Справа № 761/12696/13-к

Провадження №1/761/562/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Радуцької Л.В.

секретаря Мусійчук В.С.

за участю прокурора Панасюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва кримінальну справу відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, який не працює, без за реєстрації, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться кримінальна справа відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Судом було поставлено на обговорення питання про повернення зазначеної кримінальної справи на додаткове розслідування, виходячи з того, що органами досудового слідства допущена неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а саме, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, а розглянути справу у його відсутність неможливо.

Вислухавши думку прокурора, яка заперечувала проти направлення справи для проведення додаткового розслідування, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку про необхідність повернення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на додаткове розслідування, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК 1960 року повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли встановлена неправильність чи неповнота досудового слідства і ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду м. Києва від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, у тому числі і якщо не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинуваченому ОСОБА_1 органом досудового слідства обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд з постійного місця проживання. Проте, в судові засідання підсудний ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся, в зв'язку з чим до нього застосовувався примусовий привід через органи внутрішніх справ, який фактично виконаний не був. Із наданих суду матеріалів, щодо виконання постанови суду про примусовий привід підсудного, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 не проживає, та ніколи не проживав (т.5 а.с. 9, 18), а тому, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року його оголошено в розшук, провадження у справі було зупинено до його розшуку та змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту.

Протягом більше ніж півроку місцезнаходження ОСОБА_1 встановлено не було, що унеможливлює судовий розгляд справи, оскільки відповідно до вимог ст.262 КПК України 1960 року явка підсудного до суду в даному випадку є обов'язковою.

На листи суду з вимогою надати відомості про виконання постанови направлено формальні відповіді про те, що заведено оперативно-розшукову справу № 10-3726 та проводяться оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 (т. 5 а.с.36, 39).

З урахуванням специфіки процесуальної форми судового розгляду справи, а також необхідності проведення комплексу додаткових оперативно-розшукових та слідчих дій по встановленню місцезнаходження ОСОБА_1 та забезпечення виконання рішення про його затримання та взяття під варту, суд не має можливості самостійно усунути вказані недоліки досудового слідства і розглянути справу у відповідності з вимогами закону за участю підсудного.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 281 КПК України 1960 року,

п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повернути прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляції, яка подається протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя: