Справа № 1304/10603/12 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/3956/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 41

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Гуцала І.П., Павлишина О.Ф.

Секретар Мариняк О.І.

З участю сторін

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 05 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 „Про усунення перешкод у користуванні кухнею та санвузлом, виселення з квартири",-

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м.Львова від 05 березня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_2.

Зобов"язано ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні спільною кухнею у квартирі АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виселення ОСОБА_4 та усуненні перешкод у користуванні санвузлом незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв"язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позову про виселення ОСОБА_4, суд виходив з того, що її проживання носить тимчасовий характер, однак на думку апелянта такий висновок суду не відповідає вимогам ст. 98 Житлового кодексу України, якою передбачено, що вселення тимчасових жильців на строк понад півтора місяця допускається за умови додержання розміру житлової площі, встановленого для надання жилих приміщень (ч.1 ст.48 ЖК України).

Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім"ї , які проживають разом з ним, зобов"язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Враховуючи те, що житлова площа квартири становить 16 м. кв., у суду були всі підстави для задоволення позову.

Крім цього, апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що у його користуванні є санвузол, що стало підставою для відмови у цій частині позовних вимог.

Облаштований ним санвузол у прибудові не зазначений у технічному паспорті на квартиру, а відтак відмова в усуненні перешкод у користуванні спільним санвузлом квартири є незаконною.

Апелянт зазначає, що рішення суду в частині задоволення його позову про зобов"язання відповідача не чинити перешкод у користуванні кухнею підлягає уточненню, згідно якого слід зазначити, що користуватися газовою плитою спільно з відповідачкою, облаштувати своє робоче місце шляхом встановлення кухонного стола, пральної машини та шафи для зберігання посуду.

Просить рішення суду в частині відмови в позові скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_3, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що сторони по справі колишнє подружжя, шлюб між ними розірвано 29.11.2002 року.

Згідно ордеру №000254 від 26.10.1990 року, ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1

Відповідно до довідки ЛКП „Центральне" з місця проживання про склад сім"ї та прописку №3831 від 02.12.2010 року, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, його колишня дружина ОСОБА_3 та двоє синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Згідно розпорядження №899 від 04.08.2005 року ОСОБА_2 дозволено перепланувати спірну квартиру з розширенням за рахунок добудови вхідного тамбура площею 4,1 кв. м після чого квартира складається з однієї житлової кімнати площею 16,0 кв. м., кухні площею 9,8 кв. м., санвузла -3, 5 кв. м., тамбура 2,5 кв. м., коридору 7,5 кв. м. веранди площею 4,1 кв. м.

Судом першої інстанції згідно пред"явлених доказів встановлено, що позивач ОСОБА_2 добудував веранду, де облаштував суміщений санвузол ( ванна, туалет, там же знаходиться пральна машинка)- саме тільки він один користується цими благами, чого не заперечив в судовому засіданні, але все таки принципово хоче користуватися облаштуваннями квартири разом з колишніми членами сім"ї, а не прибудови.

Колегія суддів не погоджується з вимогами апелянта в цій частині, оскільки останній забезпечений санвузлом , дозвіл йому наданий для облаштування санвузла через незгоди з колишньою дружиною та дітьми. Такий уклад життя колишньої родини Сокульких склався через їх незгоди мирно користуватися спільними благами, відповідає моральним засадам проживання в одній квартирі та сприяє уникненню конфліктів, непорозумінь між колишнім подружжям та батьком і синами. Інших варіантів примирення цієї родини чи створення їм рівноправних та рівноцінних умов проживання в однокімнатній квартирі передбачити на даний час неможливо.

Відповідно до норм житлового законодавства квартир а- це приміщення для проживання однієї сім"ї, а не двох.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має бажання користуватися спільною кухнею та в цій частині позов задоволено відповідно до вимог ст.64 ч.1 ЖК України.

Доводи апелянта, що суд не зазначив яким способом повинні бути усунені перешкоди, не заслуговують на увагу так як позивач у своїй позовній заяві не ставив таких вимог.

Відповідно до вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо проживання у квартирі ОСОБА_4 втратили свою актуальність для апелянта так як відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 27 травня 2013 року остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва додається).

Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, встановленим обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в і д х и л и т и .

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 05 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді І.П.Гуцал

О.Ф. Павлишин