КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 686/5504/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1609/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.

при секретарі: Байдичі О.В.

за участю: представника апелянта ОСОБА_1, державного виконавця РВ ДВС Хмельницького МРУЮ Хабаля Р.Я., представника ПАТ «Державний ощадний банк України» Іванова О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 про визнання дій державного виконавця районного відділу ДВС Хмельницького МРУЮ неправомірними,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій державного виконавця РВ ДВС Хмельницького МРУЮ.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовільнити її скаргу та визнати незаконними дії державного виконавця РВ ДВС Хмельницького МРУЮ Хабаля Р.Я. щодо неналежного повідомлення учасників виконавчого провадження про відкриття виконавчого провадження, щодо оголошення розшуку, накладення арешту та затримання транспортних засобів: автомобіля марки FORD Mondeo, 2007 р.в., кузов НОМЕР_3, номер НОМЕР_1 та автомобіля марки FORD Fiesta, 2006 р.в., кузов НОМЕР_4, номер НОМЕР_2, зобов'язати його зняти арешт з вищевказаних транспортних засобів, накладений на підставі постанови №1321 від 30 січня 2013 року, та повернути автомобіль марки FORD Mondeo, 2007 р.в., кузов НОМЕР_3, номер НОМЕР_1 власнику - ОСОБА_4, визнати незаконною та скасувати зазначену постанову, акт опису й арешту майна, як такі, що складені з порушенням норм чинного законодавства та поновити строк для самостійного виконання рішення. __________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Салоїд Н.М. Провадження № 22-ц/792/1609/13 Доповідач: Купельський А.В. Категорія: ухвала

Вважає, що ухвала є незаконною, такою, що порушує норми матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що при розгляді справи судом не було перевірено, чи отримав боржник постанову про відкриття виконавчого провадження, і чи мала боржник реальну можливість у встановленому законом порядку добровільно виконати рішення суду. Також апелянт посилається на те, що судом під час судового розгляду не було враховано і тієї обставини, що стягнення проводиться на заставлене майно, а правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Відповідно до ч. 1 ст. 24 цього Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим законом.

Зазначає, що 5 березня 2013 року їй було надано копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №34481592 та ВП №34481893 від 27 вересня 2012 року. До того часу копії вказаних постанов їй не направлялись. Тому вважає, що такими діями державного виконавця порушено її права як учасника виконавчого провадження на добровільне виконання рішення суду, передбачені та встановлені ЗУ «Про виконавче провадження». За цим Законом копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові рекомендованим листом. Однак, в порушення цих норм Закону державний виконавець не впевнився у тому, чи отримав боржник постанову про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, як зазначає апелянт, з липня 2012 року вона разом з чоловіком та дитиною мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Житловий масив, до якого входить зазначена адреса, не введений в межі села, відтак відділенням зв'язку не обслуговується. Про зміну адреси проживання ПАТ «Державний ощадний банк України» був обізнаний, усю кореспонденцію боржник отримувала через абонентну скриньку. Тому вважає, що Банк міг і повинен був довести до виконавчої служби інформацію про поштову адресу.

Також, на думку апелянта, судом не враховано, що транспортні засоби перебувають у заставі згідно договорів застави.

Крім того, апелянт вважає, що акт опису та арешту майна від 4 березня 2013 року було складено з порушеннями вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012 року. Реквізити, які є обов'язковими для акту опису й арешту майна, відсутні в складеному акті. Однак, ці порушення судом не були враховані.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 20 червня 2012 року Хмельницьким міськрайонним судом видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредиту у сумі 13 932,26 доларів США, пені 2 315,1 грн. та стягнення з них на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» порівну з кожного судовий збір у сумі 568,18 грн. (а.с. 138, 139). В обох виконавчих листах зазначено адресу боржників АДРЕСА_1.

Постановами державного виконавця РВ ДВС Хмельницького МРУЮ від 27 вересня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП №34481592 та ВП №34481893 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду (а.с. 128, 129).

Згідно реєстру рекомендованої кореспонденції (а.с. 130, 131) за цією адресою й направлялись копії постанов про відкриття виконавчого провадження боржникам.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з того, що державним виконавцем дотримано вимоги ЗУ «Про виконавче провадження» в частині надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Суд не взяв до уваги пояснення заявника про те, що вона отримує кореспонденцію в абонентній скриньці та зазначив, що саме вона мусила б повідомити державного виконавця про зміну адреси проживання. Судом зазначено, що навіть при отриманні акту опису й арешту майна 4 березня 2013 року ОСОБА_4 ні в який спосіб не намагалась добровільно виконати рішення суду.

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Так, відповідно до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За ч. ч. 1, 6 ст. 54 вказаного Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Посилання апелянта щодо незаконності дій державного виконавця, оскільки транспортні засоби знаходяться в заставі є необґрунтованим. Договори застави укладені якраз зі стягувачем.

Оскільки у виконавчих листах, виданих Хмельницьким міськрайонним судом 20 червня 2012 року, зазначена адреса боржників АДРЕСА_1, то надіслання державним виконавцем за цією адресою копій постанов про відкриття виконавчого провадження рекомендованим повідомленням вважається належним їх повідомленням.

Посилання апелянта на те, що судом не враховано складання акту опису й арешту майна від 4 березня 2013 року з порушеннями вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. При складані даного протоколу був присутній чоловік боржника ОСОБА_6 Зауважень щодо складання протоколу не вніс. Заявник такі зауваження до виконавця не надала.

З наведених норм вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновок відповідає вимогам закону.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.В. Купельський