Апеляційний суд міста Києва

Справа № 11-кп/796/443/13 Головуючий І-ї інстанції: Журибеда О.М.

Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач - Одинець В.М.

У х в а л а

Іменем України

01.10.2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого судді - Одинця В.М.,

Суддів - Сітайло О.М., Рибака І.О.,

при секретарі - Шияні М.М.

за участю прокурора - Мінакової Г.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110080007724 за апеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_1, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 31.07.2013 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

14.03.2011 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 5 місяців арешту,

29.03.2012 року Святошинським районнимсудом м. Києва за ч. 2 ст. 309, 75. 76 КК України до 4 - років позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 2 роки,

07.11.2012 рок; Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358 ч. 4 ст. 358, 70 КК України до штрафу в розмірі 3060 гривень. -

визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.03.2012 року та остаточну міру покарання обвинуваченому призначено у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

За цим вироком ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 08.06.2013 року, приблизно о 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні торгівельного залу гіпермаркету «Ашан-Біличі» розташованого по вул. Берковецька, 6 в м. Києві, вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Ашан Гіпермаркет Україна».

З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_2, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з торгівельного прилавку чуже майно, яке належить ТОВ «Ашан ГіпермаркетУкраїна», а саме: джинси чоловічі, вартістю 259 гривень та зірвавши руками магнітний чіп, одягнув їх на себе.

Маючи намір таємно викрасти дане майно, ОСОБА_2 08.06.2013 року, приблизно о 22 годині, використовуючи всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме, винести викрадене майно та розпорядитися ним, не розрахувавшись на касі, направився до виходу з торгівельного залу, однак довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони гіпермаркету «Ашан-Біличі» разом з наявним при ньому товаром, який він намагався викрасти.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_1, просить вирок в частині призначеного покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі змінити, оскільки призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення внаслідок суворості.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник вказує, що відповідно до вимог ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією статті, а обвинуваченому ОСОБА_2 призначено максимальне покарання, без врахування обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, апелянт вказує, що при вирішенні питання про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків суд в резолютивній частині вироку в порушення вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних прав і постановлення вироку (редакція 30.05.2008 року) не зазначив розмір не відбутої частини покарання за вироком від 29.03.2012 року, який частково приєднав до даного вироку від 31.07.2013 року.

Вислухавши доповідь судді доповідача, захисника, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисту, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню.

Як вбачається із вироку суду першої інстанції, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорювались, а тому, згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги захисника і приходить до висновку про їх безпідставність з таких підстав.

Так, посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції при призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обставини, що пом'якшує покарання - щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки, в мотивувальній частині вироку щире каяття обвинуваченого враховано як обставина, що пом'якшує покарання, а активного сприяння у розкритті злочину з боку обвинуваченого ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи судом не було встановлено.

Щодо доводів апеляції в частині необхідності пом'якшення призначеного ОСОБА_2, покарання колегія суддів ставиться критично, оскільки у справі встановлено дві обставини, що обтяжують покарання, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину, а тому, погоджується з висновком суду першої інстанції в частині призначення покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України з врахуванням вимог ст. 68 ч. 3 КК України та бере до уваги, що ОСОБА_2 вчинив новий умисний злочин через невеликий проміжок часу після минулої судимості, скоїв злочин в період відбування покарання за попереднім вироком, що свідчить про стійку антисоціальну спрямованість дій ОСОБА_2 та небажання стати на шлях виправлення.

На підставі викладеного, враховуючи, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу засудженого ОСОБА_2, наявність двох обставин, що обтяжують покарання та наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для зміни вироку та пом'якшення засудженому покарання.

Беручи до уваги, що істотних порушень кримінально-процесуального закону в ході апеляційного розгляду не виявлено та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - залишити без змін.

Судді:

_________________ ________________ _________________