Справа № 22ц-1055/2007р.              Головуючий у першій інстанції  Лядова Т.P.

Категорія    41                                    Доповідач у апеляційній інстанції Зотов B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 вересня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого      -  Алєєвої Н.Г.,

суддів                                       -  Зотова B.C., Птіціної В.І.,

при секретарі    -  Баран М.Л.

за  участю     позивача  ОСОБА_1,   представника відповідача Коптєва І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району М.Севастополя 22 травня 2007р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської регіональної держтелерадіокомпанії державного комітету телебачення і радіомовлення України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Севастопольської регіональної держтелерадіокомпанії державного комітету телебачення і радіомовлення України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимоги мотивовані тим, що він з 01.10.2004р. працював на посаді заступника генерального директора Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії з питань економіки і телебачення. Наказом № 386к від 21.09.2005р. був звільнений з роботи за систематичне невиконання службових обов'язків. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки у нього не були витребувані письмові пояснення, не проведений остаточний розрахунок, під час роботи не сплачена агентська винагорода в розмірі 2 500грн., крім того, наказ про звільнення не узгоджений з профспілкою. Вказує, що при звільнені не враховано відсутність його вини, оскільки відповідачем не були створені належні умови для роботи.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 22 травня 2007р. в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не дав оцінки тому факту, що він виконував свою роботу належним чином, а тому підстав для його звільнення не було.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційне скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 проведено без порушення вимог трудового законодавства.

З таким висновком погоджується судова колегія, оскільки він зроблено на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 01 жовтня 2004р. ОСОБА_1 працював на посаді заступника генерального директора Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії з питань економіки і телебачення. Наказом № 38бк від 21.09.2005р. був звільнений з роботи за систематичне невиконання службових обов'язків (арк.с. 7-9).

Наказами № 546 від 02 листопада 2004р. та №73 від 08 лютого 2005р., які у встановленому законом порядку не визнані незаконними та не скасовані, позивачу оголошені догани за перевищення службових повноважень і грубе порушення трудових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, п.11 Наказу №613 від 14 грудня 2004р. на ОСОБА_1 покладений обов'язок проводити економічний аналіз діяльності компанії і подавати його генеральному директору до 20 числа щомісячно (арк.с.70). Позивач категорично не погодився з розпорядженням, однак аналіз був їм підготовлений в 2004р. тільки за 1-й та 2-й квартали (арк.с. 55-56).

Доводи позивача про те, що з боку генерального директора телерадіокомпанії йому чинилась перешкода в складанні економічного аналізу, що виразилось в ненадані йому економічної інформації, а також інших даних, необхідних для його підготовки, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_1 як заступник генерального директора Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії з питань економіки і телебачення мав реальну нагоду готувати економічний аналіз діяльності телерадіокомпанії, проте не виконував покладені на нього обов'язки по формальних підставах.

Згідно із актом від 03 серпня 2005р. позивач відмовився дати пояснення за фахом невиконання їм вказаного наказу генерального директора.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на момент звільнення у позивача було два непогашених і не знятих у встановленому порядку дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, правильно прийшов до висновку, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди профспілкового органу допускається у разі звільнення заступника керівника підприємства, що не суперечити вимогам ст. 43-1 КЗпП України. Крім того, звільнення позивача у встановлено порядку було погоджено з Державним комітетом телебачення і радіомовлення України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування  судом  першої  інстанції  норм  матеріального  чи

процесуального    права,     які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 22 травня 2007р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.