Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2013 року місто Севастополь 13 год. 19 хв. Справа №827/1829/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.;

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю:

представників позивача - Садівничого товариства «Байдарська долина» - ОСОБА_1, посвідчення адвоката від 04 грудня 2009 року НОМЕР_1, довіреність від 20 червня 2013 року б/н;

представника відповідача - Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Севастополі - Никольскої Ксенії Борисівни, посвідчення серії УСВ ¹ 090863 від 10 січня 2012 року, довіреність від 11 червня 2013 року № 280/10/10.0.-14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Садівничого товариства «Байдарська долина» до Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року Садівниче товариство «Байдарська долина» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу від 08 липня 2013 року № 78 «Про проведення фактичної перевірки СТ «Байдарська долина».

Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням Міністерства доходів і зборів у м. Севастополі протиправно було видано наказ про проведення фактичної перевірки СТ «Байдарська долина», оскільки позивач, як неприбуткова організація, у розумінні Податкового кодексу України не є платником податків, що виключає можливість проведення його перевірки на підставі статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що звернення члену кооперативу до податкового органу зі заявою на проведення фактичної перевірки не є підставою для її проведення, оскільки садівниче товариство не є продавцем або постачальником товарів (послуг), а тому не може порушувати права покупця (споживача).

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових заперечення проти позову. Вказав, що неприбуткові організації є платниками податків та підлягають податковому контролю, а тому податковим органом правомірно було видано наказ про проведення фактичної перевірки.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 липня 2013 року Головним управлінням Міндоходів у м. Севастополі на підставі статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України було видано наказ № 78 «Про проведення фактичної перевірки СТ «Байдарська долина».

09 липня 2013 року працівниками Головного управління Міндоходів у м. Севастополі було здійснено виїзд з метою проведення фактичної перевірки СТ «Байдарська долина», що розташоване у с. Кизилове, земельна ділянка № 311 м. Севастополя.

Голові правління СТ "Байдарська долина" Ульянову А.І. були пред'явленні посвідчення співробітників Головного управління Міндоходів у м. Севастополі, направлення на перевірку та вручено копію наказу на проведення перевірки.

Працівники податкового органу не були допущені до проведення фактичної перевірки, що зафіксовано у акті перевірки від 09 липня 2013 року № 1429/27/04/22/23205064, та про що складено окремий акт, зареєстрований у Головному управлінні Міністерства доходів і зборів у м. Севастополі 10 липня 2013 року за № 01/22-4.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори, перелік яких передбачений статтями 9, 10 Податкового кодексу України.

Податковим обов'язком, відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підстави припинення виконання податкового обов'язку визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України, відповідно до якого підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Також, відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 Кодексу платниками податку на прибуток з числа резидентів, зокрема, є неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу.

Оподаткування неприбуткових установ та організацій передбачене статтею 157 Податкового кодексу України, яка застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, зокрема, до садівничих та гаражних кооперативів або товариств, створених в порядку, визначених законом.

Пунктом 157.12 статті 157 Податкового кодексу України встановлено, що право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 157.8 статті 157 Кодексу від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті «е» пункту 157.1 статті 157, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів.

У разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел інших, ніж визначені пунктами 157.2 - 157.9 цієї статті, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів (п. 157.11 ст. 157 Кодексу).

Підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Кодексу передбачено право контролюючого органу для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що у розумінні Податкового кодексу України платниками податків є як прибуткові організації, так і неприбуткові. Отже, неприбуткові організації є платниками податків, які мають певні особливості при нарахуванні та сплаті деяких податків, та підлягають податковому контролю на загальних підстава.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що Садівниче товариство «Байдарська долина» зареєстровано у якості юридичної особи, з 26 листопада 1992 року перебуває на податковому обліку у ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя під № 38 як платник податків та внесено до Реєстру неприбуткових організацій (установ), що підтверджується рішенням Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 26 грудня 2008 року № 11938/10/15-126/314 та рішенням Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 11 червня 2013 року № 315/15-49.

Таким чином, Садівниче товариство «Байдарська долина» є платником податків відповідно до Податкового кодексу України, що свідчить про його обов'язок подавати до контролюючих органів у встановленому порядку декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або виїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.3 статті 75 Кодексу встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Кодексу регламентований порядок проведення фактичної перевірки.

Згідно з підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначено у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320.

Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 цього Положення підприємства - це юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, діюче законодавство не містить у собі пільг щодо виключення неприбуткових організацій з числа суб'єктів перевірки з боку контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу була заява члена садівничого товариства «Байдарська долина» ОСОБА_4 щодо порушення Садівничим товариством «Байдарська долина» норм Податкового кодексу України та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У заяві ОСОБА_4 вказує, що Садівниче товариство «Байдарська долина» «перетворилося на шахрайську організацію, яка займається незаконними поборами, веде прибуткову підприємницьку діяльність, не сплачуючи податки в особливо великих розмірах», у зв'язку з чим просить вжити необхідні заходи щодо усунення порушень діючого податкового законодавства з боку правління Садівничого товариства «Байдарська долина».

30 квітня 2013 за вих. № 18/10/22.4-33 на адресу Садівничого товариства «Байдарська долина» відповідачем направлено запит про надання пояснень з документальним підтвердженням щодо фактів викладених у заяві ОСОБА_4

04 червня 2013 року поштову кореспонденцію повернуто відправнику з відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

12 червня 2013 року запит про надання документів вручено особисто голові правління СТ «Байдарська долина» Ульянову А.І.

25 червня 2013 року Головним управлінням Міндоходів у м. Севастополі отримано відповідь СТ «Байдарська долина» про відмову надати документи для проведення перевірки.

05 липня 2013 року за вих. № 478/10/27-01-02-22-33 відповідачем на адресу позивача було надіслано лист, у якому зазначено про правомірність вимог податкового органу про надання документів та попереджено про можливість здійснення контрольно-перевірочних заходів у разі ненадання документів.

У зв'язку з ненаданням витребуваних податковим органом документів 08 липня 2013 року відповідачем було видано наказ № 78 «Про проведення фактичної перевірки СТ «Байдарська долина», що повністю узгоджується з вимогами статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України.

До того ж суд зазначає, що видання керівником податкового органу законного наказу про призначення фактичної перевірки не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів, що відноситься до компетенції податкового органу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду доводи представників позивача щодо неправомірності прийнятого наказу Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Севастополі не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Севастополі від 08 липня 2013 року № 78 «Про проведення фактичної перевірки СТ «Байдарська долина» прийнято, відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 23 вересня 2013 року.

Суддя (підпис) С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін