ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 44/282-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Білошкап О.В., Заріцької А.О.

розглянувши касаційну скаргу на ухвалу та на постанову у справі господарського суду Моторного (транспортного) страхового бюро України господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року №44/282-б міста Києва

за заявою проАкціонерного страхового товариства "Вексель" визнання банкрутом

За участю представників: Моторного (транспортного) страхового бюро України - Лифар О.Ю., Роменський Р.Ю.; Ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" Кудляка Є.В. - Кушакевич А.І.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у справі №44/282-б (Суддя - П.П. Чеберяк) задоволено клопотання ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича про зобов'язання Моторно (транспортного) страхового бюро України вчинити дії.

Зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати ліквідатору Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражному керуючому Кудляку Євгену Васильовичу інформацію щодо розміру інвестиційного прибутку, нарахованого за 2010-2011-2012 роки та І квартал 2013 року, інформацію щодо розміру коштів, витрачених на покриття заборгованості по фондах та частку інвестиційного доходу.

Зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України прийняти від ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича всі матеріали страхових справ, що стосуються укладених Акціонерним страховим товариством "Вексель" договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України у відповідності до ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі" за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодувати шкоду потерпілим та виконати всі інші зобов'язання Акціонерного страхового товариства "Вексель" за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед кредиторами згідно затвердженого судом реєстру кредиторів Акціонерного страхового товариства "Вексель".

Зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України повернути різницю коштів з фонду захисту потерпілих на рахунок Акціонерного страхового товариства "Вексель", який використовується в ліквідаційній процедурі, для забезпечення виплат кредиторам згідно встановленої черговості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року (Колегія суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А..; судді Доманська М.Л., Шипко В.В.) апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у справі № 44/282-б залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у справі № 44/282-б залишено без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року у даній справі та відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора Акціонерного страхового товариства (далі - АСТ) "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. про зобов'язання МТСБУ вчинити дії.

На думку скаржника, судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 32 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство), 20, 41, 43, 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник, зокрема, вважає, що висновок про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, зроблений судами безпідставно, оскільки в процесі ліквідаційної процедури ліквідатором не було складено ліквідаційного балансу. Крім того, відповідно до п.9 ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" гарантійні внески, у даному випадку, не підлягають поверненню.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.04.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство № 44/282-б, в порядку, передбаченому ст. 51 Закону про банкрутство, справу призначено до розгляду на 18.05.2010 року.

Постановою Господарського суду м. Києва від 18.05.2010 року Акціонерне страхове товариство "Вексель" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича.

Відповідне оголошення було опубліковане в газеті "Урядовий кур'єр" від 22.05.2010 № 92(4243).

Неодноразово ухвалами господарського суду м. Києва було продовжено строк ліквідації АСТ "Вексель", зокрема, до 18.11.2013 року.

У відповідності до ліцензії державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг серія АВ № 123668 20.01.2005 АСТ "Вексель" було дозволено здійснення страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до свідоцтва №078 від 07.11.2001 та Свідоцтва № 085 від 24.03.2005 року Акціонерне страхове товариство "Вексель" було асоційованим членом МТСБУ.

Згідно вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (абз. 3 ст. 51.1), а також згідно умов Договору про співпрацю б/н від 08.11.2001року, Акціонерне страхове товариство "Вексель" перерахувало вступний внесок до фонду захисту потерпілих у сумі 620 642,07 грн. відповідно до рахунку № 18 від 24.01.2005 року і надалі, у відповідності до п. 3.1.2 Договору про співпрацю № 085 від 15.06.2005 року сплачувало щомісячні членські внески.

Відповідно до довідки МТСБУ вих. № 882/5-41 від 20.01.2010 року, вх. від 01.02.2010 року, станом на 31.12.2009 року частка АСТ "Вексель" у фонді захисту потерпілих (ФЗП) у сумі 3 012,8 тис. грн. розміщена у складі депозиту МТСБУ у ВАТ "Укрексімбанк" терміном дії 23.04.2010 року (договір від 11.07.2005 року №28705W70).

Відповідно до Додатку 2 до листа МТСБУ від 15.01.2013 року № 417/5-41 (Звіт про рух коштів ФЗП з 05.11.2012 року по 31.12.2012 року та розподіл інвестиційного доходу), залишок коштів АСТ "Вексель" у ФЗП станом на 31.12.2012 року становить 3 865 501,48 грн., а також довідково-інвестиційний дохід за 4 квартал 2012 року становить 95 446,48 грн.

Згідно п.3.3 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, кошти фонду захисту потерпілих а також доходи від його розміщення є власністю страховиків-членів Бюро, яким було і АСТ "Вексель".

Згідно листа МТСБУ вих. № 10317/1 від 12.05.2011 року, вх. № 402 від 20.05.2011р., МТСБУ позбавлене можливості виконувати обов'язки АСТ "Вексель" до отримання документального підтвердження непогашених вимог кредиторів за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та вважає, що таким документом є реєстр кредиторів, який затверджений рішенням господарського суду м. Києва.

Ліквідатор Кудляк Є.В. просив суд зобов'язати Моторно (транспортне) страхове бюро України надати ліквідатору банкрута інформацію щодо залишку коштів Акціонерного страхового товариства "Вексель" у фонді захисту потерпілих, а також розміру інвестиційного прибутку, нарахованого за 2010-2012 роки, а також за 1 квартал 2013року, інформацію щодо розміру, витрачених на покриття заборгованості по фондах; зобов'язати Моторно (транспортне) страхове бюро України виконати вимоги ст. 51.7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме прийняти всі матеріали страхових справ від ліквідатора банкрута, та виконати всі обов'язки страховика Акціонерного страхового товариства "Вексель", який ліквідується, що стосується укладених Акціонерним страховим товариством "Вексель" договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; направити кошти Акціонерного страхового товариства "Вексель", які знаходяться у фонді захисту потерпілих Моторно (транспортного) страхового бюро України на погашення вимог кредиторів; зобов'язати Моторно (транспортне) страхове бюро України здійснити виплати третім (потерпілим) особам за договорами обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів після прийняття справ від ліквідатора банкрута, протягом встановленого строку, згідно затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, а також зобов'язати Моторно (транспортне) страхове бюро України повернути різницю коштів з фонду потерпілих на рахунок Акціонерного страхового товариства "Вексель", який використовується в ліквідаційній процедурі.

Задовольняючи клопотання ліквідатора, суд першої інстанції із висновком якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що оскільки судом затверджено реєстр вимог кредиторів, тобто, документально підтверджено відсутність погашення боржником вимог кредиторів за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за наявності встановленої неплатоспроможності (неоплатності) боржника та визнання його банкрутом, виплати страхових відшкодувань за зобов'язаннями боржника щодо страхового відшкодування, відповідно до законодавства про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, повинно здійснити МТСБУ.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки попередніх судових інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Особливості банкрутства страховиків визначено у ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до 39.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; та інше.

Задовольняючи клопотання ліквідатора, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що у даному випадку МТСБУ повинно виконати свої безпосередні функції, покладені на нього Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами Договору про співпрацю б/н від 08.11.2001року.

Частиною 4 статті 24 Закону передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує в межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані зі здійсненням провадження у такій справі, зокрема, розглядає скарги учасників ліквідаційної процедури (керівника боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, комітету кредиторів боржника, окремих кредиторів) на дії інших учасників процедури банкрутства, пов'язані з виконанням ними повноважень в конкретних процедурах банкрутства (розпорядження майном боржника, санації, ліквідації, укладенні мирової угоди в процедурі банкрутства).

Також, законом про банкрутство передбачено право інших осіб (не учасників провадження) в окремих випадках оскаржити дії ліквідатора у справі про банкрутство, зокрема власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси (частина 4 статті 25 Закону).

На думку колегії суддів касаційної інстанції, господарський суд, який в ході ліквідаційної процедури боржника здійснює наглядові функції, не вправі вирішувати спори про спонукання до вчинення певних дій осіб, які не є учасниками провадження у справі про банкрутство, в межах справи про банкрутство.

Отже, не встановивши чи є МТСБУ учасником провадження у справі про банкрутство АСТ "Вексель", суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний господарський суд, вирішив спір про права та обов'язки МТСБУ, в межах даного провадження у справ про банкрутство, всупереч приписам Закону про банкрутство та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки даними законодавчими актами не передбачено право господарського суду вирішувати спори про зобов'язання осіб, які не є учасниками провадження у справі про банкрутство, вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення саме в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, зокрема щодо прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

З урахуванням вказаного та керуючись положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у справі №44/282-б скасувати.

Справу №44/282-б передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді О.В. Білошкап

А.О. Заріцька