КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року 810/3243/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової інспекції Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082203 від 14.02.2013 р., №0000092203 від 14.02.2013 р., -

В С Т АН О В И В:

ТОВ «Квінта» звернулось до суду з позовом до Броварської ОДПІ Київської області ДПС з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000082203 від 14.02.2013 р., №0000092203 від 14.02.2013 р. свої вимоги мотивує тим, що 18.01.2013 р. працівниками Броварської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Квінта» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дормашавто» за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2012 р. За результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Квінта» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дормашавто» за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2012 р.» Акт перевірки.

Пояснив, що на підставі Акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає, що контролюючий орган неправомірно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.01.2013 р. працівниками Броварської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Квінта» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дормашавто» за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2012 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки. Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, саме: згідно з ч.1, ч.5 ст.203,ч.2 ст.215 ЦК України, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону усні угоди та договір поставки №01/06 від 16.06.2011 р. укладені між ТОВ «Квінта» та ТОВ «Дормашавто» на загальну суму 167617,60 грн., у т.ч. ПДВ - 27927,93 грн.;

- в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі - Закон «Про ПДВ»), п.198.6 ст.198 ПК України, ТОВ «Квінта» завищено податковий кредит що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) на загальну суму 27927,93 грн.;

- в порушення п.44.1 ст.44 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), ТОВ «Квінта» занижено суму нарахованого податку на прибуток на загальну суму 35177,04 грн.;

- в порушення вимоги п.п.1.2. п.1, п.п.2.1, п.п.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. №168/704.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000082203 від 14.02.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку приватних підприємств в сумі 38575,00 грн. (в т.ч. 35177,00 грн. - основний платіж та 3398,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (штрафи);

- повідомлення-рішення №0000092203 від 14.02.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 32603,00 грн. (в т.ч. 27928,00 грн. - основний платіж та 4675,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (штрафи)

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про нікчемність та безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дормашавто». До вказаних висновків податковий орган прийшов на підставі того, що ним отримано акти ДПІ у Голосіївському районі м. Києва: №54/3-23-20 від 25.01.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальникам за квітень, серпень, жовтень 2011 р.; №30/3-22-80 від 13.03.12 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальникам за періоди з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р., з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р., з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р.

Згідно актів перевірок №54/3-23-20 та №30/3-22-80 встановлено: «При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновку ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Дормашавто» за період 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р., 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р., 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р., які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 12.03.2012 р. №117/26-1/51 ТОВ «Дормашавто» має ознаки «фіктивності», а саме: кількість працюючих - 1 особа; наявність основних засобів - відсутні; місцезнаходження не встановлено.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи та об'єднанням кримінальних справ в одне провадження від 27.09.2011 р. щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Дормашавто», а саме, в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа №71-00217 порушена щодо директора ПП «Гранд Сервіс» ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст.212 ч.3 та 366 ч.2, 205 ч.2 КК України.

Оскільки на ТОВ «Дормашавто» відсутні достатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, з огляду на акти ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №54/3-23-20 та №30/3-22-80 вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Суд погоджується з висновками податкового органу про безтоварність вищевказаних операцій зважаючи на наступне.

Як стверджує позивач, ТОВ "Квінта" мало взаємовідносини з ТОВ "Дормашавто" відповідно до договорів від 02.01.2011 р. та 01.10.2011 р. №1/01.11 ТОВ «Дормашавто» надавало ТОВ «Квінта» для перевезення вантажів 2 автомобілі КРАЗ 6510, автомобіль МАЗ (самоскид), а також Бульдозер Т-170 та автокран КС 3577.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору представником позивача було надано копії платіжних доручень, акти здачі-приймання та податкові накладні.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних ТОВ «Квінта» отримано від ТОВ "Дормашавто" послуг на загальну суму 167617,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 27927,93 грн.).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту з ПДВ на суму 27927,93 грн. Крім цього позивачем віднесено до складу валових витрат суму у розмірі 139639,67 грн.

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операцію.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Під час судового розгляду справи позивачем не було надано доказів які б свідчили про реальність виконання угод між ТОВ «Квінта» та ТОВ «Дормашавто», а саме: про використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, наявність фізичних, технічних, технологічних можливостей сторін виконати вказані господарські договори.

Відповідно ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин суд погоджується з висновками відповідача про безтоварність відносин між ТОВ «Квінта» та ТОВ «Дормашавто».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що позивачем в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ», п.198.6 ст.198 ПК України завищено податковий кредит що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) на загальну суму 27927,93 грн., в т.ч.: за листопад 2010 р. в сумі 3834,40 грн., за грудень 2010 р. в сумі 7033,33 грн., за січень 2011 р. в сумі 9232,20 грн., за листопад 2011 р. в сумі 7824,00 грн.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2.1 п. 5,2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, позивачем В порушення п. 44.1 ст. 44 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, пп.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР, ТОВ «Квінта» неправомірно віднесено до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, обсяги витрат на придбання товарів у ТОВ «Дормашавто» на загальну суму 139639,67 грн., у тому числі у IV кварталі 2010 р. на суму 54358,67 грн., у І кварталі 2011 р. на суму 46161,00 грн., 2-4 кварталі 2011 р. на суму 39120,00 грн., чим занижено суму нарахованого податку на прибуток на загальну суму 35177,04 грн., у тому числі у IV кварталі 2010 р. на суму 13589,00 грн., у І кварталі 2011 р. на суму 11540,25 грн., у 2-4 кварталі 2011 р. на суму 10047,79 грн.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення №0000082203 від 14.02.2013 р., №0000092203 від 14.02.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 вересня 2013 року.