Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 827/1683/13-а
23.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воробйової С.О.,
суддів Кобаля М.І. ,
Курапової З.І.
секретар судового засідання Жабенко І.М.
за участю сторін:
позивач, - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 26.05.1998 року,
представник позивача ОСОБА_2, - ОСОБА_3, б/н, від 30.07.2013 року;
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя - Леганькова Наталя Олексіївна, довіреність № 11 від 08.01.20013 року, розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Прохорчук О.В.) від 18.07.2013 року у справі №827/1683/13-а
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19, м. Севастополь, 99001)
про визнання дій незаконними та скасування вимоги про сплату недоїмки,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.07.2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання дій незаконними та скасування вимоги про сплату недоїмки.
Не погодившись з вищевказаною постановою суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.07.2013 року по справі №827/1683/13-а та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
У судовому засіданні 23.09.2013 року позивач та її представник підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі по тих же підставах, просили її задовольнити та скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2013 року заперечувала проти задоволення апеляційної скарги за необґрунтованістю, з підстав викладених у письмових запереченнях, просила залишити постанову першої інстанції без змін.
Судова колегія, вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування суми недоїмки для сплати позивачем; скасування вимоги про сплату недоїмки № Ф-1245 від 19.06.2013 року про сплату 5766,45 грн. позивачем, мотивуючи позовні вимоги тим, що зазначене нарахування здійснено протиправно, всупереч вимог діючого законодавства України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 24.02.2009 року позивач була переведена з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що позбавляє її права на звільнення від сплати єдиного внеску, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та позов не підлягає задоволенню.
З такими висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, закріплені у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком та зареєстровані у податковому органі як платники єдиного податку, не зобов'язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя та з 12.12.2002 року отримувала пенсію за віком, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.04.2003 року (а.с.11).
24.02.2009 року позивача за її вибором було переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3 (а.с.11).
При цьому, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець Нахімовською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 26.02.2001 року за №20780170000001844, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4 (а.с.9).
Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_5 від 15.05.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.04.2012 року (а.с.10).
Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя було сформовано та направлено позивачу вимогу №Ф-1245 від 19.06.2013 року про сплату недоїмки на суму 5766,45 грн. (а.с.12).
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2, як пенсіонер, який досягнув пенсійного віку, та є підприємцем, що обрав спрощену систему оподаткування, має право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій.
Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вищевказані обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись частиною третьою статті 24, статями 160, 167, статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, п.3,4 частини першої статті 202, статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.07.2013 року у справі №827/1683/13-а - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.07.2013 року у справі №827/1683/13-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо нарахування суми недоїмки для сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Скасувати Вимогу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про сплату недоїмки №Ф-1245 від 19.06.2013 року про сплату 5766,35 грн. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,40 грн.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Суддя С.О. Воробйова