ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
04.12.06 Справа № 294/17-06
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське
підприємство “Промінь”, м. Бориспіль
до відповідачів: 1. Малого приватного підприємства “КІО”, м. Бориспіль
2. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
ОСОБА_1, м. Київ
третя особа, на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору
Державна виконавча служба у м. Бориспіль та Бориспільському районі
про визнання недійсними прилюдних торгів та повернення права власності на
майновий комплекс
Суддя Суховий В.Г.
Представники:
позивача: Ліщинський В.С.;
відповідача-1: Алексєєв О.М. -директор;
відповідача-2: ОСОБА_2
третя особа: Грабовський Ю.Л.
СУТЬ СПОРУ:
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” (далі -Позивач) до Малого приватного підприємства “КІО” (далі -Відповідач-1) та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) про визнання недійсними прилюдних торгів з примусової реалізації нерухомого майна (майнового комплексу), проведених 26.11.2003, та повернення права власності на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
В позовній заяві позивач просить суд: 1) визнати недійсним прилюдні торги з примусової реалізації нерухомого майна (майнового комплексу), що належало ТОВ “СП “Промінь”, проведених 26.11.2003 року ВДВС Бориспільського міського управління юстиції та спеціалізованою організацією МПП “КІО”; 2) Зобов'язати СПД ОСОБА_1 (відповідача-2), яке стало переможцем торгів, повернути у приватну власність позивача (ТОВ “СП “Промінь”) майновий комплекс (корівники), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, прилюдні торги були незаконними та такими, що проведені з чисельними порушеннями вимог чинного законодавства України. А саме, позивач посилається на порушення при проведенні торгів п.5.4 Інструкції “Про проведення виконавчих дій”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р., яка передбачає, що стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібного для виконання за виконавчими документами. Заборгованість же позивача за наказами Арбітражного суду Київської області № 318/7-00-А від 18.09.2000 та № 33/8-03 від 18.03.2003 склала 69 092,92 грн., тоді як оціночна вартість комплексу -247 971,50 грн., а балансова 2 454 296,37 грн., що є порушенням п. 5.7 зазначеної Інструкції. Також, МПП “КІО” не було зроблено повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації, чим порушено вимоги п. 3.5 Тимчасового положення “Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999р., щодо публікації в засобах масової інформації за місцезнаходженням майна, не пізніше ніж за 15 днів, інформації щодо майна, яке підлягає реалізації. Позивач також посилається на знаходження його майна в податковій заставі на час його реалізації, що порушує п. 8.6.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Крім того, під час оцінки та продажу цілісного майнового комплексу до об'єктів продажу не були включені автодорога, огорожа, теплотраса та інші об'єкти, які є невід'ємною його частиною. Таким чином у відповідача не було ніяких обґрунтованих підстав для проведення торгів. 13.11.2006 позивачем подано доповнення до позовної заяви, в якому позивач окрім зазначених підстав позовних вимог посилається на те, що при продажу спірного майна було розділено цілісний майновий комплекс.
Відповідач-1 - МПП “КІО” проти позовних вимог з урахуванням їх доповнень заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву № 17 від 01.11.2006 та доповненні до відзиву № 21 від 04.12.2006. А саме, відповідач-1 зазначає, що всі дії по опису, арешту, призначенню експерта, погодження своїх дій з іншими установами, у тому числі з податковими, проводились ВДВС Бориспільського міського управління юстиції. Позивач же мав право і можливість ознайомитись з виконавчим провадженням та оспорити зазначені дії. Крім того, відповідачем-1 у відповідності до вимог “Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, були розміщені інформаційні повідомлення в засобах масової інформації, як про перші (21.08.2003), так і про повторні (10.11.2003) прилюдні торги.
Відповідач-2 - СПД ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву № 1 від 31.10.2006 та доповненні до нього № 2 від 13.11.2006 проти позовних вимог заперечив та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні, оскільки позовні вимоги позивача не відповідають фактичним обставинам справи і чинному законодавству України.
Ухвалою господарського суду від 01.11.2006 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державну виконавчу службу у м. Бориспіль та Бориспільському районі.
Третя особа у відзиві на позовну заяву від 01.12.2006 проти позову ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” заперечила та просить суд відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні 04.12.2006 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідач-1, відповідача-2 та третьої особи проти позову заперечили.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд в с т а н о в и в:
Підставою для опису та арешту майна ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” відповідно до Актів опису та арешту ВДВС Бориспільського міського районного управління юстиції від 28.12.2002р. (а.с. 98, 100), та підставою для організації прилюдних торгів (Акт про проведення прилюдних торгів від 09.12.2003р., а.с. 5) було зведене виконавче провадження ВДВС Бориспільського міського районного управління юстиції, до якого також були приєднанні накази арбітражного суду Київської області № 318/7-00-А від 18.09.2000 (а.с. 125) та № 33/8-03 від 18.03.2003 (а.с. 126).
Як на підставу позовних вимог (про визнання недійсним прилюдних торгів з примусової реалізації нерухомого майна (майнового комплексу), проведених 26.11.2003, та повернення права власності на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивач посилається на наступне:
- стягнення на майно боржника - ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” здійснено у розмірах і обсягах, що значно перевищують суму заборгованості за наказами Арбітражного суду Київської області № 318/7-00-А від 18.09.2000 та № 33/8-03 від 18.03.2003;
- відповідачем-1 не було зроблено публікації в засобах масової інформації (не пізніше ніж за 15 днів) щодо майна, яке підлягає реалізації;
- знаходження його майна в податковій заставі на час його реалізації;
- під час оцінки та продажу цілісного майнового комплексу до об'єктів продажу не були включені інші об'єкти, які є невід'ємною його частиною;
- при продажу спірного майна було розділено цілісний майновий комплекс.
Однак, зазначені підстави позовних вимог є необґрунтовані та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Суд дійшов такого висновку виходячи з наступного.
Дії державної виконавчої служби Бориспільського міського районного управління юстиції щодо складання 28.12.2002 Актів опису та арешту майна ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” (правонаступника СВК “Промінь”) пов'язані з виконанням зведеного виконавчого провадження боржника (позивач у даній справі), у тому числі і виконання наказів Арбітражного суду Київської області № 318/7-00-А від 18.09.2000 та № 33/8-03 від 18.03.2003.
Таким чином, всі дії державної виконавчої служби пов'язані з арештом та описом майна позивача у випадку їх неправомірності повинні розглядатися за правилами ст. 1212 ГПК України.
Це ж стосується і посилання позивача на порушення державною виконавчою службою п. 5.4 Інструкції “Про проведення виконавчих дій” щодо звернення стягнення на майно боржника в розмірах і обсягах потрібних для виконання за виконавчими документами. Питання щодо можливого порушення ДВС зазначеної Інструкції повинно розглядатися виключно в порядку ст. 1212 ГПК України.
Крім того, з урахуванням терміну, протягом якого здійснювалось виконавче провадження та відбувалась реалізація майна позивача (з 2000р. по 2003р. включно) та наявних в матеріалах справи документів суд дійшов висновку, що позивач знав про всі виконавчі дії, які стосовно нього проводились, тому твердження позивача про те, що він не мав об'єктивної змоги оскаржити дії державних виконавців у передбаченому законом порядку не відповідає дійсності.
Складання державним виконавцем Актів опису та арешту майна (серія АА № НОМЕР_1 від 28.12.2002 та серія АА № НОМЕР_2 від 28.12.2002, а.с. 98, 100) проводились з попереднім повідомленням позивача, про що свідчить лист № НОМЕР_3 від 27.12.2002 з підписом керівника позивача про його отримання (а.с. 102). Представник позивача в зазначений час та місце не з'явився, про що був складений відповідний акт державного виконавця від 28.12.2003 (а.с. 103). Згідно ж з Постановою державного виконавця від 15.05.2003 (а.с. 104) оцінка майна визначалась спеціалістом-експертом.
Таким чином, твердження позивача (ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Промінь”) про заниження вартості майна та визначення ним показника фізичного зносу таким, що не перевищує 50 %, є безпідставними, оскільки позивачем не надано відповідних доказів в порядку статті 33 ГПК України, або висновку іншого кваліфікованого спеціаліста про оцінку вартості майна на той час, щодо об'єктивності якого він має сумніви, або інших зауважень стосовно здійсненого висновку.
Стосовно підстави позовних вимог позивача - знаходження його майна в податковій заставі на час його реалізації, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” реалізація майна, що знаходиться в податковій заставі здійснюється або самим боржником за дозволом податкового органу, або податковим органом через цільовий аукціон на товарних біржах в разі самостійного виділення такого майна платником податків, або за рішенням суду (тобто рішення суду буде виконуватися виконавчою службою).
Як вбачається з матеріалів справи, до зведеного виконавчого провадження ВДВС Бориспільського міського районного управління юстиції щодо боржника ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” також було приєднано провадження, відкрите за наказом господарського суду Київської області № 216/1-01 від 21.11.2001 про стягнення з боржника на користь Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції заборгованості по податках.
Згідно ж з листами Бориспільської ОДПІ, належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи (НОМЕР_4; НОМЕР_5 -а.с. 108; НОМЕР_6; НОМЕР_7), податковий орган не заперечував щодо реалізації заставленого майна боржника (ТОВ “СП “Промінь”) з метою погашення податкового боргу.
Стосовно підстави позовних вимог у зв'язку з розділенням цілісного майнового комплексу позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, на час проведення прилюдних торгів з примусової реалізації нерухомого майна (26.11.2003р.) цілісність майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було вже порушено діями самого позивача. А саме, 20.12.2002 р. позивач, отримавши відповідні дозволи Бориспільської ОДПІ (лист НОМЕР_8, та лист НОМЕР_9), відповідно до двох договорів купівлі-продажу НОМЕР_10 та НОМЕР_11 (а.с. 118, 119) здійснив продаж частини майнового комплексу (приміщення контори, кузня, склад для зберігання кормів, склад для трав'яної муки, сіносховище тощо).
Отже, безпідставними є посилання позивача як на підставу позовних вимог на розділення цілісного майнового комплексу в результаті продажу частини майна на прилюдних торгах.
Крім того, виокремлення, опис та арешт об'єктів для продажу здійснено органом ДВС, а його дії, як вже було зазначено, підлягають оскарженню за правилами ст. 1212 ГПК України, а не в позовному провадженні до інших осіб.
Щодо підстави позову у зв'язку з нездійсненням публікації в засобах масової інформації (не пізніше ніж за 15 днів) щодо майна, яке підлягає реалізації.
Відповідно до п. 3.5 “Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує за місцезнаходженням нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації. Це інформаційне повідомлення може також бути публічно оголошене в інших засобах масової інформації.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи газет “ВІСТІ” № 33 від 21.08.2003 та “Ринок Бориспіль” № 23 від 10.11.2003 (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 38, 39), відповідачем-1 (МПП “КІО”) у відповідності до зазначеного вище положення було розміщено інформаційне повідомлення в засобах масової інформації, як про перші, так і про повторні торги. А саме в газеті “ВІСТІ” № 33 від 21.08.2003 було оголошено про призначення на 10.09.2003 перших торгів з реалізації частини майна боржника (не пізніше ніж як за 15 днів), в газеті “Ринок Бориспіль” № 23 від 10.11.2003 про призначення на 26.11.2003 повторних торгів (не пізніше ніж як за 15 днів).
Крім того, позивача було також повідомлено про всі дії по організації торгів окремими листами, а саме листи № НОМЕР_12, № НОМЕР_13, та № НОМЕР_14, копії яких та докази їх відправки залучені до матеріалів справи (а.с. 40 -45).
Щодо посилань позивача про відправлення зазначених вище листів за іншою адресою (м. Бориспіль), ніж адреса згідно установчих документів (АДРЕСА_2), то суд вважає їх необґрунтованими. Адреса позивача у м. Борисполі зазначена згідно наказів Арбітражного суду Київської області № 318/7-00-А від 18.09.2000 та № 33/8-03 від 18.03.2003. Тому відповідно і на протязі всього виконавчого провадження дана адреса була адресою позивача. Будь-яких доказів щодо повідомлення ДВС чи відповідачів про зміну адреси ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” (позивач) суду не подав.
Цивільним кодексом України, зокрема статтею 16 встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту таких цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право тощо.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право звертатися до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивачем не доведено будь-яких порушень прав та інтересів ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” саме неправомірними діями відповідачів - МПП “КІО” та СПД ОСОБА_1
Виходячи з наведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою в позові судові (господарські) витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” до Малого приватного підприємства “КІО” про визнання недійсними прилюдних торгів -відмовити повністю.
2. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Промінь” до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про зобов'язання повернути у приватну власність позивача майновий комплекс (корівники) -відмовити повністю.
Суддя Суховий В. Г.