулікової С.В.
при секретарі Іванові Ф.О.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 1 липня 2013р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», ОСОБА_3
про стягнення збитків,
встановила:
у березні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 46 813,40грн. матеріальної шкоди, 7028,43грн. пені, 2 312,45грн. трьох відсотків річних, а також судові витрати.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 20 квітня 2011р. з вини відповідача ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений його автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», куди він 20 квітня 2011р. подав документи для виплати страхового відшкодування.
Позивач зазначав, що відповідно до рахунку СТО ТОВ «Автоцентр Україна плюс» та акту виконаних робіт розмір матеріальної шкоди складає 46 813грн. 40коп., але страхова компанія визнала борг у сумі 37 792,23грн., однак протягом 90 днів страхове відшкодування не виплатила, тому, на думку позивача, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність.
Також позивач стверджував, що страхове відшкодування повинно бути сплачене з врахуванням пені та трьох відсотків річних.
Рішенням суду від 1 липня 2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Міська страхова компанія» 46 813грн. 40коп. матеріальної шкоди, 7028грн. 43коп. пені та 2313грн. 45коп. трьох відсотків річних.
У поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду змінити в частині відмови у стягненні шкоди з відповідача ОСОБА_3 та ухвалити рішення про солідарне стягнення з відповідачів завданої позивачу шкоди.
Апелянт посилається на неправильне застосування судом ч. 2 ст. 1187 ЦК України, яка передбачає відповідальність винної особи, та ст. 1194 ЦК України, яка передбачає виплату застрахованою особою різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Апелянт вважає, що оскільки страхове відшкодування не виплачене страховою компанією, відповідач ОСОБА_3 повинен нести солідарну відповідальність разом із страховою компанією.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеля -
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/11292/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Скрипка О.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
ційної скарги (с.с.70, 71), у судове засідання не з'явилися, ПАТ «Міська страхова компанія у
порушення вимог ст. 77 ЦПК України свого нового місцезнаходження суду не повідомила,
- 2 -
клопотання про перенесення судового засідання відповідачі не подали, тому відповідно до ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела апеляційний розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заперечення відповідача ОСОБА_3 та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 20 квітня 2011р. у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва до адміністративної відповідальності за порушення ПДД та вчинення дорожньо-транспортної пригоди до відповідальності був притягнений відповідач ОСОБА_3
Свою вину у ДТП відповідач під час судового розгляду не оспорював.
Листом ПАТ «Міська страхова компанія» від 10 лютого 2012р. дана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком і страховиком був визначений розмір страхового відшкодування у сумі 37 792,23грн. (с.с.16).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком страхове відшкодування у добровільному порядку не виплачено, а вимоги про солідарну відповідальність страховика та страхувальника є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального права.
Відповідно до акту виконаних робіт від 24 червня 2011р. та наданих платіжних документів, розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням його автомобіля становить 46 813грн. 40коп. (с.с.11-13).
Оскільки ПАТ «Міська страхова компанія» не надала суду документів, які б підтверджували правомірність свого висновку про те, що розмір страхового відшкодування повинен становити 37 792,23грн., суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення із страховика страхового відшкодування у розмірі реальних витрат, які були понесені позивачем для відновлення автомобіля.
Відповідач ПАТ «Міська страхова компанія» рішення суду не оскаржувала, апелянт також рішення суду в цій частині не оскаржує, тому відповідно до ст. 303 ЦПК України рішення суду в частині стягнення страхового відшкодування із зазначеного відповідача не є предметом апеляційного розгляду.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта про неправильне застосування судом ч. 2 ст. 1187 ЦК України є безпідставними, оскільки з постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності вбачається, що шкода позивачу була завдана внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, тому зазначена апелянтом норма матеріального права не може бути застосована до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, особа, яка винна у заподіянні шкоди і застрахувала свою відповідальність, відшкодовує тільки різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Оскільки позивачем не було надано суду доказів, що розмір страхового відшкодування перевищує ліміт страхової суми, який був визначений у договорі страхування, який був укладений між відповідачами, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про
відсутність правових підстав для стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_3
- 3 -
При цьому, позивачем на власний розсуд був вибраний спосіб захисту своїх інтересів
пред'явленням позову до страхової компанії.
Доводи апелянта про те, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність перед позивачем, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.
У даному випадку неможливе спільне заподіяння потерпілому шкоди бездіяльністю страховика та діями страхувальника.
Твердження апелянта про те, що норми статті 1194 ЦК України є підставою для солідарного стягнення з відповідачів завданої позивачу шкоди, так як страхова компанія у добровільному порядку не сплатила страхове відшкодування, колегія суддів вважає надуманими.
У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цвільних і кримінальних справ від 1 березня 2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди. Завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпіло-му різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуван-ням).
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для солідарної відповідальності відповідачів перед позивачем.
Судом першої інстанції повно встановлені обставини справи стосовно правовідносин позивача та відповідача ОСОБА_3, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, не порушено норм процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування рішення суду, постановленого в частині заявлених вимог до відповідача ОСОБА_3, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 1 липня 2013р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: