Справа № 22-1415\08 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.В.
Категорія: 6 Доповідач: Хилевич С.В.
У Х В А Л А
іменем України
20 листопада 2008 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, представника Рівненської міської ради - Чепиля М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду від 29 серпня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 29 серпня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано за позивачем право власності на самочинно збудовані сараї, позначені на плані земельної ділянки літерами «В» та «Г», а також на гараж, позначений літерою «Ж», по АДРЕСА_1.
Не погодившись із рішенням, Рівненська міська рада подала апеляційну скаргу, де покликається на його незаконність і необґрунтованість, що полягають у порушенні норм матеріального права та неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що правова підстава, запропонована ОСОБА_1 для підтвердження своїх вимог, а саме ч. 5 ст. 376 ЦК України, з чим погодився і міський суд, не підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
Заперечуючи проти рішення, що оскаржується, Рівненська міська рада, посилалась на відсутність у ОСОБА_1 документів (державного акту чи договору оренди), які засвідчували б законність його права на використання земельної ділянки, де розташовані об'єкти самочинного будівництва.
Просить рішення Рівненського міського суду від 29 серпня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у позові.
У судовому засіданні представник Рівненської міської ради, підтримуючи апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_1 та його представник, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалися на її безпідставність.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи й доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення, виходячи з такого.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, самочинно збудоване на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні позивача, не порушує права інших осіб, а тому підстави для визнання за ним права власності на вказане самочинне будівництво є достатніми.
З матеріалів справи вбачається, що об'єкти самочинного будівництва відповідають державним будівельним нормам і правилам комунального підприємства «Рівненський архітектурно-будівельний нагляд», порушень чи відхилень від державних будівельних норм та правил при будівництві ОСОБА_1 зазначеного нерухомого майна не виявлено (а.с.а.с. 29-50).
Судом першої інстанції правильно встановлено відсутність порушення прав власників суміжних із ОСОБА_1 садиб при самочинному будівництві (а.с. 28).
Згідно із ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Правомірність користування земельною ділянкою ОСОБА_1 площею у 0, 09 га, на якій здійснено самочинне будівництво, є очевидною, оскільки підтверджується договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки площею у 0, 06 га для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, укладеним 18 листопада 1968 року між виконавчим комітетом Рівненської міської ради народних депутатів трудящих і матір'ю позивача - ОСОБА_2. Про відповідність користування рештою земельної ділянки площею у 0, 03 га свідчить довідка правління колгоспу ім. Леніна від 5 липня 1971 року , де вказано, що правління колгоспу висловило згоду про прилучення цієї земельної ділянки до земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ОСОБА_1 права власності чи права користування земельною ділянкою спростовуються сукупністю наведених письмових доказів.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Рівненської міської ради - відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 29 серпня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: