Судове рішення #32415854

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.09.2013 р. справа №908/1529/13



Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Татенко В.М.

секретаря Федорової Ю.І.


від позивача:Сікора І.В., представник за дов. від 18.06.13р. № 4097/27

від відповідача:не з»явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр здоров»я «Азовець» м.Запоріжжя

на рішення господарського судуЗапорізької області

від 15.07.2013 року

у справі№ 908/1529/13 (суддя Корсун В.Л.)

за позовомКонцерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр здоров»я «Азовець» м. Запоріжжя

простягнення боргу у розмірі 84515,91грн.


ВСТАНОВИВ:

29.04.2013 року Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр здоров»я «Азовець» м. Запоріжжя про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 84515,91грн. на підставі договору № 200754 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2009р. (а.с.4-5).

01.07.2013р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив прийняти відмову від позову в частині стягнення 4000грн. заборгованості за використану теплову енергію, припинити провадження по справі про стягнення заборгованості за використану теплову енергію у розмірі 1000грн., просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 79515,91грн. ( а.с. 72-73).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району м. Запоріжжя було задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 79515,91грн. та судовий збір 1639,07грн. В частині стягнення 4000грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, в частині стягнення 1000грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України (а.с. 87-89).

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем було здійснене постачання теплової енергії протягом з грудня 2012р. по лютий 2013р. на об»єкт відповідача за договором №200754 від 01.12.2009р., проте відповідач зобов»язання по сплаті за отриману теплову енергію не виконав в повному обсязі.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр здоров»я «Азовець» м.Запоріжжя звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. по справі №908/1529/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі ( а.с. 99-101).

Апелянт зазначив, що не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його незаконним і необґрунтованим, прийнятим з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом не було з»ясовано, а позивачем не доведено факт постачання теплової енергії на суму 102526,37грн.

В якості доводів, апелянт зазначає про те, що позивачем не доведено факту підписання відповідачем актів приймання-передачі теплової енергії та факту надсилання на адресу відповідача і отримання ним рахунків за спірний період.

10.09.2013р. від позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу №1967/юр від 02.09.2013р., в якому останній просить суд рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. по справі №908/1529/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, який розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (а.с. 110-111).


Апелянт у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у відзиві на скаргу та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи ту обставину, що явка сторін не визнавалася судом обов»язковою, судова колегія вважала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.


Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Концерн «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя є юридичною особою (ідентифікаційний код 32121458), що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.7-12).

Згідно п.4.1 Положення про Філію Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, Філія є структурним підрозділом Концерну і не є юридичною особою ( а.с. 11).

Відповідно до п.2.1 Статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше (п.2.2 Статуту).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр здоров»я «Азовець» (код ЄДРПОУ 35216018), що підтверджено витягом з ЄДР (а.с.51-52).

01.12.2009р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (за договором-теплопостачальна організація, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр здоров»я «Азовець» (за договором - споживач, далі - відповідач) укладено договір №200754 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами п. 1.1 якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпустити споживачу теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (а.с. 14-16).

Постачання теплової енергії здійснювалось у приміщення відповідача, розташоване за адресою по вул.Рекордна,18-в (Додаток №1а до договору) ( а.с.18).

За умовами п.2.1 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком №1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію протягом опалювального періоду; підігрів води - за наявності можливості; інші технологічні потреби.

Додатком №1 до договору визначено обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу, в якому передбачено, що приєднане (максимальне) теплове навантаження, в тому числі на потреби опалення складає 0,098787 Гкал/годину (а.с.17).

Згідно п.2 Додатку №1 до договору орієнтована вартість теплової енергії, що відпускається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить 111409,46грн. з урахуванням ПДВ ( а.с.17).

Додатком №3 до договору сторони визначили умови припинення постачання теплової енергії ( а.с.19).

За умовами п.1 Додатку №5 "Тарифи на теплову енергію" до договору розрахунки із споживачем за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Запорізької міської ради, за кожну відпущену Гігакалорію (з урахуванням ПДВ) (а.с.20).

Згідно з п. 3.2.6. договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до пункт 6.1 договору, розрахунки за даним договором, здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток №5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4 договору).

Згідно п. 6.7. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, 2-а, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направлені рекомендованим листом - дата зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (п. 6.7.1.).

У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений строк - п'ять днів (п. 6.7.2. Договору).

У пункті 7.2.8 договору встановлено, що споживач несе відповідальність в разі несплати або несвоєчасної оплати теплової енергії відповідно до терміну, встановленого п. 6.3. Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Договір набуває чинності з 01.12.2009 р. і діє до 01.12.2010 р. (п. 10.1. договору).

Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2. договору).

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію та відповідальності, передбаченої цим договором і чинним законодавством України (п.10.3).

Згідно п. 10.4. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання.

Додатковою угодою від 01.03.2011р. до договору №200754 від 01.12.2009р. сторони змінили Розділ «Юридичні адреси сторін та платіжні реквізити і підписи сторін», інші положення договору залишилися без змін (а.с. 21).

З матеріалів справи вбачається, що в межах позовних вимог позивачем заявлено про невиконання відповідачем умов договору №200754 від 01.12.2009р. в частині оплати за надані послуги в період з грудня 2012 р. по лютий 2013р. включно, на загальну суму 102526,37грн.

Позивачем були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за грудень 2012 р. на суму 31842,11грн., за січень 2013 р. на суму 37487,48грн., за лютий 2013 р. на суму 33196,78 грн. (а.с.23-25).

Акт приймання -передачі теплової енергії за грудень 2012р. був підписаний та повернутий відповідачем на адресу позивача (а.с. 23)

Акти приймання - передачі теплової енергії за січень 2013р. та лютий 2013р. відповідач не підписав та не повернув теплопостачальній організації та в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 102526,37грн. (а.с.24-25).

Крім того, у матеріалах справи містяться звіти про спожиту теплову енергію Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр здоров»я «Азовець» за грудень 2012 р. по лютий 2013р. (а.с. 33-35).

У матеріалах справи наявне попередження позивача №05/755-юр від 26.03.2013р. про наявність заборгованості за договором №200754 від 01.12.2009р. та вимогу про її погашення (а.с. 32).

За спірний період відповідач здійснив часткову оплату за спожиту теплову енергію у розмірі 18010,46грн., що підтверджено копіями банківських виписок (а.с. 37-48).

Позивач наполягає на тому, що у зв»язку з невиконанням своїх обов»язків по сплаті спожитої теплової енергії за договором №200754 від 01.12.2009р. за відповідачем утворилась заборгованість за грудень 2012 року - лютий 2013 року у розмірі 84515,91грн.

Відповідач вартість послуг з теплопостачання за вказаний період у повному обсязі не сплатив.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі у розмірі 84515,91грн.


Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У ( далі - Закон № 2633), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV( далі - Закон № 1875- IV), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищенням енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання".

Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем.

Згідно зі ст. 19 Закону України № 2633 споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, визначено додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Так, укладений між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді є за своєю правовою природою договором про надання послуг.

Частинами 1 та 2 ст.714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В силу ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та вищенаведеного, на виконання умов договору, за період з грудня 2012 р. по лютий 2013р. включно, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 102526,37 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Відповідно до умов договору №200754, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацію є рахунок та акт приймання-передачі (п.6.3 договору).

Зазначені акти приймання-передачі та рахунки позивач рекомендованою кореспонденцією направляв на адресу відповідача, що підтверджується копіями наданих фіскального чеку №9217 від 04.04.2013р. та опису вкладення з відтиском штемпелю поштового відділення (а.с. 30).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення суми основного боргу за спожиту теплову енергію в період з грудня 2012 р. по лютий 2013 р. у розмірі 84515,91грн.

01.07.2013р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява №1671/юр від 27.06.2013р., у якій останній просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення заборгованості за використану теплову енергію у розмірі 4000грн. та припинити провадження по справі щодо стягнення заборгованості за використану теплову енергію у розмірі 1000грн.

Колегія суддів зазначає, в матеріалах справи міститься копія банківської виписки від 30.04.2013р. про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 1000грн. (а.с. 75).

Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку відсутності предмету спору, господарський суд повинен припинити провадження по справі.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову та відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи те, що відповідач погасив суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1000грн., та відмовився від заявлених вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 4000грн., оскільки вона була сплачена перед подачею позову до суду 24.04.2013р.,колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі в цій частині правомірним.

Враховуючи умови договору та те, що матеріали справи не містять доказів у підтвердження надання відповідачем обґрунтованих заперечень стосовно відмови у підписанні цих актів, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необґрунтована відмова від підпису актів не звільняє споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в договорі строки, тим більше, що за умовами договору у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим, а відтак висновок суду про наявність заборгованості у сумі 79515,91грн. за відповідачем за вказаний період є правильним.

Щодо доводів апелянта стосовно не направлення рахунків на адресу відповідача за спірний період, колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний лист №440/09 від 04.04.2013р., з якого вбачається про направлення акту звірки, розрахунку заборгованості за договором, актів прийому-передачі за грудень 2012р. - лютий 2013р. та рахунків за договором №200754 на 3 аркушах.

Крім того, з тексту вищенаведеного листа вбачається, що вказані вище документи на адресу відповідача направлялися повторно.

Докази направлення рахунків та актів приймання передачі наявні у матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр здоров»я «Азовець» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 року у справі №908/1529/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 року у справі №908/1529/13 - без змін.


Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.


Головуючий О.О.Радіонова



Судді І.В.Зубченко





В.М.Татенко























Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Запоріж. обл.

































Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація