ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2013 р. Справа № 922/2306/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників:
АК "Харківобленерго" - Жарая К.П. (дов.№01-62юр/8632 від 08.11.2012 року),
ТОВ "Алеко" - Гнатченко П.М. (дов.№109 від 17.06.2013 року), Єрощенков Д.С. - директор,
розглянувши у відкритому судовому засіданнні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вх. №2356 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2013р. у справі № 922/2306/13
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко", м. Харків
про зміну умов договору
ВСТАНОВИЛА:
Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень просила змінити договір про постачання електричної енергії №058-356 від 29.09.2004 року, укладений між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеко", виклавши його в редакції додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 058-356 від 29.09.2004 року, що була надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Алеко" з офіційною пропозицією від 04.03.2013 року № 26Е-03/15-11322.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.07.2013 року у справі №922/2306/13 (суддя Лавренюк Т.А.) в позові відмовлено повністю.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області № 922/2306/13 від 18.07.2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі шляхом внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 058-356 від 29.09.2004, укладеного між АК "Харківобленерго" та ТОВ "Алеко", виклавши його в редакції додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 058-356 від 29.09.2004, що була надана ТОВ "Алеко" з офіційною пропозицією від 04.03.2013 № 26е-03/15-11322. В обгрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року №910 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією", якою визначено, що суб'єктам господарювання необхідно привести взаємовідносини між собою відповідно до вимог "Правил користування електричною енергією" та порушено вимоги пп.5 п.5.5., 5.6., 5.7. зазначених Правил, відповідно до яких, договір про постачання електричної енергії повинен містити в себе таку істотну умову, як клас напруги споживача за точкою продажу.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 05.09.2013 року.
30.08.2013 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7398), в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
У судовому засіданні 05.09.2013 року оголошено перерву до 19.09.2013 року.
У судовому засіданні 19.09.2013 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області № 922/2306/13 від 18.07.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі шляхом внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 058-356 від 29.09.2004, укладеного між АК "Харківобленерго" та ТОВ "Алеко", виклавши його в редакції додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 058-356 від 29.09.2004, що була надана ТОВ "Алеко" з офіційною пропозицією від 04.03.2013 № 26е-03/15-11322.
Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області № 922/2306/13 від 18.07.2012 року - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
29.09.2004 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеко" було укладено договір про постачання електричної енергії № 058-356 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію споживачу, а споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно з п.3.1.2. договору в разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення до договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів. Сторона, що ініціює внесення змін до договору, направляє іншій стороні листа з відповідною пропозицією. У разі, якщо інша сторона договору не відповіла на цю пропозицію в 20- денний термін, зміни до договору вважаються прийнятими.
Відповідно до п.9.2 договору при вирішенні всіх питань, які прямо не врегульовані цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про електроенергетику", ПКЕЕ, ПУЕ, іншими нормативними документами. Якщо після укладення договору набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого інакше регулюють умову цього договору, сторони зобов'язуються керуватися цим актом законодавства та внести відповідні зміни до цього договору.
04.03.2013 року АК "Харківобленерго" звернулася до ТОВ "Алеко" з пропозицією внести зміни до договору про постачання електричної енергії від 29.09.2004 року №058-356, виклавши його новій редакції шляхом підписання додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії від 29.09.2004 року №058-356 з додатками. Дану пропозицію позивачем було надіслано з урахуванням ст.188 Господарського кодексу України.
Позивач, не отримавши від відповідача відповіді на пропозицію внести зміни до договору, звернувся до господарського суду з зазначеним позовом на підставі ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що термін "точка продажу електричної енергії" не є істотною та обов'язковою умовою для такого виду договорів, тому не може мати обов'язковим юридичним наслідком зміну або перегляд його істотних умов, а таку істотну умову, як "клас напруги" було застосовано сторонами при укладанні спірного договору від 29.09.2004 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі - Правила), та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику" та Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 №213 (із змінами), Національна комісія регулювання електроенергетики України постановою від 17.10.2005 №910 внесла зміни до вказаних Правил, виклавши їх в новій редакції та затвердивши нову форму типового договору на постачання електричної енергії.
Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Правил договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. При укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору, який викладено в Додатку 3 до Правил користування електричною енергією.
Апелянт посилається на те, що на момент укладення договору про постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем чинною була редакція Правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р. із змінами і доповненнями від 11.12.2003р. Зазначена редакція Правил в редакції від 11.12.2003р. не містить такої обов'язкової умови, як визначення точки продажу у договорі. Однак, відповідно до змін, які були внесені до Правил користування електричною енергією постановою НКРЕ України № 910 від 17.10.2005р. п.1.2 визначено точку продажу як межу балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію.
Згідно положень пункту 1.2. Правил користування електричною енергією, точка обліку - межа балансової належності, на якій за допомогою засобів обліку або розрахунковим шляхом визначаються та обліковуються значення обсягів споживання/передачі електричної енергії та величини споживання/транзиту електричної потужності за певний період; точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, а відповідно до п. 1.4. цих Правил точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.
Сторони додатком № 8 до спірного договору встановили балансову належність електромереж, підписавши під час укладення договору актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що повністю відповідає фактичному місцезнаходженню точки продажу електричної енергії та пункту 1.2 Правил.
Твердження позивача про те, що пункт 5.5 Правил, точку продажу визначено істотною та обов'язковою умовою є помилковим, оскільки підпунктом 5 пункту 5.5 цих Правил договір про постачання електричної енергії повинен містити таку істотну та обов'язкову умову як клас напруги споживача за точкою продажу, що не є тотожнім умові про точку продажу електричної енергії.
Огрунтовуючи позовні вимоги в частині внесення змін до договору щодо встановлення відповідачу ІІ класу напруги АК "Харківобленерго" зазначає, що рішенням Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області №850 від 30.11.2012 року прийнято в комунальну власність територіальної громади смт. Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради трансформаторну підстанцію та кабельні мережі за адресою смт. Нова Водолага, вул. Заводська №1-б та передано мережі та об'єкти за зазначеною адресою у власність АК "Харківобленерго". Таким чином, у зв'язку зі зміною власника мереж відповідач став споживачем, який отримує електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електроенергії із ступенем напруги нижче 27,5кВт., тому з урахуванням вимог п. 3.2. постанови НКРЕ України № 1052 відноситься не до І, як сторони погодили у договорі, а до ІІ класу напруги.
Однак колегія суддів не може погодитися з таким твердженням позивача з огляду на наступне.
По перше, надані позивачем рішення Нововодолазької селищної ради, додатки до нього, акти прийому - передачі від 29.12.2012 року та технічного стану мереж ПЛ, КЛ, ТП, ЗТП, які передаються з комунальної власності по Нововодолазькому району від 25.12.2012 року, не вбачається, що АК "Харківобленерго" отримало на баланс саме те обладнання, через яке ТОВ "Алеко" отримує електричну енергію.
На зворотнє зокрема вказує, що отримані з комунальної власності трансформаторна підстанція та кабельні мережі розташовані за адресою: смт Нова Водолага, вул. Заводська, №1-б. В той же час, згідно додатків до чинного договору про постачання електричної енергії №058-356 від 29.09.2004 року об'єкти відповідача знаходяться за адресою: с. Н. Водолага, вул. Пушкіна, 49. Номери отриманих АК "Харківобленерго" об'єктів також не співпадають з тими, які зазначені в додатках до договору про постачання електричної енергії №058-356 від 29.09.2004 року.
Відповідно суд не може вважати доведеним позивачем факт, що в правовідносинах між сторонами відбулася істотна зміна обставин (зокрема, зміна статусу позивача з субспоживача електричної енергії на споживача), яка є підставою для зміни договору в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України.
По друге, визначення класу споживачів електричної енергії регулюється Порядком визначення класів споживачів, затвердженого постановою НКРЕ України № 1052 від 13.08.1998р. із змінами та доповненнями. В даному Порядку вказано про обов'язковість його застосування при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Додатком №3.1 до договору про постачання електричної енергії № 058-356 встановлено перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію ТОВ "Алеко", яким, зокрема, визначено, що приміщення відповідача, які знаходяться за адресою "п. Н. Водолага, ул. Пушкина, 49 а", відносяться до першого класа напруги. Таким чином, сторони при укладені договору про постачання електричної енергії № 058-356 погодили таку істотну умову, як клас напруги споживача.
Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем всупереч положень ст. 652 Цивільного кодексу України не доведено факту істотної зміни обставин, якими можуть бути підставою для зміни договору. А тому, апеляційна скарга Акціонерної компанії "Харківобленерго" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 18.07.13р. у справі № 922/2306/13 - скасуванню.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2013р. у справі № 922/2306/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 23.09.2013 року.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Т.В. Кравець
Суддя О.О. Крестьянінов