АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження№ 22ц/790/4451/13

Справа №2-498/11 Головуючий 1 інстанції Дідовець В.А.

Категорія: надання послуг Доповідач: Сащенко І.С

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Коваленко І.П., Довгаль А.П.,

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 травня 2013 року по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа : виконавчий комітет ХМР про визнання договору купівлі - продажу теплової енергії недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачці на праві власності належать нежитлові приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення. Згідно укладеного договору №3997 від 01.01.2010 року між відповідачкою та позивачем, КП «Харківські теплові мережі» здійснило постачання теплової енергії по о/р НОМЕР_1 в повному обсязі, внаслідок чого відповідачці були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Відповідачка рахунки не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01 січня 2010 року по 01 травня 2010 року у сумі 25668,77 грн., які позивач просив стягнути на свою користь одночасно з сумою інфляційних витрат - 287,68 грн., 3% річних - 135,79 грн. та судові витрати у розмірі 30 грн.

В подальшому представник відповідача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачки заборгованість у сумі 19226,57 грн., з яких сума боргу за невиконання договірних зобов'язань - 18897,90 грн., інфляція - 226,74 грн., 3% річних - 101,93 грн.

Відповідачка позовні вимоги КП «ХТМ» не визнала, подала зустрічну позовну вимогу, в якій просила визнати договір купівлі-продажу теплової енергії №3997 від 01.01.2010 року недійсним, посилаючись на те, що зазначений договір було підписано на підставі необхідних документів, в тому числі і рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2006 року. В подальшому з'ясувалося, що рішення суду підроблено, а тому ні відповідач, ні її представники не мали права укладати угоди на вищевказане приміщення як нежитлове. Крім того, в провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу від 07.08.2007 року нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, недійсною.

Представник позивача у судовому засіданні первісний позов підтримала в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечувала.

Відповідачка у судовому засіданні первісний позов не визнала, проти його задоволення заперечувала, зустрічний позов підтримала та просила його задовольнити.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 травня 2013 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість у розмірі 19226,57 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та постановити нове яким, задовольнити її позовні вимоги. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначила, що не отримувала послуг по підігріву гарячої води, оскільки гаряча вода взагалі була відключена, приміщення не мало статусу нежитлового та не використовувалася під перукарню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачка не в повному обсязі розраховувалася за послуги з теплопостачання та має заборгованість за спожиту теплову енергію.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено, що 01.01.2010 року між КП «ХТМ» та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №3997 з додатками 1 - 4. Згідно з умовами договору теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах для опалення об'єкта - перукарня, загальною площею 60,8 кв.м., а фізична особа - ОСОБА_3 зобов'язалася оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами ( цінами ) в терміни, передбачені договором. Також, ОСОБА_3 як споживач, зобов'язалася оплатити вартість фактично спожитої теплової енергії до укладення договору в розмірі 60,359 Гкал., на суму 24074,28 грн. ( а.с. 9 - 15 ).

Таке свідчить про те, що на правовідносини, що виникли між КП «ХТМ» та ОСОБА_3 з приводу постачання відповідачці теплової енергії поширюється дія Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) від 02 червня 2005 року та Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ № 1198 від 03 жовтня 2007 року.

Відповідно до п. 27 ч. 1 Закону № 2633-IV споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Відповідно до п. 29 ч. 1 цього ж Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626 - 631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором

Із довідок КП «Харківські теплові мережі» вбачається, що ОСОБА_3 має заборгованість за послуги теплопостачання за січень - квітень 2010 року ( з урахуванням перерахунку в березні ) у сумі 18897,90 грн., інфляційні збитки 226,74 та 3% річних - 101,93 грн. (а. с. 137 - 139).

Зважаючи на те, що відповідачка ухиляється від сплати послуг за теплопостачання, суд обґрунтовано стягнув з ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 19226,57 грн.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі та судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що вказане приміщення є житловим, а тому для нарахування мають бути застосовані інші тарифи, приміщення не використовується для здійснення підприємницької діяльності, крім того, гаряча вода є взагалі відключеною, судовою колегією не приймаються.

Згідно акту обстеження системи теплопостачання об'єкта №175/4026 від 03.12.2009 року, складеного представниками КП «ХТМ» в присутності повноважного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 використовується під перукарню «Студія RED», режим роботи з 10 до 20 год. без перерви та вихідних, кількість працюючих робітників - 2 чол. ( а.с. 43 ). Використання приміщення під перукарню підтверджується, також, актами КП «ВТП «Вода» від 08.04.2009 року та 09.06.2009 року.

Той факт, що судами розглядаються спори про визнання права власності на вказане приміщення не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію.

Розмір заборгованості за гаряче водопостачання позивачем зменшений на суму, яка перерахована з урахуванням актів КП «ВТП «Вода» від 08.04.2009 року та 09.06.2009 року ( а.с. 140 ).

Суд розглянув справу в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги висновків не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді