Справа № 22ц-1268/2006р.                   Головуючий у першій інстанції Проценко О.І.

Категорія 23                                            Доповідач в апеляційній інстанції Колбіна Т.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних

справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого      -  Куцеконя І.П.,

суддів                                      -  Колбіної Т.П., Сундукова В.М.

при секретарі - Соменко С.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 05 червня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» ім. О.С.Круподьорова, Акціонерного страхового товариства «Вексель», 3-ї особи - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» ім. О.С. Круподьорова (далі КП «Севелектроавтотранс»), Акціонерного страхового товариства «Вексель», 3-ї особи - ОСОБА_2 і уточнивши позовні вимоги просив суд стягнути з КП «Севелектроавтотранс» у відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 2342, 30грн. та у відшкодування моральної шкоди 2000грн. Вимоги мотивовані тим, що з вини відповідача 20 лютого 2006 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Ніссан», держномер НОМЕР_1, власником якого він є. Відповідно до висновку експерта-спеціаліста, розмір спричиненої шкоди склав 7819 грн. якої був сплачений страхової компанією, однак фактична вартість нових деталей на ремонт автомобілю склала 9744грн., у зв'язку з чим просив стягнути в судовому порядку сплачену різницю в розмірі 1925 грн. Також просив стягнути понесені у зв'язку із зверненням до суду витрати в розмірі 412, 30грн. та витрати пов'язані із наданням позивачу правової допомоги у розмірі 3500грн.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 05 червня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнута моральна шкода в розмірі 800грн., відшкодовані витрати в розмірі - 316грн.

В апеляційній скарзі позивачем ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови в стягненні матеріальної шкоди в розмірі 1925 грн., а також витрат на оплату експертного дослідження та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з'ясування обставин і фактів у справі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені в апеляційній

скарзі    доводи,    вважає,    що апеляційна     скарга    підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в позові про відшкодування матеріальних витрат у розмірі 1925 грн. та витрат у розмірі 280 грн. на проведення автотехнічного дослідження, суд першої інстанції виходив з того, що вартість відновлюючого ремонту автомобіля, відповідно до висновку про оцінку матеріальної шкоди, страховою компанією позивачу виплачена в повному обсязі, а також з відсутності належних доказів у підтвердження вказаних позовних вимог.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 20 лютого 2006 року з вини водія тролейбуса „ЗИУ-9", держномер НОМЕР_2, на перехресті вул. О.Кошевого і пр.Острякова в м. Севастополі відбулася ДТП, в результаті якої автомобіль „Ніссан", держномер НОМЕР_1, що належить позивачу, одержав пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку СФ „Укравтоекспертиза-Холдінг" № 4187 від 02.03.2006 р. (арк.с 105-113), вартість матеріальної шкоди, причиненої власникові автомобіля „Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 7819 грн.

Матеріалами справи підтверджується та визнано позивачем факт отримання останнім 21 квітня 2006 року від Акціонерного страхового товариства „Вексель" суми страхового відшкодування у розмірі 7849 грн. (арк.с.104).

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що відповідно до висновку звіту №4187 про оцінку матеріальної шкоди, під матеріальною шкодою вважалася вартість відновлюючого ремонту автомобілю з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становлячих частин автомобілю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача різниці між нарахованою і фактично виплаченою позивачу суми матеріальної шкоди (7819 грн.) та фактично сплачених ним коштів на ремонт автомобілю (9744 грн.) у розмірі 1925 грн.

Крім того, колегія суддів також бере до уваги й той факт, що надані позивачем в обґрунтування вказаних вимог чеки, не є розрахунковими документами встановленого зразку, а тому вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо неприйняття їх в якості доказу.

Відповідно до ст.ст.58, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оскільки позивачем не були надані належні докази у підтвердження заявлених вимог про стягнення суми оплати за проведення експертного дослідження, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про залишення позову в даній частині без задоволення.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись   ст.ст.303, 307, 308, 313-315  України,   колегія  суддів,   -

УХВАЛИЛА   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району М.Севастополя від 05 червня 2007р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.