АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
справа № 22-ц/796/8478/2013 Головуючий в І інстанції: Пилаєва М.К.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2013 року Апеляційний суд міста Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакор Інновейшн» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2012 року ТОВ «Алакор Інновейшн» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштіву сумі 11 319 646 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2013 рокупозов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Алакор Інновейшн» грошові кошти у сумі 11 319 646 грн, а також судові витрати у розмірі 3 219 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення судускасувати та постановити ухвалу, якою провадження у справі закрити.
Посилається на ті обставини, що у провадженні Печерського районного суду міста Києва у 2012 році вже перебувала справа за позовом ТОВ «Алакор Інновейшн» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, за результатом розгляду якої ухвалено рішення про відмову у позові від 20 березня 2012 року, яке набрало законної сили. На думку апелянта, даний спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у 2012 році, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі
ч. 2 ст. 205 ЦПК України.
В суді апеляційної інстанції представники ТОВ «Алакор Інновейшн»- Барташевич А.С. та Садиленко О.С. проти апеляційної скарги заперечували, просили суд рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2013 року залишити без змін.
ОСОБА_3, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів уважала за можливе слухати справу у його відсутність.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення виходячи із наступного.
При розгляді справи судом установлено, що 03 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа-Банк» (ПАТ «Альфа-Банк») укладено договір про відкриття кредитної лінії №220-В/08 в іноземній валюті з лімітом кредитної лінії у сумі 4 600 000 доларів США (Кредитний договір).
Відповідно до умов п.2.1. Кредитного договору між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк» 03липня 2008рокуукладено договір іпотеки №538/08, посвідченийприватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 за реєстровим №17420 (Договір іпотеки).
Відповідно до умов п.п.1.1., 1.3., 2.1., 2.2., 3.1. Договору іпотеки позивач в забезпечення зобов'язань відповідача за Кредитним договором в межах суми
9 723 779 доларів США передав в іпотеку належні товариству на праві приватної власності земельні ділянки з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель і інших споруд», які знаходяться на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, відповідно загальною площею 5,3460 га - кадастровий №3221484000:06:027:0001, загальною площею 5,3459 га - кадастровий №3221484000:06:027:0018, загальною площею 5,3460 га - кадастровий №3221484000:06:027:0019.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, ДДВС МЮ України у виконавчому провадженні №18226217 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса КМНО
ОСОБА_7 №5017, виданого 13 серпня 2009 року, про звернення стягнення на вищевказані земельні ділянки на підставі Договору іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором у розмірі
3 084 953,18 доларів США, дані земельні ділянки були реалізовані шляхом проведення прилюдних торгів ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» 01 вересня 2010 року переможцю торгів ПАТ «Альфа-Банк» в особі ОСОБА_8 вартістю відповідно земельна ділянка загальною площею 5,3460 га - кадастровий №3221484000:06:027:0001 - за 3 773 239 грн, загальною площею 5,3459 га - кадастровий №3221484000:06:027:0018 - за 3 773 168 грн, загальною площею 5,3460 га - кадастровий №3221484000:06:027:0019 - за 3 773 239 грн, усього на суму 11 319 646 грн.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи належними письмовими доказами, а саме: копіями Кредитного договору, Договору іпотеки, постанов державного виконавця у виконавчому провадженні №18226217, акту опису та арешту майна від 29квітня 2010 року,протоколів про проведення прилюдних торгів від 01 вересня 2010рокуза №1-022/10, №3-022/10, актів державного виконавця №204/3, №204/3-1, №204/3-2 від 17вересня 2010року (а.с.5-23, 25-31, 33-34, 36-37, 44, 47, 73-74, 76-78, 167-172).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими знаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», далі Закон, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 11 Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Відповідно до ст.33Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.3вказаної статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 41 Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст.45 Закону за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.
Враховуючи викладене, виходячи з встановлених судом обставин, наявних у матеріалах справи доказів та вимог чинного законодавствасуд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку щодо того, що звідповідача на користь позивача як майнового поручителя підлягають стягненню грошові кошти на загальну суму 11 319 646 грн, отримані від реалізації належного на праві власності позивачу - іпотекодавцю за Договором іпотеки - предмету іпотеки і за рахунок яких було задоволено вимоги іпотекодержателя ЗАТ «Альфа-Банк»(ПАТ «Альфа-Банк») у розмірі 3 084 953, 18 доларів США в рахунок погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі ч. 2 ст. 205 ЦПК України, оскільки позивач вже звертався до суду з аналогічними позовними вимогами з тих самих підстав у справі за позовом ТОВ «Алакор Інновейшн» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді та є безпідставними виходячи із наступного.
Як вбачається з копії рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2012 року (а.с. 195-211, т. 1; а.с. 20-36, т. 2) ТОВ «Алакор Інновейшн» у 2012 році звернулося до суду з позовом на підставі ст. 1166 ЦК України про відшкодування шкоди, завданої майну юридичної особи через невиконання ОСОБА_3 за договором про відкриття кредитної лінії
№ 220В/08 від 03 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа-Банк», внаслідок чого ТОВ «Алакор Інновейшн» зазнало збитків на суму 49 104 000 грн.
Предметом спору по даній справі є стягнення грошових коштів в рахунок виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором на суму 11 319 646 грн у зв'язку із тим, що позивач набув прав кредитора за кредитним договором внаслідок задоволення вимог ПАТ «Альфа-Банк» за рахунок предмета іпотеки (ст. 11 Закону України «Про іпотеку»).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ч. 2 ст. 205 ЦПК України застосуванню до спірних правовідносин не підлягає, оскільки предмет та підстави позову у зазначених справах не є одними і тими ж.
Судом правильно вирішено питання про розподіл судових витрат по справі у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
З огляду на викладене та у зв'язку із тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права апеляційна скарга має бути відхилена.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2013 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко