ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 36/445 | 10.11.08 |
За позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі
1) Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель України;
2) Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим
До Ради міністрів Автономної Республіки Крим
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Рубін»
Про визнання недійсною постанови № 354 від 01.07.2008р.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від прокуратури не з’явився
Від позивача-1 Стеценко А.О., по довіреності № 6-6-3646/1520 від 04.11.2008р.;
Гега Ю.П., по довіреності № 6-6-3646/1520 від 04.11.2008р.
Від позивача-2 не з’явився
Від відповідача Шишмарьов А.Д., по довіреності № 01-01/2972 від 16.10.2006р.
Від третьої особи Костецький В.А. –директор
В засіданні приймали участь
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель України та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим про визнання недійсною постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 354 від 01.07.2008р. «Про затвердження проекту відведення і надання земельної ділянки в оренду Приватному підприємству «Рубін».
Позовні вимоги мотивовані тим, що вилучення сільськогосподарських земель на підставі оскаржуваної постанови, в порушення вимог ст. 207 Земельного кодексу України, здійснено без відшкодування втрат сільськогосподарських угідь. Також прокуратура посилається на те, що всупереч вимогам ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 35, 36 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»оскаржуваною постановою проект відведення земельної ділянки затверджено на підставі недійсного висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1208/К-11/42 від 19.04.2005р., узгодженого після доопрацювання 22.04.2005р., строк якого складає три роки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2008р. порушено провадження у справі № 36/445, розгляд справи призначений на 10.11.2008р., до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Приватне підприємство «Рубін».
В засіданні суду 10.11.2008р. представники позивача-1 позовні вимоги повністю підтримали і просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача надав в судовому засіданні 10.11.2008р. письмовий відзив, в якому проти позову заперечував.
В судове засідання, призначене на 10.11.2008р., прокуратура та позивач-2 та треті особи повноважних представників не направили. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача-1, відповідача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
На підставі п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі відповідач) № 354 від 01.07.2008р. затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки Приватному підприємству «Рубін»під існуючий кар'єр з видобування пильних вапняків площею 4,1 га на Північній ділянці Лпстовського родовища пильних вапняків із земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Крайненської сільської ради Сакського району.
Пунктом 2 зазначеної постанови вказана земельна ділянка площею 4,1 га переведена із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення.
Також, оскаржуваною постановою (пункт 3) надано в оренду земельну ділянку площею 4,1 га земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення, розташовану за межами населеного пункту Красненської селищної ради Сакського району, строком до 15.11.2011р. Приватному підприємству «Рубін»під кар'єр під видобування пильних вапняків. Пунктом 4 оскаржуваної постанови встановлено орендну плату у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.
Відповідно до п. 5 зазначеної постанови доручено Сакській районної державній адміністрації укласти з Приватним підприємством «Рубін»договір оренди земельної ділянки площею 4,1 га.
Землекористувача, згідно з п. 6 постанови, зобов’язано дотримуватись вимог ст. ст. 96, 103 Земельного кодексу України.
У відповідності до вимог статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення рішення відповідачем) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Судом відзначається, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.2007р., який набрав чинності з 01.01.2008р., внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України в частині порядку набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, виключно на аукціонах, отже до винесення відповідачем рішення.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення.
Частина 6 ст. 123 Земельного кодексу України визначає, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Відповідно до п. 7 ст. 123 Земельного кодексу України при наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають спій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
Суд встановив, що рішенням Крайненської селищної ради Сакського району від 02.02.2005р. № 81 узгоджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 4,1 га відкритих розробок і кар'єрів, які експлуатуються, розташованих на Листовському родовищі (Північна ділянка) пильних вапняків, на північно-західній частині території Крайненської селищної ради, на відстані 5,0 км. на північ-захід від села Трудове Сакського району на землях запасу за межами населених пунктів па території Крайненської селищної ради, в оренду строком на 8 років Приватному підприємству «Рубін»для розміщення кар'єру з видобування пильних вапняків.
Розпорядженням Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 11.09.2007р. № 826-р узгоджено Приватному підприємству «Рубін»проект землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 4,1 га відкритих розробок і кар'єрів, які використовуються, розташованих на відстані 5,0 км. на північ-захід від села Трудове із земель запасу за межами населених пунктів на території Крайненської селищної ради Сакського району, в короткострокову оренду строком на п'ять років для розробки кар'єру з видобування пильних вапняків на Листовському родовищі (Північна ділянка); зобов'язано Приватне підприємство «Рубін»надати проект землеустрою по відведенню земельної ділянки для розробки кар'єру з видобування пильних вапняків на Листовському родовищі (Північна ділянка) на розгляд до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
В процесі розгляду справи судом було встановлено, що проект відведення земельної ділянки, переданої Приватному підприємству «Рубін»на підставі оскаржуваної постанови, був погоджений Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини (лист № 3584 від 02.12.2004р.), Сакською районною санепідемстанцією (Висновок № 214 від 12.07.2007р., Висновок № 123 від 03.07.2007р.), Екологічною інспекцією по Сакському району (Висновок № 33/13-18 від 22.03.2005р.), Відділом управлінням містобудування і архітектури Сакської районної державної адміністрації (Висновок № 135 від 18.03.2005р., Сакським районним відділом земельних ресурсів (Висновок № 618 від 22.03.2005р.), був отриманий Висновок державної землевпорядної експертизи № 1208К-11/42 від 19.04.2005р.
Як було встановлено судом, всіма вищезазначеними органами проект відведення земельної ділянки Приватному підприємству «Рубін»був погоджений, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Таким чином, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, затвердивши проект землеустрою з відведення земельної ділянки Приватному підприємству «Рубін»під існуючий кар'єр з видобування пильних вапняків площею 4,1 га на Північній ділянці Лпстовського родовища пильних вапняків із земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Крайненської сільської ради Сакського району, змінила цільове призначення земельної ділянки та передала її в оренду Приватному підприємству «Рубін»під кар'єр під видобування пильних вапняків.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції, органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).
Що стосується правомірності чи неправомірності п. 2 оскаржуваної постанови щодо переведення земельної ділянки із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Доводи прокурора стосовно того, що порушуючи ст. 207 Земельного кодексу України вилучення земельної ділянки здійснене без відшкодування втрат сільськогосподарських угідь спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель: відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Відповідно до даних Сакського районного відділу земельних ресурсів від 11.01.2008р. № 10-20-06/31 ділянка, що проектується до надання в оренду, строком на 8 років, Приватному підприємству «Рубін», площею 4,1 га розташована на землях запасу за межами населених пунктів па території Крайнепської селищної ради Сакського району. Склад угідь ділянки - 4,1 га забудованих земель, у тому числі: 4,1 га відкритих забудованих земель і кар'єрів, які експлуатуюся. Виконавчим комітетом Сакської районної ради народних депутатів Кримської області в 1989 році надано дозвіл на проведення вишукувальних робіт по виявленню пильного вапняку. На момент розпаювання земель в 1996 році земля на вищевказаній земельній ділянці була вже порушена.
Згідно з пунктом 2 ст. 207 Земельного кодексу України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічні насадження, залежи, пасовища), лісні землі та чагарники, як основний засіб виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Виходячи з вищевиклаленого Сакський районний відділу земельних ресурсів зазначив, що при відведенні земельної ділянки площею 4,1 га Приватному підприємству «Рубін»виграти сільськогосподарського виробництва не повинні відшкодуватися.
З цього приводу Радою міністрів Автономної Республіки Крим було зроблено запит від 31.10.2008р. № 3/1188 до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах.
Відповідно до абзацу 4-7 відповіді Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах від 06.11.2008р. № 11897/10-22 на вказаний запит земельна ділянка площею 4,1 га, надана Приватному підприємству «Рубін»для розміщення кар'єру з видобування пильних вапняків, розташована па землях запасу за межами населених пунктів на території Крайненської селищної ради Сакського району. Виконавчим комітетом Сакської районної ради народних депутатів Кримської області в 1989 році колгоспу «Радянська Україна»надано дозвіл на проведення вишукувальних робіт по виявленню пильного вапняку. З 1990 року колгосп «Радянська Україна»використовував вищевказану земельну ділянку для видобутку пильного вапняку. Після розпаювання в 1996 році земель колгоспу «Радянська Україна»земельна ділянка перейшла в землі запасу на території Крайненської селищної ради, після чого колгосп «Радянська Україна»перестав проводити видобутку пильних вапняків і земельна ділянка площею 4,1 га залишилася порушеною, а родовище - не відробленим. Таким чином, на момент розпаювання, землі па вищевказаній ділянці були вже порушені і представляли собою відвали і виїмки. Склад угідь вказаної земельної ділянки –4,1 га забудованих земель, в тому числі: 4,1 га відкритих розробок і кар'єрів, які експлуатуються і не відносяться до сільськогосподарських угідь.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся з позовними вимогами до господарського суду.
Матеріалами справи підтверджено, що надання земельної ділянки відбулося в порядку, передбаченому чинним законодавством України, згідно статей 20, 124, 125 Земельного кодексу України.
За вказаних обставин оскаржувана постанова Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 354 від 01.07.2008р. «Про затвердження проекту відведення і надання земельної ділянки в оренду Приватному підприємству «Рубін»прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позов Заступника прокурора Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає повністю.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити повністю.
Суддя Трофименко Т.Ю.