Судове рішення 10/Б-5022/1319/2011 від 03.10.2013

Судове рішення #32408547

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 10/Б-5022/1319/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є.(доповідач у справі)

суддів:Коваленка В. М., Хандуріна М. І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

на постанову та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2013 року

у справі№ 10/Б-5022/1319/2011

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник"

пробанкрутство

За участю представників: від СК "Олімпія Б" - Кузнєцова М. І, Молень Р. Б., Теличко Г. З.; від ТОВ "Ласка Лізинг" - Барабаш В. М.; Голова кооперативу С. Бандери - Кіцак М. М.; АК Брикса А.О.; від ТОВ "Будова Захід" - Стоцький А.Б.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16.12.2011 року порушено справу про банкрутство Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник".

03.02.2012 року ухвалою суду призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Монастирського Ф. К.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.09.2013 року припинено повноваження Монастирського Ф. К. як розпорядником майна боржника та призначено нового розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Бриксу А. О.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.09.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.09.2013 року та просить суд скасувати вказані рішення, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, мають право також запропонувати суду кредитори боржника. Таким чином, право надання пропозиції кандидатури розпорядника майна належить кредиторам боржника.

Здійснюючи провадження у справі, суд першої інстанції зобов'язаний розглядати всі клопотання сторін та учасників справи про банкрутство, при цьому, про результати розгляду заявлених клопотань суд першої інстанції має вказати в судовому рішенні.

Як було встановлено судом, до господарського суду Тернопільської області надійшло клопотання голови комітету кредиторів про кандидатуру розпорядника майна боржника - Брикси А. О. Вказане рішення було прийнято на засіданні комітету кредиторів боржника, що відбулося 22.05.2013 року.

Брикса А. О. та Окряк А. В. подали дві заяви арбітражних керуючих щодо участі у справі.

За наявності конкуренції кандидатур на призначення розпорядника майна боржника остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.

Відповідно до положень ст. 2, п. 2 ст. 13, п.8 ст.16, ч. 2 ст. 17 та ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство, незважаючи на наявність права державного органу з питань банкрутства та комітету кредиторів боржника запропонувати суду кандидатуру розпорядника майна, вирішення питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна підприємства-банкрута є прерогативою господарського суду.

Арбітражний керуючий Брикса А. О. також подав до суду письмову інформацію щодо освіти, досвіду роботи як арбітражного керуючого та наявності технічних і організаційних можливостей для здійснювати повноваження розпорядника майна.

Суд першої інстанції розглянувши матеріали справи дійшов до висновку, що кандидатуру арбітражного керуючого Брикса А. О. є більш прийнятною кандидатурою для призначення його розпорядником майна боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник".

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаної постанови та ухвали не вбачається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстав для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.06.2013 року у справі № 10/Б-5022/1319/2011 залишити без змін.

Головуючий - Короткевич О. Є.

Судді - Коваленко В. М.

Хандурін М. І.

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація