Справа №1-23/11 17.01.2013 17.01.2013 17.01.2013

Номер провадження 11/784/37/13

Провадження № 11/784/37/13 Категорія ст. 365 ч. 2 КК України

Головуючий 1 інстанції суддя Кутурланова О.В.

Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Миколаївської

області в складі:

Головуючого - судді: Хоміка І.М.

Суддів: Рудяка А.В.

Гребенюк В.І.

При секретарі Бойко М.А.

за участю: прокурора Титаренка Ю.О.

захисників ОСОБА_2

ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_4 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бершадь Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм в ВАТ «Миколаївгаз», одруженого, що має на утриманні малолітню дитину 2008 року народження, раніше не судимого, проживаючого на АДРЕСА_1; -

- засуджено за ч. 2 ст. 365 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 рік 6 місяців, а на підставі ст. 54 КК України - з позбавленням спеціального звання «старший сержант міліції».

Постановлено початок строку відбування покарання обчислювати з 01.02.2011 року.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди - 1 691,26 грн., на відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за перевищення влади, тобто за умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян, і які супроводжувалося насильством, вчинені ним за таких обставин.

Відповідно до наказу начальника УМВС України в Миколаївській області № 142 про/з від 30 жовтня 2007 року в спеціальному званні «старший сержант міліції» ОСОБА_4 призначений на посаду міліціонера - водія сектора тилового забезпечення Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Відповідно до функціональних обов'язків, затверджених 10.03.2009 року начальником Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_4, будучи співробітником міліції, зобов'язаний був виконувати свої службові обов'язки у відповідності, у тому числі і з вимогами Закону України «Про міліцію» ( далі Закону).

Співробітникам міліції, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, з метою виконання, покладених на них обов'язків, надається право вимагати від громадян, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень і дій, які перешкоджають здійсненню повноважень міліції, а у разі невиконання вказаних вимог застосовувати передбачені цим Законом методи впливу.

Згідно ст. 12 Закону співробітник міліції має право застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби у випадках, передбаченим цим Законом. У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і обмежитися мінімальним спричиненням шкоди здоров'ю правопорушників і інших громадян.

Відповідно до ст. 13 Закону співробітники міліції мають право застосовувати методи фізичного впливу, у тому числі і прийоми рукопашного бою, для протидії законним вимогам співробітникам міліції, якщо такі здійснюється особами із застосуванням сили відносно останніх, у разі, якщо інші способи були застосовані і не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.

Таким чином, ОСОБА_4, обіймаючи вказану посаду, був працівником міліції, здійснюючи функції представника влади, в зв'язку, з чим був посадовцем.

03.05.2009 року ОСОБА_4 знаходився у складі слідчо - оперативної групи Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (далі СОГ), до складу якої також входили: старший групи - майор міліції ОСОБА_8, дізнавач сектора дізнання - лейтенант міліції ОСОБА_9, старший оперуповноважений сектору кримінального розшуку - лейтенант міліції ОСОБА_10, експерт - криміналіст НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області при Корабельному РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області - старший лейтенант міліції ОСОБА_11, керуючи службовим автомобілем Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області марки ВАЗ- 2107 реєстраційний номер 09 - 63.

У вказаний день після 16.00 год. в чергову частину Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області по телефону поступив сигнал про те, що невідомий чоловік ламає огорожу житлового будинку АДРЕСА_4. З метою з'ясування обставин цього сигналу, за вказаною адресою була спрямована СОГ у вказаному вище складі. Прибувши до житлового будинку АДРЕСА_4 члени СОГ ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_4 попрямували на автомобілі за потерпілим ОСОБА_6, що йшов по вул. Попеля у напрямку магазину, як за особою, що вчинила вказані неправомірні дії. При цьому член СОГ ОСОБА_9 залишився для опитування мешканців названого будинку. Потерпілий увійшов до приміщення вказаного магазину. ОСОБА_10, ОСОБА_4 і ОСОБА_11 увійшли вслід за ним, запропонувавши вийти з приміщення для з'ясування обставин. Цю законну вимогу співробітників міліції ОСОБА_6 не виконав і став виражатися на адресу співробітників міліції нецензурною лайкою і відштовхувати їх від себе, погрожуючи побити. У цей момент ОСОБА_4, діючи умисно, переслідуючи особисті злочинні спонукання, пов'язані з демонстрацією, як співробітника міліції, влади, якою він наділений через свої службові повноваження, явно їх перевищуючи, за відсутності обставин, необхідних для застосування передбачених ст. 12, 13 Закону заходів фізичного впливу, схопив ОСОБА_6 руками за комір верхнього одягу і з силою витягнув останнього з приміщення магазину у внутрішній двір цього магазину, де наніс ОСОБА_6 кулаками не менше двох ударів в голову. Вказані протиправні дії ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_11 були припинені.

Після цього ОСОБА_11 разом з ОСОБА_4 почали надівати на руки потерпілого металеві браслети - наручники, проте останній не давав їм це зробити. Тоді ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 один удар рукою в живіт, після чого разом з ОСОБА_10 їм вдалося це зробити. В цей час потерпілий почав з'ясовувати у останніх причину його затримання, на що ОСОБА_4, явно перевищуючи надані йому законом повноваження, за відсутності необхідних для застосування заходів фізичного впливу обставин, продовжив наносити ОСОБА_12 удари руками і ногами в область його голови і тулуба, а потім, схопивши потерпілого за одяг і поваливши ОСОБА_6 з ніг на землю, завдав декілька ударів ногами в голову і по тулубу останнього. Після цього ОСОБА_6 повели до службового автомобіля, що стояв біля магазину, для подальшої доставки в райвідділ міліції з метою подальшого розгляду, де залишили на землі. ОСОБА_6 став кричати і просити про допомогу, щоб привернути увагу сторонніх осіб, намагаючись при цьому піднятися із землі на ноги, хоча його руки за спиною були застебнуті в металеві браслети - наручники. У цей момент ОСОБА_4, явно перевищуючи надані йому законом повноваження, за відсутності необхідних для застосування заходів фізичного впливу обставин, знову завдав удару ногою в область правого вуха ОСОБА_6, і наступив після цього ногою на шию останнього, намагаючись придавити його до землі. Потім ОСОБА_4 завдав ще декілька ударів ногами в голову і по тулубу потерпілого.

Після цього, у зв'язку з тим, що не вдалося посадити потерпілого в службовий черговий автомобіль, співробітники СОГ викликали на допомогу наряд автопатруля патрульної служби БПС ММУ УМВС України в Миколаївській області при Корабельному РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, який прибув за викликом в складі: командира взводу патрульної служби БПС ММУ УМВС України в Миколаївській області при Корабельному РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_13, старшого інспектора патрульної служби БПС ММУ УМВС України в Миколаївській області при Корабельному РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області лейтенанта міліції ОСОБА_14 і інспектора патрульної служби БПС ММУ УМВС України в Миколаївській області при Корабельному РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області прапорщика міліції ОСОБА_15

Силами вищезгаданих співробітників міліції, якими через непокору потерпілим їх законним вимогам проїхати для розгляду в райвідділ міліції, був застосований сльозоточивий газ і ОСОБА_6 був поміщений в службовий автомобіль і доставлений в Корабельний РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, розташований на вул. Бурштинова, 64 в м. Миколаєві. Там ОСОБА_10 і ОСОБА_11 попрямували в приміщення чергової частини Корабельного РВ ММУ, а ОСОБА_4 йшов за ними, супроводжуючи затриманого ОСОБА_6, руки якого були застебнуті в металеві браслети - наручники.

По дорозі до приміщення Корабельного РВ ММУ, ОСОБА_4, перевищуючи надані йому законом повноваження, став погрожувати ОСОБА_6 фізичною розправою і притягненням останнього до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, яких ОСОБА_6 не вчиняв.

Далі, знаходячись в приміщенні холу Корабельного РВ ММУ, ОСОБА_4, продовжуючи діяти умисно та реалізовувати особисті злочинні спонукання, пов'язані з демонстрацією, як співробітника міліції, влади, якою він наділений в силу своїх службових повноважень, явно перевищуючи надані йому законом повноваження, за відсутності необхідних для застосування заходів фізичного впливу обставин, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 не міг чинити будь - якого опору, завів останнього за вилучені ігрові автомати, що стояли в холі Корабельного РВ ММУ і загороджували видимість його дій, де знову завдав декілька ударів руками і ногами в голову і по тулубу ОСОБА_6, від чого той впав на підлогу. Потім завдав ще декілька ударів ногами в голову і по тулубу ОСОБА_6

Вказані протиправні дії ОСОБА_4 були присічені ОСОБА_10

03.05.2009 роки о 23.40 год. ОСОБА_6 з Корабельного РВ ММУ бригадою швидкої медичної допомоги був доставлений в Жовтневу центральну районну лікарню Миколаївської області, де йому поставлений діагноз: численні удари обличчя, гематома голови, синці обох очей, удар грудної клітки.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепномозкової травми, струсу головного мозку, саден обличчя, зап'ясть, посттравматичного правостороннього перфоративного отиту, кохлеоневрита справа, правосторонньої посттравматичної нейросенсорної тугоухості 1 ступеню. При цьому за ступенем тяжкості ушкодження у вигляді саден зап'ясть відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; ушкодження у вигляді саден обличчя та струсу головного мозку відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я; ушкодження у вигляді посттравматичного правостороннього перфоративного отиту, кохлеоневрита справа, правосторонньої посттравматичної нейросенсорної тугоухості 1 ступеню відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Вказаними діями ОСОБА_4 заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян, а саме потерпілого ОСОБА_6

За змістом апеляції потерпілий ОСОБА_6 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_4 в частині призначення покарання скасувати через його м'якість, і призначити ОСОБА_4 більш сувору міру покарання. А також просить стягнути в засудженого ОСОБА_4 на його користь матеріальну шкоду в сумі 7 261 грн. 01 коп. і моральну шкоду в сумі 150 000 грн.

На підтвердження доводів щодо м'якості покарання посилається на те, що ОСОБА_4 свою вину не визнав, не розкаявся у вчинені злочину, намагався уникнути відповідальності, має два дисциплінарні стягнення; а крім того, намагався залякати його та його сім'ю з метою примушення забрати заяву з прокуратури.

До того ж посилається на рекомендації медичних працівників пройти комісію ВТЕК з питання призначення інвалідності 3-ої групи.

Також вважає, що суд незаконно, в порушення ст. 5 Закону України «Про міліцію» щодо відшкодування в повному об'ємі суми, сплаченої громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги, відмовив в частині стягнення витрат, понесених ним на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. з засудженого ОСОБА_4

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок відносно нього скасувати та закрити провадження у справі. Заперечує вчинення інкримінованого йому злочину і твердить при цьому про неповноту досудового слідства, про неповноту висновку судово - медичної експертизи, про не встановлення стану сп'яніння потерпілого ОСОБА_6 на момент приїзду наряду міліції 03.05.2009 року.

Вважає, що суд в основу вироку взяв вибірково показання потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_17, не звернувши уваги на суттєві розбіжності між показаннями цих осіб з показаннями інших свідків та з іншими матеріалами справи.

Твердить, що в той час потерпілий ОСОБА_6 знаходився в емоційно збудженому стані та був агресивно налаштований, що показання потерпілого ОСОБА_6 про те, що 03.05.2009 року він спиртних напоїв не вживав, огорожу сусіду не руйнував, опір працівникам міліції не чинив, кобуру з пістолетом у працівника міліції не зривав, не намагався нанести удари нікому з працівників міліції, що лікар Поляков сфальсифікував аналіз його крові на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння, що газовим балончиком йому в очі бризнув саме він (ОСОБА_4) і що всі тілесні ушкодження спричинив тільки він (ОСОБА_4) - спростовуються майже всіма матеріалами справи.

При цьому посилається на заяву гр. ОСОБА_18 від 03.05.2009 року про вчинення його сусідом ОСОБА_6 скандалу, після чого він зламав його огорожу; на протокол огляду місця події по зламаній огорожі; на показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 на досудовому слідстві, наводячи їх показання.

Вважає, що показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про нанесення ним ударів потерпілому ОСОБА_6 неправдивими в силу того, що вони є офіцерами, а він був сержантом.

Також вважає, що відмови суду в задоволенні його та його захисника клопотань про призначення додаткової судово - медичної експертизи на предмет встановлення стану сп'яніння потерпілого ОСОБА_6, про виклик в судове засідання і допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_23, лікаря - нарколога ОСОБА_34, певною мірою порушили його права як підсудного, в том числі і право на захист, передбачене ст. 263 КПК України, норми ст. 261 КПК України щодо рівності прав сторін у суді та ст. 16-1 КПК України щодо принципу змагальності при розгляді справ у судах.

Заслухавши доповідь судді, представника потерпілого ОСОБА_5 на підтримку апеляції потерпілого ОСОБА_6 та його заперечення проти апеляції засудженого; засудженого ОСОБА_4 та захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на підтримку апеляції засудженого, а також їх заперечення проти апеляції потерпілого; думку прокурора Титаренка Ю.О. про законність та обґрунтованість вироку суду та його заперечення проти обох апеляцій, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у перевищенні влади, тобто в умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян, і які супроводжувалося насильством, а також кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 365 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на зібраних у справі та ретельно досліджених в судовому засіданні доказах.

Доводи, викладені в апеляції засудженого про непричетність до вчинення інкримінованого йому злочину є безпідставними, оскільки суперечать встановленим по справі обставинам.

З вироку видно, що суд дав оцінку аналогічним твердженням засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_2 і вказав, що ОСОБА_4 перевищив владу, тобто умисно вчинив як службова особа дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам потерпілого ОСОБА_6, і які супроводжувалося насильством, вірно кваліфікувавши дії засудженого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 365 КК України.

Мотивуючи висновки про винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_6, показання свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, експерта ОСОБА_32, а також самого засудженого ОСОБА_4; на дані відповідних журналів доставлених Корабельного райвідділу міліції, рапортів співробітників міліції, наказів начальника ММУ УМВС України в Миколаївській області, карти виклику швидкої допомоги, медичної документації відносно потерпілого ОСОБА_6, висновків судово - медичних експертиз, тощо.

Так, потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 03 травня 2009 року близько 16.00 - 17.00 год. знаходився в магазині на вул. Попеля, де йому несподівано почали заламувати руки 3 співробітники міліції, одягнених у форму, які не представилися і нічого не пояснили. Вивели з магазину і поставили обличчям до огорожі. На питання в чому справа ОСОБА_4 став завдавати йому удари рукою в голову і ногами по тулубу, а потім смикнув його за кофту. Від цього впав на землю, а ОСОБА_4 знов ударив його ногою по тулубу. Потім два працівника міліції ОСОБА_10 і ОСОБА_11 потягнули його до машини і поклали на землю обличчям вниз. Став кричати і звати на допомогу. В цей момент ОСОБА_4 завдав сильний удар ногою в області правого вуха, після чого наступив ногою на шию і придавлюючи обличчя в калюжу. Потім завдав ще більше 5 ударів в голову і по тулубу. В цей момент побачив, як з будинку АДРЕСА_2 вийшла літня жінка ОСОБА_17, яка стала кричати і вимагати припинити побиття. Потім на іншій машині приїхали ще 4 співробітника міліції у формі. Двоє з них підійшли і підняли його з землі, а з'ясувавши, що відбувається, вимагали сісти в автомобіль, на якому приїхала СОГ. Коли посадили його в автомобіль, йому в очі бризнули газоподібною речовиною з балончику, закривши при цьому вікна і двері. Стали боліти і сльозитися очі. Потім відвезли його в Корабельний райвідділ міліції. Піднімаючись по сходинках, ОСОБА_4 став вимагати зізнатися у вчиненні ряду тяжких злочинів, погрозив, що в іншому випадку він до ранку не доживе. Коли увійшли до холу райвідділу, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 кудись відійшли. ОСОБА_4, скориставшись тим, що він не міг чинити опір через застібнуті ззаду наручниками руки, знову почав безпричинно завдавати йому ударів руками і ногами в голову і по тулубу. Від цих ударів впав і на деякий час втратив свідомість. В холі райвідділу міліції пробув близько 2 годин, коли до нього підійшов співробітник міліції ОСОБА_27, якому розповів про подію. Після цього його сфотографували і через деякий час двоє інших співробітників міліції повезли його на медичний огляд на вул. Володарського. Після повернення до райвідділу міліції від нього почали вимагати залишити запис в журналі про відсутність претензій до співробітників міліції. Відмовився це зробити. В цей часу до райвідділу приїхали його мати і дружина. Остання виконала вимогу працівників міліції і залишила вказаний запис. Після цього працівники міліції викликали бригаду швидкої медичної допомоги, яка забрала його до Жовтневої ЦРЛ. Надалі з 05.05.2009 року по 13.05.2009 року проходив стаціонарне лікування в БСМП м. Миколаєва, де йому був поставлений діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, садна обличчя і зап'ясть, посттравматичний правосторонній перфоративний отит. Після виписки продовжував амбулаторне лікування.

Після подачі в прокуратуру скарги на дії ОСОБА_4, останній разом з двома чоловіками приїжджав до нього додому і вимагав забрати заяву, висловлюючи при цьому погрози.

Крім того, потерпілий ОСОБА_6, підтвердивши свої показання під час досудового слідства , в судовому засіданні наголошував, що тілесні ушкодження йому заподіював тільки ОСОБА_4; що дії співробітників міліції в цілому були незаконними, оскільки огорожу сусідові не ламав, працівникам міліції опору не чинив; що того дня вжив невелику кількість пива, що не вплинуло на його стан, і вважає, що був тверезий (т. 3 а. с. 100 із звороту - 101, 103; т. 1 а. с. 80, 16).

Показання потерпілого ОСОБА_6 в частині часу, місця, обставин події та дій працівників міліції щодо нього біля магазину узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_17, яка, підтримавши свої показання на досудовому слідстві, суду пояснила, що проживає на АДРЕСА_2. Три роки тому, а саме 03.05.2009 року в пообідній час з боку вул. Попеля почула крик чоловіка про допомогу. В той день був сильний дощ. Відразу ж вибігла з будинку на вулицю, де побачила на дорозі біля паркану, що розділяє територію її домоволодіння і продовольчого магазину, чоловіка у світлому одязі із застебнутими наручниками за спиною руками, що лежав обличчям в бруді. Біля нього знаходилися співробітники міліції, один з яких бив чоловіка ногами по тулубу. Почала вимагати припинити побиття чоловіка. Їй наказали йти додому. Пішла, сказавши, що викличе міліцію. Через 5 - 10 хвилин бачила, що того молодого чоловіка працівники міліції посадили в автомобіль і поїхали (т. 3 а. с. 102; т. 1 а. с. 264; т. 2 а. с. 380).

Показання потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_17 в частині часу, місця, обставин події та дій працівників міліції щодо нього біля магазину узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_26, яка, підтримавши свої показання на досудовому слідстві, суду пояснила, що в той день 03.05.2009 року в пообідній час заїхала зі своїм чоловіком в магазин на перетині вул. Попеля та вул. Л. Українки за продуктами. На вулиці йшов дощ. Очікуючи заказані продукти, побачила охайно вдягненого в чисту білу спортивну кофту молодого чоловіка, що зайшов до магазину. Відволіклася на розмову з продавцем, а потім почула з внутрішнього двору магазину шум і побачила, що там декілька працівників міліції у формі намагалися догнати того молодого чоловіка. Коли бігла до свого автомобіля з покупками під дощем, бачила, що біля автомобіля працівників міліції на землі обличчям вниз із застебнутими за спиною в наручники руками лежав той молодий чоловік. Через 10 хвилин вимушені були повернутися до магазину, а той молодий чоловік так і лежав обличчям вниз на землі (т. 3 а. с. 113; т. 1 а. с. 259 - 260).

Показання потерпілого ОСОБА_6 в частині часу, місця, обставин події та дій працівників міліції щодо нього в магазині та біля магазину узгоджуються з дослідженими судом показаннями свідка ОСОБА_23, згідно яких вона є продавцем магазину на вул. Попеля. В той день на початку травня в післяобідній час в магазин увійшов наглядно знайомий їй молодий чоловік і встав у чергу. Він був одягнений в чистий одяг. У нього не було видимих тілесних ушкоджень. В цей час до магазину увійшли 2 - 3 співробітника міліції у формі, які підійшли до цього чоловіка і хотіли вивести його з магазину. Він не хотів йти з ними і відштовхнув одного з них. Вони його вивели у дворик поряд з магазином, де притиснули обличчям до паркану, надягнули наручники і повели до машини. Бачила його у калюжі. Усіх подій не бачила, оскільки відпускала покупців (т. 2 а. с. 387 із звороту).

Показання потерпілого ОСОБА_6 в частині часу, місця, обставин події та дій ОСОБА_4 щодо нього узгоджуються з перевіреними судом показаннями свідка ОСОБА_11, згідно яких 03.05.2009 року він знаходився у складі слідчо - оперативної групи Корабельного РВ ММУ. В денний час в чергову частину Корабельного РВ поступив сигнал про те, що на АДРЕСА_4 невідомий чоловік ламає огорожу житлового будинку. За вказаною адресою виїхала слідчо - оперативна група, до складу якої, окрім нього також входили співробітники вказаного райвідділу міліції: оперуповноважений сектору кримінального розшуку ОСОБА_10, дізнавач сектору дізнання ОСОБА_9 і міліціонер - водій чергового автомобілю - ОСОБА_4 Там до них вийшов чоловік і вказав на ОСОБА_6 як на того, що ламав огорожу. Залишивши для опитування мешканців будинку АДРЕСА_4 дізнавача ОСОБА_9, разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_10 поїхали наздоганяти чоловіка, що зайшов в магазин на вул. Попеля. Зайшли в магазин, підійшли до ОСОБА_6, який був в стані алкогольного сп'яніння, і попросили останнього вийти з ними на вулицю для з'ясування обставин. ОСОБА_6 відреагував неадекватно, став ображати їх нецензурною лайкою, відштовхував їх від себе і замахувався на них кулаками, погрожуючи їх побити. Відійшов від ОСОБА_6, щоб він заспокоївся. В цей момент ОСОБА_4, будучи невдоволеним, що ОСОБА_6 не реагує на їх вимоги, як співробітників міліції, різко підійшов до останнього, схопив його руками за комір верхнього одягу і з силою витягнув його з магазину у внутрішній двір магазину. Там ОСОБА_4 наніс потерпілому руками декілька ударів в голову. Став вимагати від ОСОБА_4 припинити побиття. Підійшов ОСОБА_10 В цей момент ОСОБА_6 спробував завдати удару ОСОБА_4, проте останній перехопив його руку. Після цього разом з ОСОБА_4 схопили ОСОБА_6 за руки. З метою загину рук останнього за спину ОСОБА_4 завдав останньому удар рукою в живіт. Потім разом з ОСОБА_4 намагалися надіти на руки ОСОБА_6 наручники. В цей час до них підбіг ОСОБА_10 і став їм допомагати. ОСОБА_6 звільнив одну зі своїх рук і спробував схопити ОСОБА_10 за кобуру пістолета, що висить на поясі. Ремінь, на якому висіла кобура з пістолетом, порвався і кобура впала на підлогу. Втрьох загнули руки ОСОБА_6 за спину і наділи на них наручники. Стали виводити ОСОБА_6 з двору магазину до автомобіля. ОСОБА_6 ображав їх нецензурною лайкою і всіляко погрожував їм, намагався вдарити ногами. З метою заспокоїти ОСОБА_6 поклали його на землю біля службового автомобіля до приїзду викликаного ними на допомогу наряду ППСМ Корабельного РВ ММУ. Наряд приїхав і не зміг усадити потерпілого в їх черговий автомобіль. Тоді співробітник ППСМ ОСОБА_13 застосував до ОСОБА_6 газовий балончик, після чого потерпілий заспокоївся. Доставили ОСОБА_6 в Корабельний райвідділ, де разом з ОСОБА_10 завели останнього у фойє райвідділу. ОСОБА_4 йшов за ними. Пройшов з ОСОБА_10 вперед. Потім почув за ігровими автоматами, що розділяють фойє райвідділу, схожі на удари звуки. Побачив, що ОСОБА_4 наносить ОСОБА_6, руки якого так і були застебнуті за спиною в наручники, удари в різні частини тіла. Ці дії ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_6 словесно присік ОСОБА_10 Після цього передали ОСОБА_6 оперативному черговому, а самі, написавши рапорти з приводу події, поїхали на інші виклики. Потерпілого ані він, ані ОСОБА_10 не били. Бив ОСОБА_6 тільки ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 251 - 253, т. 2 а. с. 130 - 136, т. 3 а. с. 111).

Аналогічні свідчення надані свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які досліджені судом (т. 1 а. с. 261 - 263, т. 2 а. с. 49, т. 3 а. с. 114; т. 1 а. с. 230 - 232), які також узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_17, ОСОБА_26, ОСОБА_23, ОСОБА_11 щодо обставин подій та побиття ОСОБА_4 потерпілого відповідно.

Показання потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в частині часу, місця, обставин вчинення злочину щодо потерпілого узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_13, який, підтримавши свої показання на досудовому слідстві, суду пояснив, що в той час був командиром взводу БПС ММУ при Корабельному РВ ММУ. 03.05.2009 року близько 19.00 год. по мобільному зв'язку йому поступив сигнал, що СОГ Корабельного РВ ММУ, яка була на виклику на АДРЕСА_4 просить надати допомогу. Разом з іншими співробітниками взводу: ОСОБА_14 і ОСОБА_15 попрямували на допомогу. Прибувши на місце виклику побачили затриманого співробітниками СОГ ОСОБА_6, руки якого були за спиною застебнуті в наручники. Він був у стані алкогольного сп'яніння, сидів біля чергового автомобіля СОГ і виражався на адресу співробітників міліції нецензурною лайкою. ОСОБА_6 відмовлявся сісти в черговий автомобіль і проїхати в Корабельний РВ ММУ. Співробітники взводу спробували підняти його із землі, проте останній чинив опір, і, виражаючись нецензурною лайкою, став бити ногами по автомобілю. З метою припинення цих дій ОСОБА_6 застосував до нього сльозоточивий газ «Кобра», після чого потерпілий заспокоївся і сів в автомобіль. Співробітники взводу поїхали, а співробітники СОГ повезли ОСОБА_6 в райвідділ міліції. У його присутності потерпілого ніхто не бив. Тілесних ушкоджень на останньому не бачив, оскільки він був вимазаний у бруд і мокрий. Бачив в райвідділі дружину потерпілого. Чув від ОСОБА_6 фразу, що його побили (т. 3 а. с. 105 із звороту - 107, т. 1 а. с. 227 - 229, т. 2 а. с. 381).

Показання свідка ОСОБА_13 узгоджуються з перевіреними судом аналогічними показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які були в той день у складі взводу БПС ММУ при Корабельному РВ ММУ (т. 1 л. д. 222 - 223, 233 - 234).

Показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо обставин виклику за вказаною адресою, направлення туди СОГ, прохання членів останньої про направлення на місце події додаткового наряду та доставлення до РВ потерпілого, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що 03.05.2009 року очолював СОГ Корабельного РВ ММУ. В денний час в чергову частину по телефону поступив сигнал про те, що на вул. Попеля м. Миколаєва невідомий чоловік ламає огорожу. Черговий ОСОБА_22 за вказаною адресою спрямував СОГ, від якої в період її перебування за місцем виклику, поступило прохання про направлення на місце події додаткового наряду з числа автопатруля ППСМ Корабельного РВ ММУ у зв'язку з непокорою. Потім СОГ в Корабельний РВ за порушення громадського порядку і чинення опору співробітникам міліції був доставлений ОСОБА_6, що знаходилося в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 був одягнений у світлий спортивний костюм, який був брудним. Обличчя його також було забрудненим, тому і не бачив слідів побиття останнього. За вказівкою оперативного чергового разом з помічником оперативного чергового ОСОБА_21 і співробітником Корабельного МРО ОГСО ОСОБА_20 супроводжував ОСОБА_6 в наркологічний диспансер на вул. Володарського в м. Миколаєві, де йому був поставлений діагноз - алкогольне сп'яніння. Потім черговий викликав для ОСОБА_6 швидку допомогу і повідомив родичів (т. 3 а. с. 110 із звороту - 111, т. 1 а. с. 189 - 190).

Показання свідка ОСОБА_8 узгоджуються з аналогічними показаннями свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, та перевіреними судом показаннями свідка ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 105, 109, 116; т. 1 а. с. 219 - 221, 246 - 247, 224 - 226 відповідно).

Згідно перевірених судом показань свідка ОСОБА_33, вбачається, що 03.05.2009 року він був черговим дільничним інспектором міліції Корабельного РВ. Ввечері того дня співробітники СОГ доставили ОСОБА_6, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, одягненого у забруднений світлий спортивний костюм. Обличчя ОСОБА_6 також було у бруді, а крім того, на його обличчі були свіжі садна та синці. При дачі пояснень ОСОБА_6 пояснив йому, що при затриманні співробітники міліції заподіяли йому тілесні ушкодження. Відносно потерпілого склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП (т. 1 а. с. 187 - 188, т. 3 а. с. 114).

З перевірених судом показань свідків ОСОБА_28, начальника Корабельного РВ ММУ, та ОСОБА_29 - старшого інспектор сектору кадрового забезпечення Корабельного РВ ММУ, вбачається, що в ході проведеної влітку 2009 року службової перевірки за заявою ОСОБА_6 встановлено, що водій служби тилового забезпечення ОСОБА_4, знаходячись у складі добової СОГ при відпрацюванні сигналу по мікрорайону Балабановка м. Миколаєва заподіяв останньому тілесні ушкодження (т. 2 а. с. 95, 96, т. 3 а. с. 108).

Таким чином, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_26 в частині місця, часу, зовнішнього вигляду потерпілого (бруду на його одязі та обличчі), та з показаннями потерпілого щодо обставин доставки його працівниками міліції на медичний огляд на стан сп'яніння на вул. Володарського.

А показання свідків ОСОБА_33, ОСОБА_28 і ОСОБА_29 узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6 в частині місця, часу та факту заподіяння йому ОСОБА_4, як членом СОГ, тілесних ушкоджень.

Показання потерпілого ОСОБА_6 в частині часу, місця та обставин перебування його у Корабельному РВ узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_25, яка, підтвердивши свої показання під час досудового слідства, суду пояснила, що є дружиною потерпілого ОСОБА_6 В той день 03.05.2009 року обідньої пори її чоловік поїхав в їх будинок на АДРЕСА_5 і довго не повертався. У зв'язку з чим зі свекрухою стали його шукати. Близько 21.00 год. від дочки дізналася про те, що дзвонили з лікарні і повідомили, що чоловік знаходиться в Корабельному РВ. Зі свекрухою попрямували в райвідділ міліції, де в холі побачила чоловіка в брудному одязі, з припухлим обличчям, з саднами, з гематомою за правим вухом, із застебнутими в наручники руками. На зап'ястках обох його рук бачила потім сліди від наручників. Від оперативного чергового райвідділу їй стало відомо, що чоловік відмовлявся написати в журналі про відсутність у нього претензій до співробітників міліції за фактом його затримання і доставки до райвідділу міліції. При цьому їй пояснили, що якби її чоловік зробив запис у відповідному журналі, його б давно відпустили з райвідділу додому. Цей співробітник міліції запропонував їй зробити такий запис в журналі райвідділу міліції, що вона і зробила. Після цього співробітники міліції викликали бригаду швидкої допомоги і відпустили чоловіка. Відразу ж приїхала карета швидкої допомоги і чоловіка відвезли в Жовтневу ЦРЛ (т. 3 а. с. 104; т. 1 а. с. 235).

Аналогічні свідчення, перевірені судом, дала в судовому засіданні і свідок ОСОБА_24, мати потерпілого (т. 3 а. с. 103 із звороту; т. 1 а. с. 238), які узгоджуються з вищенаведеними показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_25

Показання потерпілого ОСОБА_6 в частині примушування ОСОБА_4 потерпілого забрати заяву і погроз останнього, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_30, який суду пояснив, що проживає АДРЕСА_3. У червні - липні 2009 року в денний час бачив, як до ОСОБА_6 приїжджав ОСОБА_4 і погрожував останньому, нагадуючи йому існуванням у нього сім'ї.

Ці показання потерпілого узгоджуються з даними його заяви від 24.07.2009 року, якою він повідомив начальника Корабельного РВ ММУ про те, що 17 липня 2009 року близько 18.00 год. до нього додому по АДРЕСА_5 приїжджав ОСОБА_4 з двома своїми знайомими і вимагав від нього забрати заяву з прокуратури, погрожуючи застосуванням фізичного насильства відносно членів його сім'ї (т. 1 а. с. 92).

Показання потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_30 в частині зустрічі ОСОБА_4 з потерпілим, узгоджуються з перевіреними судом показаннями свідка ОСОБА_31, згідно яких 17.07.2009 року він разом з ОСОБА_4 (на його прохання) і ще одним своїм знайомим на ім'я ОСОБА_31 їздили в с. Балабановка, де ОСОБА_4 намагався вирішити конфліктну ситуацію з чоловіком на ім'я ОСОБА_6, від якого дізнався, що при його затриманні працівниками міліції ОСОБА_4 побив його, спричинивши тілесні ушкодження. Цю зустріч бачили і деякі сусіди ОСОБА_6. Твердить, що ніяких погроз на адресу останнього не висловлювали (т. 1 л. д. 248 - 250; т. 3 а. с. 114).

Зауважень на протокол судового засідання у встановленому законом порядку від засудженого або його захисника не надходило.

Показання потерпілого ОСОБА_6 в частині його звернення до правоохоронних органів стосовно його побиття працівниками міліції узгоджуються з даними його заяв на ім'я прокурора Корабельного району м. Миколаєва від 4 травня 2009 року та начальника УМВС України в Миколаївській області від 14.05.2009 року щодо неправомірних дій співробітників Корабельного РВ ММУ в денний час 03.05.2009 року в приміщенні продовольчого магазину на перетині вул. Попеля і вул. Л. Українки м. Миколаєва, та застосування до нього фізичного насильства, нанесення йому тілесних ушкоджень в області голови і тулубу, доставки в Корабельний РВ, де був побитий працівниками міліції (т. 1 а. с. 5, 84 - 85).

Показання потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_24 в частині наявності у потерпілого тілесних ушкоджень та виклику працівниками міліції до нього в райвідділ швидкої допомоги та лікування в БСМП узгоджуються: з даними карти виклику швидкої допомоги № 36 від 03.05.2009 року, згідно яких виклик до хворого ОСОБА_6 поступив 03.05.2009 року о 23.15 год. Бригада прибула до хворого в приміщення райвідділу міліції на вул. Янтарна - о 23.22 год.; приводом для виклику зазначено: побитий. Встановлений діагноз: удар грудної клітки, алкогольне сп'яніння. Доставлений в ЖЦРЛ 03.05.2009 року о 23.40 год. (т. 1а. с. 256);

а також з інформацією довідки ЖЦРЛ за № 2088, згідно якої ОСОБА_6 поступив в приймальне відділення 03.05.2009 року о 23.40 год. Встановлений діагноз: струс головного мозку, численні удари обличчя, синці обох очей, удар грудної клітки. Із слів - травму отримав 03.05.2009 року - побитий працівниками міліції. Стан погіршав - спрямований в БСМП (т. 1 а. с. 16, 258);

з даними зворотного повідомленням БСМП, згідно якого ОСОБА_6 звертався за медичною допомогою, був оглянутий нейрохірургом 04.05.2009 року, встановлений діагноз: струс головного мозку, садна обличчя, удар грудної клітки ( т. 1 а. с. 15);

з даними виписки нейрохірургічного відділення БСМП м. Миколаєва, згідно яких ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні з 05.05.2009 року по 13.05.2009 року. Встановлений діагноз: струс головного мозку, садна обличчя, зап'ясть, посттравматичний правосторонній перфоративний отит ( т. 1 а. с. 14).

Показання потерпілого ОСОБА_6 в частині наявності у нього тілесних ушкоджень, їх кількості, локалізації та механізму утворення узгоджуються з даними висновків судово - медичних експертиз № 459 від 30 вересня 2009 року, № 664 від 9 грудня 2009 року, згідно яких у ОСОБА_6 зфіксовані тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, саден обличчя, зап'ясть, посттравматичного правостороннього перфоративного отиту, кохлеоневриту справа, правосторонньої посттравматичної нейросенсорної туговухості 1 ступеню. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів. За ступенем тяжкості ушкодження у вигляді саден зап'ясть відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді саден обличчя та струсу головного мозку відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. Ушкодження у вигляді посттравматичного правостороннього перфоративного отиту, кохлеоневриту справа, правосторонньої посттравматичної нейросенсорної туговухості 1 ступеню, відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Ці тілесні ушкодження оцінюються за ознакою тривалого розладу здоров'я і не можуть бути оцінені за критерієм втрати органу або втрати органом його функції більш ніж на 1/3. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитися в різних положеннях по відношенню до нападаючого (нападаючих). Спричинення вказаних вище тілесних ушкоджень власною рукою маловірогідно, проте не виключено, що деякі з ушкоджень могли утворитися при падінні людини, що стоїть, на тверде покриття землі (т. 1 а. с. 163 - 165, т. 2 а. с. 36 - 37).

В судовому засіданні експерт ОСОБА_32 підтвердив свої висновки, роз'яснив і доповнив їх, вказавши, що ушкодження вушної раковини, яке спричинило посттравматичний правосторонній перфоративний отит, кохлеоневрит справа, правосторонню посттравматичну нейросенсорну туговухість 1 ступеню, що відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, - не могло виникнути без дій на вушну раковину тупим твердим предметом. При цьому експерт виключив вірогідність такого ушкодження при ударі потерпілого об тверду рівну поверхню (т. 3 а. с. 120 - 121).

Суд у вироку вірно зазначив, що показання експерта спростовують версію захисту про можливість заподіяння потерпілим такого ушкодження самому собі при ударі об поверхню сидіння автомобіля.

Факт того, що ОСОБА_4 був посадовою особою і займав посаду міліціонера - водія сектора тилового забезпечення Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, підтверджуються: наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 60 від 19 липня 2004 року про прийняття ОСОБА_4 в спеціальному званні «сержант міліції» на посаду помічника дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (т. 2 а. с. 65);

наказом начальника ММУ УМВС України в Миколаївській області № 36 від 30 серпня 2004 року про призначення сержанта міліції ОСОБА_4 на посаду міліціонера - водія служби забезпечення Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, а в наступному, у зв'язку з реорганізацією Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (2-ій категорії), згідно наказу УМВС від 14 вересня 2007 року № 473 і відповідно до наказу начальника УМВС України в Миколаївській області № 142 від 30 жовтня 2007 року про призначення ОСОБА_4 в спеціальному званні «старший сержант міліції» на посаду міліціонера - водія сектору тилового забезпечення Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (т. 1 а. с. 103 - 104, т. 2 а. с. 65).

Функціональні обов'язки міліціонерів водіїв Корабельного РВ затверджені начальником Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 10 березня 2009 року, відповідно до яких ОСОБА_4, як міліціонер - водій сектору тилового забезпечення Корабельного РВ ММУ, зобов'язаний був, в першу чергу, виконувати службові обов'язки відповідно до Конституції України і Закону України «Про міліцію» (т. 1 а. с. 107, т. 2 а. с. 166 - 189).

Сукупність вищевикладених доказів спростовує твердження засудженого щодо непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину.

Належним чином проаналізувавши та оцінивши сукупність вищевикладених доказів, суд прийшов до вірного висновку про вчинення ОСОБА_4 перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян, і які супроводжувалося насильством, і вірно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 365 КК України.

Доводи засудженого про те, що потерпілий ОСОБА_6 і свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 його обмовили, є необґрунтованими і голослівними, оскільки причин для обмови він назвати не може, а матеріалами справи таких не встановлено.

А його посилання, як на причину такої обмови, на те, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 є офіцерами міліції, а він сержантом, по суті є безпідставними припущеннями.

Твердження апелянта ОСОБА_4 про неповноту досудового та судового слідства через не встановлення стану сп'яніння потерпілого ОСОБА_6 на момент приїзду наряду міліції 03.05.2009 року є безпідставними, оскільки, як вірно зазначив суд у постанові від 17.09.2012 року, відмовляючи у призначенні додаткової судово - медичної експертизи з цього приводу, питання перебування потерпілого у стані алкогольного сп'яніння не пов'язано з тяжкістю спричинених йому тілесних ушкоджень (т. 3 а. с. 62).

Крім того, суд у вироку критично оцінив показання потерпілого в цій частині та в частині законності дій співробітників міліції по виїзду за викликом з метою перевірки обставин, викладених в заяві ОСОБА_18

Проте, зазначене жодним чином не спростовує вищенаведених доказів факту спричинення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень засудженим ОСОБА_4 як працівником міліції.

Доводи апелянта про вибірковість зазначення судом показань потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_17 та їх суттєвих розбіжностей з показаннями інших свідків та з іншими матеріалами справи є необґрунтованими та неконкретними, а відтак - голослівними.

Посилання засудженого ОСОБА_4 на нібито емоційно збуджений стан та агресивне налаштування ОСОБА_6 03.05.2009 року, а також на його заперечення щодо опору працівникам міліції та твердження про фальшування аналізу його крові на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння; на заяву гр. ОСОБА_18 від 03.05.2009 року про вчинення його сусідом ОСОБА_6 скандалу, який зламав його огорожу; на протокол огляду місця події по зламаній огорожі; як на доказ невинуватості є безпідставними, оскільки зазначене жодним чином не пов'язано з тяжкістю спричинених потерпілому тілесних ушкоджень.

Твердження апелянта про неправдивість показань потерпілого щодо спричинення всіх тілесних ушкоджень тільки ним (ОСОБА_4) майже всіма матеріалами справи, є необґрунтованими і спростовуються сукупністю вищенаведених доказів.

Посилання засудженого на неправдивість показань потерпілого ОСОБА_6 щодо того, що газовим балончиком йому в очі бризнув саме він (ОСОБА_4), є безпідставними, оскільки такі дії засудженому не інкриміновані.

Твердження апелянта про порушення певною мірою його права на захист, передбачене ст. 263 КПК України, норм ст. 261 КПК України щодо рівності прав сторін у суді та ст. 16-1 КПК України щодо принципу змагальності при розгляді справ у судах відмовою суду у задоволенні їх з захисником клопотань про призначення додаткової судово - медичної експертизи на предмет встановлення стану сп'яніння потерпілого ОСОБА_6, про виклик в судове засідання і допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_23, лікаря - нарколога ОСОБА_34, є безпідставними і не ґрунтуються на законі.

Так, всі заявлені в судовому засіданні клопотання, що заявлялися всіма учасниками процесу, судом у встановленому ст. 296 КПК України (1960 року) порядку були розв'язані. Зазначене спростовує твердження засудженого про порушення судом принципу рівності прав сторін у суді та принципу змагальності при розгляді справ у судах, а також і його права на захист.

До того ж, діючий на той час кримінально - процесуальний закон (КПК України 1960 року) не зобов'язував суд задовольняти всі клопотання учасників процесу.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_4 та скасування вироку або зміни вироку із вказаних ним підстав.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_4, судом, відповідно до вимог ст. 65 КК України, були належним чином враховані характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким; сукупність усіх обставин, що характеризують цей злочин як умисний; дані про особу винного, який є раніше не судимим, позитивно характеризується за місцем проживання і за останнім місцем роботи, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини та матері похилого віку, що страждає хронічними захворюваннями; і прийшов до вірного висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 365 КК України, з призначенням обов'язкового додаткового покарання у вигляді позбавлення його права обіймати посади в правоохоронних органах.

Крім того, врахувавши характер дій засудженого при вчиненні ним даного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, які спричинили підривання авторитету правоохоронних органів і зганьбили звання працівника міліції, а також зваживши на негативну характеристику за тривалий період роботи в органах внутрішніх справ (т. 1 а. с. 102), суд прийшов до вірного висновку про призначення засудженому ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 54 КК України, додаткового покарання у виді позбавлення його спеціального звання «старший сержант міліції», присвоєного йому наказом ММУ УМВС України в Миколаївській області № 35 від 24.06.2006 року ( т. 1 а. с. 104).

Таким чином, доводи потерпілого ОСОБА_6 про неврахування судом при призначенні покарання наявності у ОСОБА_4 двох дисциплінарних стягнень безпідставні, оскільки ці обставини судом враховані належним чином.

Призначене засудженому ОСОБА_4 покарання є справедливим, призначено в межах санкції ч. 2 ст. 365 КК України, і не є мінімальним, а тому відсутні підстави вважати його надмірно м'яким.

Посилання в апеляції потерпілого ОСОБА_6 на не врахування судом не визнання ОСОБА_4 своєї вини, відсутність його розкаяння у вчинені злочину, намагання уникнути відповідальності, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на законі. Зазначене потерпілим є позицією захисту засудженого, але це не може впливати на обрання винній особі виду і міри покарання, що гарантовано кожній такій особі Конституцією України.

Доводи апелянта ОСОБА_6, як на підтвердження його думки про м'якість призначеного засудженому ОСОБА_4 покарання, про не врахування судом намагання ОСОБА_4 примусити його (потерпілого) забрати свою заяву шляхом залякування його та його сім'ї, також не ґрунтуються на законі, оскільки діючий кримінальний закон не передбачає такої обтяжуючої покарання обставини (ст. 67 КК України).

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення апеляції потерпілого і скасування вироку в цій частині.

Доводи потерпілого про невірне вирішення судом його цивільного позову також є безпідставними.

Так, судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України, вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди задоволені частково на суму 1691,26 грн., оскільки саме така сума потерпілим підтверджена документально.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції також цілком законно на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України задоволений частково в сумі 20 000 грн., з урахуванням глибини фізичних і моральних страждань потерпілого, а також матеріального становища засудженого ОСОБА_4, на утриманні якого знаходиться малолітня дитина.

За таких обставин суд прийшов до вірного висновку про завищений розмір цивільного позову потерпілого щодо заподіяння йому моральної шкоди в розмірі 150 000 грн.

Що стосується прохання потерпілого про стягнення з засудженого витрат, понесених ним на оплату послуг адвоката у розмірі 5000 грн., то вони є такими, що не ґрунтуються на законі і суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову потерпілого в цій частині, вірно вказавши з цього приводу у вироку, що ці витрати не відносяться до заподіяної злочином матеріальної шкоди. Крім того, суд вірно зазначив, що відповідно до ст. 91 КПК України (1960 року), вони не є судовими витратами і, як вбачається зі ст. 93 КПК України (1960 року), їх стягнення при постановленні вироку не передбачено.

За таких обставин апеляція потерпілого і в цій частині не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни вироку.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 ч. 2 КПК України (1960 року), колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 03 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін.

С У Д Д І :

Хомік І.М. Рудяк А.В. Гребенюк В.І.