Кримінальне провадження № 703/4870/13-к

1-кп/703/237/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Васильківської Т.В.

при секретарі Палієві В.М.

з участю прокурора Сухомудренко В.В.

потерпілої ОСОБА_1

та обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі кримінальне провадження № 12013250230001871 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Веймар Німечинна, а жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого на ОСББ «Каштан» м.Сміла, не одруженого, раніше не судимого,

за ч.1 ст. 164 КК України ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, згідно рішення Смілянського міськрайонного суду від 26 лютого 2009 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 лютого 2009 року і до повноліття дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6. З цього часу аліменти сплачувати в розмірі ? частини його заробітку(доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття. Однак він від сплати аліментів злісно ухиляється, в результаті чого станом на 01 серпня 2013 року утворилась заборгованість за 47 місяців, що в грошовому виразі складає 24 741 грн. 76 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.164 КК України.

Обвинувачений винним себе визнав і надав суду показання, що дійсно він з потерпілою по справі мають двох дітей, та відповідно до рішення суду, про яке йому відомо, зобов'язаний сплачувати аліменти на їх утримання, але з 2009 року в нього не було можливості сплачувати аліменти на дітей, оскільки мав труднощі з працевлаштуванням, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 24 741 грн. 76 коп. У скоєному розкаявся, пояснив, що на сьогоднішній день сплатив 350 грн., працевлаштувався та буде робити все, щоб сплатити заборгованість по аліментам перед потерпілою, просив суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що обвинувачений відповідно до рішення суду зобов'язаний сплачувати їй аліменти на утримання дітей, але не виконує цей обов'язок, на даний момент із суми заборгованості, що нарахувала виконавча служба він сплатив 350 грн.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд, з'ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред'явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин справи що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

В якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд вважає щире каяття часткову сплату заборгованості, а обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України класифікується як злочин невеликої тяжкості, обставини справи й особу ОСОБА_2 який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, враховує наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, та вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання, шляхом призначення покарання у виді обмеження волі із звільненням від його відбування з випробуванням, застосувавши вимоги ст.75 КК України.

Речові докази суду не надавались, процесуальні витрати відсутні, запобіжні заходи щодо обвинуваченого не обирались.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КК України і призначити покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 1 річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 на період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з'являтись в службу для реєстрації.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов'язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.

Головуючий: Т. В. Васильківська