АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
03 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі - Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта», приватний підприємець ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 травня 2013 року,
встановила:
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» ( надалі - ПрАТ «СК «Альфа Страхування») суму страхового відшкодування згідно з договором добровільного страхування фінансових ризиків, пов'язаних з неможливістю здійснення зарубіжної поїздки від 14.02.2012 року №0303257 у розмірі 4800 грн. 00 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва позов задоволено частково. З ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 стягнуто страхове відшкодування у розмірі 1905 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПрАТ «СК «Альфа Страхування» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просить його змінити.
Відповідач зазначив, що відповідно до п.8.7.2.1 договору страхування із суми страхового відшкодування вираховується безумовна франшиза у розмірі 20% від страхової суми, що становить 960 грн. За таких підстав сума страхового відшкодування повинна становить 945 грн.
Оскільки відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, вважає, що сума судового збору на користь держави повинна бути зменшена до 91,76 грн.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
30.09.2013 р. ОСОБА_1 надіслала на адресу суду письмову заяву з проханням слухати справу за її відсутності.
Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що беруть участь у справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого по справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 14.02.2012 р. між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків, пов'язаних з неможливістю здійснення зарубіжної поїздки (а.с. 54).
Відповідно до п. 3.2, п. 3.3. вказаного договору страховим випадком є фактичне настання збитків страхувальника (застрахованої особи), що настали внаслідок неможливості здійснення нею запланованої зарубіжної поїздки, внаслідок чого виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату. Настання збитків страхувальника (застрахованої особи) , що настали внаслідок неможливості здійснення нею запланованої зарубіжної поїздки, визнається страховим випадком, якщо неможливість здійснення страхувальником (застрахованою особою) зарубіжної поїздки пов'язана із такими подіями: за програмою В п. 3.3.2.1.1. неотримання в'їзної візи у країну (країни) тимчасового перебування за таких умов: своєчасного подання документів , необхідних для одержання візи, оформлених відповідно до вимог консульства (посольства) країни тимчасового перебування; відсутності протягом 5 років отриманої відмови у видачі візи у країну (країни) куди планується поїздка, для всіх застрахованих осіб за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03.03.2012 р. ПрАТ «СК «Альфа Страхування» одержало заяву на здійснення страхового відшкодування у зв'язку з відмовою у видачі візи 28.02.2012 р. (а.с.75).
Відповідно до п. 8.6 договору страхування відшкодовуються такі витрати страхувальника (застрахованої особи) , що настали внаслідок неможливості здійснення страхувальником (застрахованою особою)зарубіжної поїздки внаслідок подій, вказаних у п.3.3 договору, а саме: 8.6.1. грошова сума, яка утримується на користь СТД, в разі дострокового припинення дії договору про надання страхувальнику (застрахованій особі) туристичних послуг та у відповідності з умовами цього договору. При цьому, сума страхової виплати не може перевищувати розмір загальної вартості туру; 8.6.2. суми коштів, витрачених страхувальником (застрахованою особою) для здійснення зарубіжної поїздки в туристичних цілях або для зайняття оплачуваною діяльністю, та які не повертаються в разі відмови від поїздки, а саме: вартість оформлення візових документів; вартість (частину вартості) квитків на транспортний засіб для проїзду до пункту призначення і повернення у країну проживання, що не повертається транспортною організацією в разі відмови від поїздки; вартість (частину вартості) бронювання і оплати житла у країні тимчасового перебування.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 1905 грн., суд першої інстанції виходив з умов договору страхування, вимог ст. 26 Закону України «Про страхування» та тієї обставини, що позивачем понесені витрати по сплаті збору SEVIS в сумі 285 грн., вартості пропозиції роботи в американській компанії в сумі 1620 грн., які не підлягали поверненню.
Вірно встановивши обставини щодо наявності правових підстав для виплати позивачу страхового відшкодування, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги п. 8.7 договору страхування, відповідно до якого загальна сума страхової виплати не може перевищувати розміру фактично завданих збитків страхувальнику (застрахованій особі) та проводиться в межах страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи в таких розмірах: п.8.7.2. при настанні подій, передбачених п.3.3.2.1.1. цієї частини договору: 8.7.2.1. 20% від суми страхової виплати по кожному страховому випадку, якщо протягом 5 останніх років не було відмов у видачі в'їзної візи у країну (країни), куди планується поїздка, для всіх застрахованих осіб за цим договором.
Відповідно до ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Таким чином, розмір страхового відшкодування з урахуванням франшизи має становити 945 грн. (1905,00 - (0.2 х 4800,00)).
Розмір судового збору, що підлягає стягненню в дохід держави, обраховано виходячи з мінімальної ставки судового збору по вимогам майнового характеру, а тому підстави для стягнення його в меншому розмірі, ніж це вирішено судом, відсутні.
Рішення суду в іншій частині сторони не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313,314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 травня 2013 року змінити.
Зменшити розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1, до суми 945 (дев'ятсот сорок п'ять) гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді:
[1]Справа № 22-ц/796/9722/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Малинников О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.