Номер провадження № 11/785/1146/13

Головуючий у першій інстанції Жуковський С. А.

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Джулая О.Б.,

суддів Балабана В.Ф., Берназа В.А.

за участю

прокурора Романец Ю.В.

засудженого ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по апеляції, засудженого ОСОБА_2 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси, від 15 серпня 2011 року,

встановила:

цим вироком

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Одеси , громадянин України, не одружений, маючий середньо - спеціальну освіту, не працюючий, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 27.09.2005 році Суворовським районним судом м. Одеси за ст. ст. 17, 140 ч. 2, 289 ч. 2 до позбавлення волі строком на 5 років, підставі ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

засуджений за:

- ст. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- ст. 358 ч.1 КК України - до обмеження волі строком на 2 роки;

- ст. 187 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 7 років;

- ст. 357 ч. 3 КК України до обмеження волі строком на 2 роки;

- ст. 289 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна;

- ст. 358 ч. 3 КК України до обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання, у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна.

У відповідності зі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання, призначене вироком Суворовського районного суду м. Одеси, від 27 вересня 2005 року, і остаточно, за сукупністю вироків, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна.

Стягнуто з ОСОБА_2:

- на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 14735 грн.;

- судові витрати у сумі 4748 грн. 88 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Одеській області.

ОСОБА_2 утримується під вартою з 19.06.2009 року, також зараховано у строк покарання з 09.07.2007 року по 05.05.2009 року.

ОСОБА_2 засуджений за те, що він, 02 червня 2007 року, приблизно о 12.00 годин, діючи з корисливих спонукань, знаходячись на пляжі «Ланжерон» у м. Одесі, дочекався поки потерпіла ОСОБА_4 пійла купатись,таємно викрав майно, яке належить потерпілій на загальну суму 1050 грн..

Крім того, у 2007 році, ОСОБА_2, виготовив підроблений документ, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5, шляхом вклеювання своєї фотографії в паспорт.

Далі, 18 червня 2009 року, приблизно о 22.00 годині, ОСОБА_2, разом з невстановленими слідством особами, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, погрожуючи ОСОБА_3 фізичною розправою, заволоділи майном потерпілого, на загальну суму 14735 грн..

Крім того, 18 червня 2009 року, в нічний час, ОСОБА_2, знаходячись разом зі співучасниками на автозаправної станції «Укрнафта», розташованої по вул. Василя Стуса у м. Одесі, незаконно заволодів особистими документами потерпілого ОСОБА_3.

Далі, 19 червня 2009 року, ОСОБА_2, у нічний час, знаходячись разом зі співучасниками в с. Вапнярка Одеської області, незаконно заволодів автомобілем «Мерседес Е 240», який належить потерпілому ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 174800 грн..

В апеляції засуджений ОСОБА_2 стверджує, що вирок суду є необґрунтований, оскільки висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, засуджений ОСОБА_2 в апеляції вказує на те, що його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів не знайшла свого підтвердження, як в ході досудового слідства, так і в ході судового розгляду, за винятком епізоду, кваліфікованого за ч. 1 ст. 358 КК України.

На підставі вищевикладеного, засуджений просить скасувати вирок суду першої інстанції, а кримінальну справу закрити.

Заслухавши засудженого, який підтримав доводи апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого, вивчивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляція засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 в ході досудового слідства повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

В ході судового розгляду, ОСОБА_2 визнав себе винним частково, пояснивши, що він не вчиняв злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 187 ч. 2, 357 ч. 3, 289 ч. 2 КК України.

Доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що у вироку неправильно зазначені фактичні обставини подій, не можуть бути прийняти судом до уваги з наступних підстав.

Так, що стосується епізоду викрадення телефону, який належить потерпілій ОСОБА_4, апеляційний суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається (т. 1 л.д. 7), що ОСОБА_2 у явці з повинною пояснив обставини вчинення ним викрадення майна потерпілої ОСОБА_4.

Аналогічні показання ОСОБА_2, неодноразово давав на досудовому слідстві, при допиті його в якості підозрюваного (т. 1 л.д. 22-24) та обвинуваченого (т. 1л.д. 30-31).

Крім того при проведенні відтворення обстановки та обставин події (т. 1 л.д. 32-35), ОСОБА_2 також підтвердив свої показання і вказав місце, де він таємно викрав у потерпілої мобільний телефон.

Викладені обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що ствердження ОСОБА_2 про те, що він не вчиняв даний злочин, висунуті засудженим з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Що стосується вчинення злочинів відносно потерпілого ОСОБА_3, апеляційний суд приходить до наступного.

Потерпілий ОСОБА_3, як на досудову слідстві так і в ході судового розгляду вказував на ОСОБА_2, як на особу, яка незаконно заволоділа його майном та автомобілем.

Крім того, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в судовому засіданні, пояснили, що вони працюють інспекторами ДПС ГАЇ, 19 червня 2009 року, ними був зупинений автомобіль марки «Мерседес», в якому сиділи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ще двоє чоловіків. Після того, як ОСОБА_3 вийшов з автомобілю, він пояснив, що на нього скоєно напад та його насильно тримають в його автомобілі.

Також, свідок ОСОБА_8 (т. 2 л.д. 56), на досудовому слідстві пояснив обставини події, які підтверджують покази потерпілого ОСОБА_3 та викривають ОСОБА_2 у вчиненні злочинів.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 187 ч. 2, 357 ч. 3, 289 ч. 2, 358 ч. 3 КК України, в повному обсязі знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а його дії правильно кваліфіковані судом першої інстанції.

При призначенні покарання засудженому, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 65 КК України, врахову ючи тяжкість скоєного злочину, особу засудженого, а також обставини, обтяжуючі і пом'якшуючі покарання.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання в повному обсязі відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, в зв'язку з чим не вбачає підстав для зміни та скасування вироку суду.

Керуючись ст.ст. 366, 367 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Малиновського районного суду м. Одеси, від 15 серпня 2011 року, у відношенні ОСОБА_2, засудженого за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 187 ч. 2, 357 ч. 3, 289 ч. 2, 358 ч. 3 КК України,- залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців.

Судді апеляційного суду

Одеської області (підпис) О.Б. Джулай

(підпис) В.Ф. Балабан

(підпис) В.А.Берназ

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Одеської області О.Б.Джулай