ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/16366/13 30.09.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції
до Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця"
За участю третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця"
За участю третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Придніпровська залізниця"
про стягнення 10 654,80 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
від позивача Твердохліб С.М. (дов. №467/22 від 25.12.12)
Желінська Т.М. (дов. 465/22 від 25.12.12)
від відповідача: Андрощук Є. К. (дов.4077-НЮ від 18.12.12)
третя особа-1 не з'явилась
третя особа-2 не з'явилась
Обставини справи:
23.08.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 10-4230 від 06.08.13 Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" про стягнення 10 654,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2013 році залізницею було прийнято для перевезення вантаж - вугілля у вагонах за залізничними накладними, проте як підтверджено календарними штемпелями в залізничних накладних, вантаж у вагонах було доставлено позивачу з порушенням встановленого Правилами обчислення термінів доставки вантажів терміну доставки, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 10661,40 грн. штрафу за порушення терміну доставки вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16366/13, розгляд справи призначено на 12.09.2013.
06.09.2013 представник позивача через канцелярію суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
11.09.2013 представник відповідача через канцелярію суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та відзив на позовну заяву.
В судове засідання, призначене на 12.09.2013, представники сторін з'явились надали пояснення по суті справи.
Представник відповідача 12.09.2013 заявив клопотання про залучення третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Клопотання обґрунтовано тим, що причиною виникнення позовних вимог позивача щодо порушення терміну доставки вантажу стали затримки вагонів через технічні та комерційні несправності на шляху прямування залізницями України до станції призначення - Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці.
Ухвалою суду від 12.09.2013 задоволено вказане клопотання та відкладено розгляд справи на 30.09.2013.
24.09.2013 від відповідача по справі надійшло клопотання про зменшення розміру стягуваного штрафу на підставі ч. 3 статті 84 ГПК України, ч. 3 статті 551 ЦК України та статті 223 ГК України. Подане клопотання мотивоване тим, що порушення терміну доставки вантажу сталося через те, що позивачем вантаж був прийнятий не одразу після подавання його відповідачем, саме з вини позивача у зв'язку із зайнятістю вантажного фронту. Також відповідач обґрунтовує надане клопотання скрутним фінансовим становищем відповідача, що пов'язане із неналежним відшкодуванням з державного бюджету України вартості пільгових пасажирських перевезень, наявністю значної заборгованості відповідача за кредитними договорами та перед постачальниками продукції. Натомість у позивача по справі були сприятливі обставини для відновлення платоспроможності, оскільки у період з 2006 року до 01.01.2013 позивач перебував у реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що передбачає собою заборону на здійснення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями до позивача, зупинення щодо останнього виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень із стягненням заборгованості.
Представник позивача в судове засідання 30.09.2013 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2013 підтримав заяву про зменшення суми штрафу.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 30.09.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
У 2013 році на адресу Трипільської ТЕС надійшли вагони №№ 48437891, 48561039, 48340970, 48969059, 49539950, 49587629, 49188808 з вугіллям за залізничними накладними №№ 48437891, 48561039, 48340970, 48969059, 49539950, 49587629, 49188808.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій особі, а вантажовідправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2000 р. за № 861/5082) Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.
Термін доставки вантажу розраховується відповідно до п. 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р за № 865/5086) виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Згідно з п 1.1.1. цих Правил у разі перевезення вантажів вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки обчислюється - 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.
Відповідно п.2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни, які обчислюються згідно з пунктом 1 збільшуються на 1 добу.
П. 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу передбачено, що вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення вагон з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
П. 2 Правил видачі вантажів зазначено, що час подачі вагонів під вивантаження засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.
Як вбачається з календарних штемпелів залізничних накладних №№ 48437891, 48561039, 48340970, 48969059, 49539950, 49587629, 49188808 та відповідно розрахунку позивача до позовної заяви, вантаж у вищевказаних вагонах доставлено з порушенням встановленого терміну.
Згідно з п.2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажу про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки, повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Вказані відмітки на залізничних накладних №№ 48437891, 48561039, 48340970, 48969059, 49539950, 49587629, 49188808 відсутні.
Таким чином матеріалами справи підтверджується, що порушення строків доставки вантажу сталося внаслідок вини залізниці.
Відповідно до п.166 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів залізниця сплачує одержувачу штраф, якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини, у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на 3 доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на 4 і більше діб.
При цьому суд враховує, що обчислення терміну доставки вантажу згідно ст.41 Статуту залізниць, яка кореспондується з вимогами п.2.1, п.2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, визначеної в накладних провізної плати та термінів фактичної доставки вантажу суд погоджується, що вірною сумою штрафу є сума у розмірі 10654,80 грн.
Відповідно до ст. 131 Статуту залізниць претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.
За таких обставин відповідальність за прострочення термінів доставки вантажу несе відповідач - ДТГО "Південно-західна залізниця", яка згідно провізних документів є станцією призначення вантажу.
За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 10654,80 грн. є нормативно доведеними та документально обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
У судовому засіданні представником відповідача було подано суду клопотання про зменшення розміру стягуваного штрафу в порядку ч.3 ст.83 ГПК України.
Подане клопотання мотивоване тим, що порушення терміну доставки вантажу сталося через те, що позивачем вантаж був прийнятий не одразу після подавання його відповідачем, саме з вини позивача у зв'язку із зайнятістю вантажного фронту
Також відповідач обґрунтовує надане клопотання скрутним фінансовим становищем відповідача, що пов'язане із неналежним відшкодуванням з державного бюджету України вартості пільгових пасажирських перевезень, наявністю значної заборгованості відповідача за кредитними договорами та перед постачальниками продукції. Натомість у позивача по справі були сприятливі обставини для відновлення платоспроможності, оскільки у період з 2006 року до 01.01.2013 позивач перебував у реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що передбачає собою заборону на здійснення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями до позивача, зупинення щодо останнього виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень із стягненням заборгованості.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано суду: інформацію про виконання оперативного плану надходження коштів та їх використання по Південно-Західній залізниці за 2012 рік; довідку про перевезення студентів (недоотримані кошти); інформацією про стан кредиторської заборгованості відповідача; інформацію про стан дебіторської заборгованості відповідача; довідку про кредити отримані відповідачем станом на 17.04.2013; копію постанови суду; довідки на підтвердження пошкодженням вагонів у зв'язку зі сходженням з рейок.
Відповідач також вказує на відсутність жодних доказів понесення позивачем збитків, пов'язаних із несвоєчасною доставкою вантажу, що є також підставою для зменшення штрафу відповідно до приписів ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п.42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008 якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Розглянувши клопотання відповідача, суд приймає до уваги, що відповідач є державним підприємством, яке має стратегічне значення для економіки, скрутне фінансове становище підприємства, значний розмір штрафу та ненадання позивачем доказів заподіяння йому збитків внаслідок порушення строків доставки вантажів.
За таких обставин суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та зменшити розмір штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача, та стягнути з відповідача на користь позивача5 929 грн. штрафу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2011 у справі №5005/4542/2011.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) штраф у сумі 5 929 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.10.2013
Суддя М.О. Лиськов