Головуючий суду 1 інстанції - Харченко Г.А.
Доповідач - Украінцева Л.Д.
Справа № 411/762/13-ц
Провадження № 22ц/782/3220/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Украінцевої Л.Д.
Суддів: Фарятьєва С.О., Назарової М.В..
при секретарі: Вербицькому І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу та моральної шкоди,-
встановила:
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року позов було задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 працює начальником КГГЛВМ, на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля MITSUBISHI-OUTLANDER 15523 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 (одна тисяча) гривень.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_4 посилаючись на те, що рішення є незаконним, винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права., а також судом першої інстанції неповно та неправильно встановлені та досліджені обставини, які мають значення для справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, котрим повністю відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності, Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що шкода, завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, підлягає відшкодуванню на підставі ст. 1166, 1167,1187 ЦК України.
Зазначений висновок грунтується на матеріалах справи та вимогах закону. Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2011 р. приблизно о 10 год.30 хв. ОСОБА_5 (чоловік позивачки), керуючи автомобілем MITSUBISHI-OUTLANDER держномер НОМЕР_1, який належить позивачу, рухався по вул. Карташова м. Кіровська. В районі будинку № 7 по вул.. Карташова біля бордюру стояв автомобіль DACIA держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Коли ОСОБА_5 порівнявся з автомобілем DACIA, останній почав рух і став виїжджати вліво, після чого зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_5
Зі змісту постанови Кіровського міського суду від 20 жовтня 2011 р. вбачається, що ОСОБА_2 визнала повністю провину в порушенні правил безпеки дорожнього руху в скоєні ДТП, яке сталося 20.09.2011 року, виявила каяття у зв'язку з чим була звільнена від адміністративної відповідальності з винесенням усного зауваження (а.с.4).
Тобто саме відповідачка визнана винною у скоєні ДТП, що сталося 20.09.2011 року.
Згідно зі ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до копії технічного паспорту на автомобіль MITSUBISHI-OUTLANDER держномер НОМЕР_1 власником останнього є ОСОБА_3 (а.с.5), ОСОБА_2 є власником DACIA держномер НОМЕР_2 .
Із розписки від 20.09.2011 р. вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язалася сплатити за ремонт автомобіля ОСОБА_3 (а.с. 55).
Як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, відповідачка підтвердила той факт, що вона не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність як власник наземного транспортного засобу DACIA держномер НОМЕР_2 .
Суд першої інстанції вірно звернув увагу на ту обставину, що в обох наданих суду звітах оцінювач при визначенні вартості відновлювального ремонту виходив із пошкоджень, зафіксованих в протоколі огляду (розділ 3.2 звіту № ( таблиця опису пошкоджень автомобіля описової частини звіту № 1182 розділ та калькуляція (дадаток 1) обох звітів). Отже, при проведенні оцінок автомобіля оцінювач виходив із одних і тих же ушкоджень, що були зафіксовані при огляді автомобіля, у зв'язку з чим суд вважає надані звіти відносними та допустимими доказами.
Відповідно до звіту № 0796 про оцінку автомобіля MITSUBISHI-OUTLANDER проведеного 22 листопада 2011 p., ринкова вартість автомобілю складає 195 567, 84 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 9873 грн. 36 коп. (а. с .31-34).
У звіті № 1182 про оцінку розміру нанесеної шкоди володільцю транспортного засобу MITSUBISHI-OUTLANDER, проведеного 1 квітня 2013 p., також вказано, що ринкова вартість автомобілю складає 195 567, 84 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 9873 грн. 36 коп.. Розмір матеріальної шкоди спричиненої володільцю автомобіля з урахуванням втрати товарної вартості складає 15523 грн. (тобто втрата товарної вартості складає 5 649,64) (а.с. 6-21).
Дійсно, автотоварознавче дослідження від 01.04.2013 року було складене на замовлення позивача. Проте згідно зі ст. 143 ЦПК України суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Тобто виходячи з вимог ЦПК суд не може призначити проведення експертизи за власною ініціативою. Ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в апеляційній інстанції відповідачем не подавалися клопотання чи заяви про проведення судової автотоварознавчої експертизи. Адже у ст. 57 ЦПК зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому в розумінні ст. 64 ЦПК письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Отже, немає ніяких підстав щодо неприйняття судами висновків автотоварознав-чих досліджень як належних письмових доказів, що обґрунтовують розмір заподіяних збитків.
З матеріалів справи вбачається, що у звіті № 0796 про оцінку автомобіля MITSUBISHI-OUTLANDER проведеного 22 листопада 2011 p., та у звіті № 1182 про оцінку розміру нанесеної шкоди володільцю транспортного засобу MITSUBISHI-OUTLANDER, проведеного 1 квітня 2013 p. однаково встановлено ринкова вартість автомобілю, яка складає 195 567, 84 грн., та вартість відновлювального ремонту автомобіля, яка складає 9873 грн. 36 коп.
А матеріальна шкода у сумі 15523 грн. складається зі суми відновлювального ремонту автомобіля 9873 грн. 36 коп. та втрати товарної вартості 5 649,64 грн.
Таким чином, твердження апелянта про те, що звіт № 1182 про оцінку розміру нанесеної шкоди володільцю транспортного засобу MITSUBISHI-OUTLANDER, проведеного 1 квітня 2013 p. суперечить звіту № 0796 22 листопада 2011 p є необґрунтованими та не заслуговує на увагу.
За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, сума матеріальної шкоди, пов'язана з втратою товарного вигляду транспортного засобу підлягає стягненню з особи, винної у заподіяні шкоди в сумі 5 649,64 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума матеріальної шкоди, яка завдано позивачу, складає 15523 грн.
Та обставина, що після ДТП сторони домовилися про ремонт автомобілю силами відповідачки, а потім позивачка відмовилася від ремонту, не може бути підставою для відмови у позові про відшкодування шкоди.
Що стосується висновків суду про стягнення моральної шкоди, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України.
Суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди врахував характер правопорушення, характер страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому не заслуговують на увагу твердження апелянта про необґрунтованість висновків суду щодо заподіяння моральної шкоди позивачу.
При розгляді справи судом не були порушені норми матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необгрунтованими та правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 303,п.1ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: