24.09.2013 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/867/13-а

Провадження № 6-а/533/1/13

У Х В А Л А

24 вересня 2013 року смт. Козельщина Полтавської області

Козельщинський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Бойка Ю.О., при секретарі Шуліка Л.Г., за участю заявника державного виконавця Скребцової А.О., представника боржника Ісаєвої Н.Л., стягувача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Козельщина адміністративну справу за поданням державного виконавця про зміну способу виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

13.08.2013 року до Козельщинського районного суду надійшло подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Скребцової А.О. про зміну способу виконання рішення суду. В даному поданні державний виконавець прохала змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа № 2а-1194 від 03.06.2011 року, виданого Козельщинським районним судом про перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 18 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 03 червня 2011 року, з урахуванням проведених виплат, шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.

В судовому засіданні державний виконавець пояснила, що державним вконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2011 року. Управлінням ПФУ в Козельщинському районі, як боржником, рішення суду виконане частково, а саме: згідно копії розпорядження №132222 від 21.06.2011 року, наданої боржником, перерахунок пенсії ОСОБА_2 здійснено, однак виплати коштів стягувачу не проведено. Повідомила, що державний виконавець позбавлений можливості примусово стягти з боржника кошти, оскільки частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державного бюджету та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 затверджений Порядок виконання рішення про стягнененя з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ. 06 лютого 2013 року набрала чинності постанова КМУ від 30.01.2013 року №45 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845" з метою приведення її змісту у відповідність до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Відповідно до статі 3 цього Закону встановлено, що виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Додатково пояснила, що відповідно до постанови КМУ від 15 квітня 2013 року " №267 також доповнено пункт 25 абзацем такого змісту:У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми. Пункт 33 викладено в такій редакції: У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Вважає, що державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, за якими боржниками є державні органи. При цьому посилається на положення частини другої статті 19 Конституції України.

Просила задовольнити заявлені вимоги.

Стягувач ОСОБА_2 власної правової позиції не висловив, поклався на розсуд суду при вирішенні питання щодо задоволення подання.

Представник Управління ПФУ в Козельщинському районі Ісаєва Н.Л. пояснила, що дійсно державний виконавець згідно ст. 263 ч.1 КАС України може звернутися в суд з поданням про зміну способу виконання рішення суду. Але просила відмовити в задоволенні вимог, викладених у поданні державного виконавця, так як у ньому не йде мова про зміну способу виконання судового рішення, а вимагається зміна його суті. Пояснила, що нарахована сума виплат ОСОБА_2 "стоїть боргом". Апеляційний суд рішення першої інстанції залишив без змін, а тому подання державного виконавця є некоректним.

Вивчивши обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у процесі, проаналізувши їх доводи, дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку про неможливість задоволення вимог державного виконавця, які викладені у поданні до суду, виходячи з наступного.

Згідно частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

З цього витікає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії (ст.162 ч.2 п.2) та стягнення з відповідача коштів (ст. 162 ч.2 п.4) за своєю юридичною природою та змістом є самостійними та різними судовими рішеннями, яким притаманні власні способи виконання, а тому задоволення вимог державного виконавця може призвести до зміни прийнятої Козельщинським районним судом постанови від 03 червня 2011 року в адмінстративній справі № 2а-1194/2011 та потягне за собою зміну суб'єкта, до якого стягувач повинен звертатися за примусовим виконання судового рішення згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Таке є недопустимим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3-4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні подання державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Скребцової А.О. про зміну способу виконання постанови Козельщинського районного суду від 03 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-1194/2011.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Козельщинський районний суд. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. В разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя Козельщинського районного суду Ю.О. Бойко