АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/13302/13 Головуючий в 1 інстанції - Шевчук А.В.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Рубан С.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення порядку користування житловим приміщенням, зміну договору найму житлового приміщення та зобов'язання укласти окремі договори найму житлового приміщення, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін, представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Житлобуд-1» про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язання укласти окремі договори найму житлового приміщення. Позивачі просили відповідачу ОСОБА_1 виділити у користування ізольовану кімнату площею 13,0 кв.м. у якій також знаходиться засклена лоджія площею 2,7 кв.м., позивачам ОСОБА_3, ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_4 виділити у користування дві інші ізольовані кімнати площею 17,7 кв.м. та 10,9 кв.м., а інші приміщення квартири залишити в спільному користуванні. При цьому, стверджували, що такий порядок користування спірною квартирою та укладення окремих договорів найму не призведе до штучного погіршення житлових умов сторін у справі, та дозволить вирішити спір, який існує щодо порядку користування житлом.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.08.2013 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення порядку користування житловим приміщенням, зміну договору найму житлового приміщення та зобов'язання укласти окремі договори найму житлового приміщення - задоволено.
Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 - виділивши ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у користування дві ізольовані кімнати площею 17,7 кв.м. та 10,9 кв.м., а відповідачу ОСОБА_1 виділити в користування кімнату площею 13,0 кв.м разом з заскленою та облаштованою лоджією площею 2,7 кв.м. Підсобні приміщення, приміщення загального користування: кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор, вбудовану шафу, лоджію з кухні - залишено в загальному користуванні.
Змінено договір найму квартири АДРЕСА_1, укладений з ОСОБА_1 зобов'язавши ЖЕО Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» укласти з ОСОБА_3 договір найму на дві ізольовані кімнати площею 17,7 кв.м., та 10,9 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1 із врахуванням місць загального користування, а з ОСОБА_1 укласти договір найму на ізольовану кімнату площею 13,0 кв.м разом із заскленою та облаштованою лоджією площею 2,7 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 із врахуванням місць загального користування.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 112 грн. на користь ОСОБА_3.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подавапеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження в справі. В скарзі посилався на те, що суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_3 вже зверталася з аналогічним позовом про встановлення порядку користування житловим приміщенням та укладення окремого договору найму, в задоволені якого їй було відмовлено. Відповідач також вказував на те, що рішення суду суперечить положенням ст. 47 Житлового кодексу. Зазначив, що суд встановлюючи порядок користування квартирою та виділяючи у користування відповідачу лоджію безпідставно вжив до неї визначення «облаштована», оскільки вона пристосована виключно для сушіння білизни, виходить на проїжджу частину з інтенсивним автомобільним рухом та не опалюється.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач доводи скарги підтримав.
Позивачі та їх представник проти доводів скарги заперечував.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 47 ЖК України, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
У відповідності до ч. 1 ст. 48 ЖК України, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Згідно абзаців 1,5 п. 53 правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті визначається і періодично переглядається виконавчими комітетами обласних. Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок виходячи з даних статистичної звітності.
Відповідно до п.п. 2,3 постанови від 15 липня 1985 року №582 виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів «Про порядок застосування в м. Києві правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» із змінами від 30.04.1991 року, тими, хто потребує поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, які мають житлову площу до 7,5 кв. м включно на кожного члена родини. Встановлено, що жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв.м жилої площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв.м. жилої площі. Визначено рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею 9,0 кв.м на одну особу.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985 року, в силу ст.104 ЖК У РСР, суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.
При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Відповідно до ч. 1 статті 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Частиною 1 ст. 64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (ст. 103 ЖК України).
В силу ч. 1 ст. 104 Житлового кодексу України, член сім'ї наймача вправі вимагати за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього кодексу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 03.11.1995 року до 11.04.2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу у них є двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.
14.08.2002 року на підставі Розпорядження Мінської районної державної адміністрації від 21.09.2000 року №766 відповідачу з сім'єю з 4 осіб видано ордер на жиле приміщення №025672 серія Б на право зайняття житлового приміщення жилою площею 41,6 кв.м., яке складається з 3-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою АДРЕСА_1.
З технічного паспорту на квартиру вбачається, що квартира АДРЕСА_1 загальною площею 70,16 кв.м., житловою 41,6 кв.м., складається з трьох ізольованих кімнат площею 13,0 кв.м., 10,9 кв.м., та 17,7 кв.м., кухні площею 8,3 кв.м., ванної кімнати площею 2,4 кв.м., вбиральні площею 1,6 кв.м., коридору площею 13,2 кв.м та вбудованої шафи площею 0.9 кв.м.
Спірна квартира сторонами не приватизована.
Згідно Довідки Форма №3 від 17.10.20102 року №522 виданої ТОВ ЖЕО «Житлобуд-1» в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, при цьому особовий рахунок значиться на останньому.
Як встановлено судом житлова площа квартири АДРЕСА_1 41,6 кв.м., тобто на кожного члена сім'ї припадає 41,6:4= 10,4 кв.м., що є меншим норми жилої площі (13,65 кв. м.), встановленої ст. 47 Житлового кодексу України, при цьому більше норми мінімальної жилої площі (7,5 кв. м.), встановленої п. 2 постанови виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів і президії Київської міської ради профспілок від 15.07.1985 року №582 «Про порядок застосування в м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР».
Таким чином, виділення в користування відповідачу ізольованої кімнати площею 13 квадратних метрів, а позивачам двох інших кімнат, не призведе до штучного погіршення житлових прав відповідача.
Також суд встановив, що між сторонами склались вкрай негативні стосунки, сторони не можуть дійти згоди, щодо порядку користування житлом та оплати вартості комунальних послуг. Враховуючи розмір кімнат, частку кожного мешканця, а також наявність спору, суд вважав за доцільне задоволення вимог про укладення окремих договорів найму на спірні житлові приміщення.
Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.
Висновки суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог відповідають цим обставинам та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 вже зверталася з аналогічним позовом про встановлення порядку користування житловим приміщенням та укладення окремого договору найму житлового приміщення на правильність постановленого рішення не впливають. Порівнявши позовні вимоги в даній справі та ті, що вирішувались судом раніше, апеляційним судом встановлено, що позивач раніше просила встановити зовсім інший порядок користування, ніж зараз, а тому виходячи з вимог ст. 205 ЦПК України, підстави для скасування рішення з закриттям провадження у справі відсутні, так як предмет спору різний .
Доводи апеляційної скарги про те, що в разі зміни існуючого порядку користування житлом, будуть порушені права відповідача є безпідставними, оскільки сторони не досягли згоди про порядок користування квартирою, а тому даний спір може бути вирішений лише в судовому порядку.
Посилання відповідача на те, що рішення суду суперечить положенням ст. 47 Житлового кодексу, колегія суддів не приймає, тому, що позивачам в користування виділена житлова площа, яка менша ніж 3/4 частини квартири, на яку вони мають право, та не перевищує норму житлової площі на одну особу встановлену ст. 47 ЖК України. Відповідачу виділено у користування кімнату площею 13,0 кв.м. разом з заскленою лоджією площею 2,7 кв.м., тобто площа виділеної кімнати відповідачу максимально наближена до максимального розміру норми жилої площі встановленої ст. 47 ЖК України.
Посилання відповідача на те, що виділена йому лоджія не опалюється на правильність рішення не впливає.
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків районного суду.
Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: