ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 р. Справа № 804/4406/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І.

при секретаріМізері А.В.

за участю:

представника позивача Молотова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 20 березня 2013 року №№ 0000311501, 0000042201,0000032201; стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294,00грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292304). В акті № 657/221 від 26.02.2013 року, складеному за результатами перевірки, зафіксовано численні порушення законодавства та на підставі акта були прийнятіподаткові повідомлення-рішення №№ 0000311501,0000042201,0000032201 від 20 березня 2013 року. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення - необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві.

Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, в судове засідання 03.06.2013 року не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292304) зареєстроване 15.01.1998 року Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та знаходиться на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій службі Державної податкової служби.

На підставі направлень, видних Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби № 7/228,8/221,9/221,10/172,11/172,12/223,13/223,14/201 від 08.01.2013 року та № 94/151 від 04.02.2013 року та згідно із п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20,п.п.75.1.2п.75.1 ст.75, ст.77,п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VIта відповідно до наказу № 1515 від 28.12.2012 року Нікопольською ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр», з питань дотримання вимог податкового,валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 року , відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт № 657/221 від 26.02.2013 року, яким зафіксовано порушення ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» п.135.1,п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135,ст..150,п.138.1 п.138.2,п.138.4, п.п.138.10.2 п.138.10, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2-4 квартали 2011 року на суму 613 760грн.;п.135.1,п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135,ст..150,п.138.1, п.138.2, п. 138.4,п.п.138.10.2 п.138.10,п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період 01.04.2011 року по 30.09.2012 року всього у сумі 1 246 658,99грн., у тому числі: 2-4 квартал 2011 року у сумі 754 454,26грн., 1 квартал 2012 року у сумі 84 443,07грн., півріччя 2012 року у сумі 275 042,50грн., з квартал 2012 року у сумі 492 204,72 грн.;п. 48.1 ст. 48, п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за результатами II-IV кварталів 2011 року на суму 106 449грн.; ст.. 185,ст.. 188, п. 198.3, п. 198.6, п. 198.1 ст.198, ст..201 Розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року завищено залишок від'ємного значення(24 рядок декларації з ПДВ) на суму 182 618,53грн.; п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, а саме до податкової декларації за три квартали 2012 року не надано «Розрахунок (звіт) податкового зобов'язання нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України»(Додаток ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) з інформацією про виплачені доходи нерезиденту із джерелом їх походження з України; п.п. 263.6.1,п.п. 263.6.2, п. 263.6.5,п.п.263.6.9 п. 263.6,п. 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено плату за користування надрами за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року всього на загальну суму 2 891 534,13 грн., в тому числі по періодам: 2 квартал 2011 року у сумі 368 722,67грн., 3 квартал 2011 року у сумі 579 469,22 грн., 4 квартал 2011 року у сумі 463 880,23 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 248 861,25 грн., 2 квартал 2012 року у сумі 434 226,13 року, 3 квартал 2012 року у сумі 796 374,63 року; п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України підприємством не своєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб в суму 228 536,60 грн. за квітень, травень 2009 року, листопад , грудень 2009 року, лютий 2011 року. За прострочення встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб за результатами перевірки підлягає донарахуванню пеня в сумі 31 392,52 грн.

На підставі акту перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000311501 від 20.03.2013 року, яким ПАТ «Новопавлівській гранітний кар'єр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 353 107,99грн. за основним платежем та 246 102,37 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0000042201 від 20.03.2013 року, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 613 760 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000032201 від 20.03.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 182 618 грн.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, податковий орган зокрема визначив нереальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Транс Агенство Сервіс», ТОВ «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Ферітт-Д», про що свідчать акти перевірок зазначених контрагентів та відсутність у видаткових накладних інформації про доручення на отримання ТМЦ, відсутність сертифікатів виробників.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток),операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємства визнається ,відповідно до статті 134 Податкового Кодексу України в редакції від 27.05.2012 року, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пункту 135.2. статті 135 Податкового Кодексу України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України, інші доходи включають вартість товарів (робіт/послуг) безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до пункту 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 ст.138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті 138 а у статті 139 ПК України.

Так, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В період з 01 січня 2011 року порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, в тому числі формування податкового кредиту, визначався Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, як встановлено перевіркою та не заперечувалось представниками сторін, згідно заявки від ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» №793 від 05.05.2011 року та листа №225 від 04.07.2011 року ТОВ «Нікопрогресбуд» відпустило в рахунок оплати за гран продукцію на адресу позивача запчастини на підставі видаткових накладних №24 від 01.05.2011 року та №41 від 13.07.2011 року та податкових накладних №1 від 10.05.2011 року та №2 від 13.07.2011 року. Згідно журналу видачі довіреностей на отримання цінностей була видана довіреність ОСОБА_5 за №016 від 31.01.2011 року на отримання продукції від ТОВ «Нікопрогресбуд». В травні, липні 2011 року позивач отримав ТМЦ та провів оплату шляхом взаємозаліків на підставі актів про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2011 року та від 31.07.2011 року. Взаємозаліки здійснено в рахунок зарахування зустрічних вимог по відвантаженій позивачем на користь ТОВ «Нікопрогресбуд» продукції власного виробництва - щебеня. Списання ТМЦ здійснено на підставі вимог №№606, 609, 733, 107, 163,239,276, 326,463, 472,806.

Суми за даним правочином включені позивачем до складу витрат та при формуванні податкового кредиту.

ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» з ТОВ фірма «Модем ЛТД» було укладено договір від 01.05.2010 року №010510 на придбання електродвигунів та інших ТМЦ. На виконання зазначеного договору були видані видаткові накладні №173 від 13.04.2011 року, №188 від 22.04.2011 року, №210 від 06.05.2011 року, №232 від 16.05.2011 року, №788 від 25.11.2011 року, №789 від 25.11.2011 року та податкові накладні №№18 від 13.04.2011 року, №35 від 22.04.2011 року, №8 від 06.05.2011 року, №27 від 16.05.2011 року, №53 від 25.11.2011 року, №54 від 25.11.2011 року. Згідно журналу видачі довіреностей на отримання цінностей була видана довіреність ОСОБА_5 за №015 від 31.01.2011 року на отримання продукції від ТОВ «Фірма «Модем ЛТД». В квітні, травні, листопаді 2011 року позивач отримав ТМЦ та провів оплату шляхом взаємозаліків на підставі актів про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.04.2011 року та від 31.05.2011 року, від 30.06.2011 року та від 31.05.2011 року, від 30.06.2012 року та від 31.07.2012 року, від 31.08.2012 року та від 28.09.2012 року. Взаємозаліки здійснено в рахунок зарахування зустрічних вимог по відвантаженій позивачем на користь ТОВ «фірма «Модем ЛТД» продукції власного виробництва - щебеня. Списання ТМЦ здійснено на підставі вимог №№103, 326, 393, 513, 569, 584, 652, 670, 426, 430, 732,740, 742, 794, 376, 290, 275, 407.

Суми за даним правочином включені позивачем до складу витрат та при формуванні податкового кредиту.

ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» придбало у ТОВ «Транс Агенство Сервіс» металопрокат (лист, катанка) на загальну суму 57 744,56 грн. без укладання договору. ТМЦ отримано у квітні, липні 2011 року на підставі видаткових накладних №302262 від 21.04.2011 року та №303433 від 29.07.2011 року. Згідно журналу видачі довіреностей на отримання цінностей була видана довіреність ОСОБА_5 за №100 від 18.04.2011 року та за №227 від 28.07.2011 року на отримання продукції. Розрахунок здійснено у безготівковій формі відповідно платіжних доручень №680 від 14.04.2011 року та №1314 від 27.07.2011 року. Транспортування здійснювалось транспортом позивача з оформленням ТТН від 21.04.2011 року та від 29.07.2011 року у жовтні 2011 року

Списання ТМЦ здійснено на підставі вимог №№247, 244, 443.

Суми за даним правочином включені позивачем до складу витрат та при формуванні податкового кредиту.

ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» придбало у ТОВ «Ферріт-Д» ТМЦ на підставі видаткової накладної №3077 від 27.06.2012 року та податкових накладних №653 від 30.05.2012 року, №341 від 23.05.2012 року. Згідно журналу видачі довіреностей на отримання цінностей була видана довіреність ОСОБА_5 за №375 від 27.06.2011 року на отримання продукції. ТМЦ отримано у травні 2012 року. Розрахунок здійснено у безготівковій формі відповідно платіжного доручення №16 від 23.05.2012 року. Списання ТМЦ здійснено на підставі вимог №№552, 426.

Суми за даним правочином включені позивачем до складу витрат та при формуванні податкового кредиту.

В процесі розгляду справи, як і до перевірки позивачем були надані всі первинні документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з контрагентами, сумнівність яких зазначена в акті перевірки, а саме податкові накладні, видаткові накладні,приймальні акти, товарно-транспортні накладні, акти про списання витратні накладні, виписки по особовому рахунку, вимоги та довідки.

Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Суд, також зазначає, що сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.Акти перевірок контрагентів позивача не можуть бути безумовним доказом нереальності чи то фіктивності вчинених правочинів.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази на переконання суду, господарські операції між позивачем та ТОВ «Транс Агенство Сервіс», ТОВ «Модем ЛТД» ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Ферріт- Д»,є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ПАТ «Новопавлівській гранітний кар'єр» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість та включення до складу витрат.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Що стосується висновків податкового органу про завищення від'ємного значення на 538 250 грн. у зв'язку з неврахуванням у деклараціях з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року по рядку 06.5 суму зменшеного від'ємного значення по результатам попередньої перевірки, за актом №536/232/00292304 від 23.06.2011 року, суд встановив наступне.

Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС за результатами перевірки позивача, на підставі акту №536/232/00292304 від 23.06.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001222320 від 12.07.2011 року, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 538 250 грн.

З даним податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився та оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, рішення яким на момент розгляду справи не прийняте.

Дані обставини сторонами не оспорювались та були підтверджені представниками позивача та відповідача.

За таких обставин, враховуючи, що сума у розмірі 538 250 грн. не була узгодженою, на момент перевірки, суд погоджується з позицією позивача, щодо відсутності підстав для врахування при поданні декларації з податку на прибуток проведене зменшення від'ємного значення за результатами попередньої перевірки.

Що стосується висновків відповідача про завищення адміністративних витрат за період 2 квартал 2011 року, 3 квартал 2012 року на вартість нарахованих виплат по цивільно-правовим договорам з фізичними особами на загальну суму 4 420 000 грн., по яким не доведено їх зв'язок з господарською діяльністю, суд вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Згідно пп.138.10.2 п.138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання ( оперативна оренда ( в тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; г*) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково - касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до п.142.1 статті 142 Податкового кодексу України до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі-працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг, згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, ( крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу 4 цього Кодексу).

В судовому засіданні були досліджені договори підряду з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та акти прийому-передачі виконаних робіт, які були надані відповідачу до перевірки та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи наведені норми законодавства, суд погоджується з позицією позивача, щодо наявності правових підстав для віднесення вартості нарахованих виплат по цивільно-правовим договорам з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 4 420 000 грн.

За таких обставин суд вважає помилковими висновки податкового органу про завищення ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2-4 квартали 2011 року, заниження податку на прибуток 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за результатами 2-4 кварталів 2011 року, завищення залишку від'ємного значення.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби не відповідають частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр»підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративного позов Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 20 березня 2013 року № 0000311501, № 0000042201, № 0000032201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» судовий збір у розмірі 2294 грн.(дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 07 червня 2013 року

Суддя С.І. Озерянська