ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
06.12.06 Справа № 328/17-06
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Супермаш”
до Дочірнього підприємства “Агрофірма “Богданівка”
про стягнення 8494, 21 грн.
Суддя Суховий В.Г.
Представники:
позивача: Задорожня І М.;
відповідача: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Супермаш” до Дочірнього підприємства “Агрофірма “Богданівка” про стягнення 8494, 21 грн. заборгованості., з яких 8000 грн. –основний борг, 494,21 грн. –пеня.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по Договору № 2/01-06 поставки від 02.01.2006р., щодо оплати отриманої продукції.
В судовому засіданні 06.12.2006р. позивач подав заяву про зменшення та уточнення позовних вимог та просить зменшити позовні вимоги на суму проведеної відповідачем оплати в розмірі 8000 грн., що підтверджується виписками з банку від 26.10.2006р. на суму 1000 грн., 15.11.2006р. на суму 7000 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 494, 21 грн. - пені.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 06.11.2006, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 12.11.2006р.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:
02.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Супермаш” та Дочірнім підприємством “Агрофірма “Богданівка” було укладено Договір № 2/01-06 поставки, відповідно до умов якого (п. 1.1) постачальник зобов'язується поставити узгодженими партіями покупцеві продукцію компанії Degussa AG, надалі "Товар", зазначену у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити її.
Відповідно до п. 2.1 Договору кількість товару в окремій партії зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару.
Відповідно до п.п 3.4, 3.7, 3.8, 3.9 Договору товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно-транспортних документів.
Загальна сума даного Договору складається із сумарної ціни товару, вказаної в рахунках-фактурах. Розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу протягом 14 (чотирнадцяти) банківським днів з моменту поставки партії товару. Дата поставки товару визначається датою підпису накладної або іншим чином за узгодженням сторін. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на р/р постачальника.
На підставі Договору № 2/01-06 поставки від 02.01.2006р. позивач поставив, а відповідач отримав за довіреністю серія ЯЛТ № 955143 товар (Лизин) в кількості 1000 (одна тисяча) шт. на загальну суму 12100 (дванадцять тисяч сто) гривень 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН - 000487 від 20.06.2006р. (копія в матеріалах справи).
Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за поставлену позивачем продукцію розрахувався частково, а саме сплативши позивачу - 2100 грн., що підтверджується випискою з банку від 19.07.2006р. (копія в матеріалах справи).
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 264 від 28.07.2006р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість в сумі 10 000 грн. та пені в сумі 1115,50 грн.
Відповідач перерахував частину заборгованості за отриманий товар по Договору № 2/01-06 поставки від 02.01.2006р., а саме: 2000 грн., що підтверджується випискою з банку від 12.10.2006р. та 1000 грн. що підтверджується випискою з банку від 26.10.2006р. (копії в матеріалах справи)
Таким чином, на момент пред’явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію (Лизин) згідно з Договором № 2/01-06 поставки від 02.01.2006р. становить 7000 грн. (12100 грн. –2100 грн. –2000 грн. –1000 грн.).
Судом встановлено, що відповідач повністю розрахувався за отриманий товар, сплативши позивачу 7000 грн., що підтверджується випискою з банку від 15.11.2006р. після подання позову (згідно з штемпелем Господарського суду Київської області № 9962 від02.11.2006р.).
Позивач подав заяву про зменшення та уточнення позовних вимог та просить зменшити позовні вимоги на суму проведеної відповідачем оплати в розмірі 8000 грн., що підтверджується виписками з банку від 26.10.2006р. на суму 1000 грн., 15.11.2006р. на суму 7000 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 494, 21 грн. - пені.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Позивач належним чином виконав свої зобов’язання, а саме на підставі Договору № 2/01-06 поставки від 02.01.2006р поставив відповідачу товар (Лизин). Позивачем у відповідності до Договору виставлено відповідачу Рахунок-фактуру № СФ-0000516 від 20.06.2006р. Отже, відповідач прийняв продукцію, що підтверджується матеріалами справи, проте свої зобов’язання за Договором № 2/01-06 поставки від 02.01.2006р щодо оплати одержаної продукції не належним чином виконав, сплативши заборгованість з порушенням строків встановлених Договором.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 692 ЦК України та умовами Договору замовник зобов’язаний оплатити продукцію в строки обумовлені Договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).
Відповідно до п. 5.3 Договору покупець за прострочення вартості товару сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,5% від не перерахованої суми за кожний день прострочення.
З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 494,21 грн. з урахуванням обмеження розміру пені подвійної облікової ставки НБУ
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Агрофірма “Богданівка” (07433, Київська обл., Броварський район, с. Богданівка, вул. Польова, 1, код ОКПО 30280733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Супермаш” (м. Київ, вул. Трутенка, 2, код ЄДРПОУ 14295447) 494,21 грн. –пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Суховий В. Г.