КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2013 р. Справа№ 917/44/13-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Алданової С.О.
Баранця О.М.
за участю представників:
від позивача: Тищенко В.М. - представник за довіреністю;
від відповідача: Бугаєнко Ю.М. - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
на рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 року
у справі №917/44/13-г (суддя: Паламар П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-автосвіт"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ
Україна"
про стягнення 144 900,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчук-автосвіт" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 144 900,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.01.2013 року справу передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 030447 від 21.12.2011 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) всупереч умов договору в установлений 30-денний строк з дня одержання письмового повідомлення про настання страхового випадку не виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Форд Фієста", кузов № WFOJXXGAJJBS47321.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 року у справі № 917/44/13-г позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-автосвіт" 129 480,00 грн. боргу, 2 589,60 грн. витрат по оплаті судового збору, 3 574,33 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та призначити у даній справі судову транспортно-трасологічну експертизу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що водій автомобіля "Форд Фієста", кузов № WFOJXXGAJJBS47321 Романюк С.С. надав свідомо невідомі відомості про факт настання страхового випадку.
Крім того, апелянт не погоджується з розміром виплаченого відшкодування.
Позивачем надано відзив до апеляційної скарги, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчук-автосвіт" був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів Серія АМ №030447, за умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані із володінням, користуванням, розпорядженням автомобіля "Форд Фієста", кузов № WFOJXXGAJJBS47321.
Відповідно до п. 5 договору страхова сума погоджена сторонами у розмірі 151 900,00 грн., страхова премія - 569,63 грн. + 1 грн. за укладення додаткової угоди.
Судовою колегією встановлено, що в день укладення договору страхування позивач сплатив на користь відповідача 570,63 грн. страхового платежу, що підтверджується платіжним дорученням № 1047 від 21.12.2011 року.
За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Встановлено, що 22.12.2011 року на 16-му км. автодороги Полтава-Олександрія, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням водія Романюка Сергія Сергійовича, що підтверджується протоколом огляду місця події від 22.12.2011 року та довідками взводу № 1 Полтавської роти ДПС УДАІ в Полтавській області від 22.12.2011 року та 30.12.2011 року.
Відповідно до зазначених вище доказів водій Романюк Сергій Сергійович, рухаючись на застрахованому автомобілі у своїй смузі руху в напрямку м. Полтава, при виникненні небезпеки для руху змінив напрямок свого руху для уникнення зіткнення із зустрічним транспортом, виїхав на узбіччя, втратив керування, з'їхав у кювет, де автомобіль перекинувся та отримав механічні пошкодження.
Також, зазначені вище обставини та характер виникнення ДТП підтверджуються схемою ДТП, що є додатком до протоколу огляду місця події, та фототаблицями з місця ДТП, з яких вбачається, що на час ДТП узбіччя дороги та кювет були вкриті шаром снігу, на снігу залишилися сліди від руху автомобіля "Форд Фієста" з дороги у кювет, а також уламки елементів конструкції цього автомобіля, в місці перекидання наявні сліди осипання ґрунту.
Відповідно до постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.01.2012 року по справі № 3/1615/63/2012, Романюк Сергія Сергійовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та накладено адміністративний штраф у розмірі 340,00 грн.
В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".
Судовою колегією встановлено, що 26.12.2012 року позивач подав відповідачу заяву про настання страхового випадку (а.с. 184-186).
Однак, листом № 622-31 від 06.02.2012 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав п. 13.1.3, мотивуючи це тим, що страхувальник подав свідомо неправдиві відомості про застрахований транспортний засіб та/або факт настання страхового випадку (а.с. 157-158).
Як вбачається з даного листа, заперечення відповідача щодо обставин спірної ДТП ґрунтуються на висновку автотехнічного дослідження № 00044/1 від 13.01.2012 року, проведеного в межах розслідування страхового випадку Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські незалежні експертизи", на вирішення якого були поставлені питання, чи відповідають пошкодження автомобіля обставинам, які наведені у поясненнях водія Романюка Сергія Сергійовича, та чи міг утворитися комплекс пошкоджень на цьому автомобілі за обставин, вказаних водієм, з якого вбачається, що спеціаліст Рафалюк Б.І., який проводив дослідження, дійшовши висновку про неможливість заподіяння застрахованому автомобілю всього комплексу пошкоджень за обставин, викладених у поясненнях водія, виходив з даних огляду місця події в умовах дорожньої обстановки станом на 06.01.2012 р. (фото 1-6), тобто через 15 днів з часу ДТП. При цьому, як вбачається з указаних фотографій, на час проведення огляду на узбіччі дороги та в кюветі снігове покриття вже було відсутнє. Питання фіксації слідів ДТП за таких обставин спеціалістом не вирішувалося. Вирішуючи питання про можливість уникнення заносу при з'їзді правими колесами на узбіччя, а також можливих пошкоджень при такому з'їзді, спеціалістом також не враховано обставин наявності снігового покриття (а на узбіччі дороги - відвалів снігу з проїжджої частини дороги).
Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що водій автомобіля "Форд Фієста", кузов № WFOJXXGAJJBS47321 Романюк С.С. надав свідомо невідомі відомості про факт настання страхового випадку та відмовляє апелянту у задоволенні його клопотання про призначення у даній справі судової транспортно-трасологічної експертизи, з огляду на наступне.
Як встановлено вище, постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.01.2012 року по справі № 3/1615/63/2012, Романюк Сергія Сергійовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та накладено адміністративний штраф у розмірі 340,00 грн.
Крюківським районним судом м. Кременчук Полтавської області досліджувались обставини даного ДТП та за наслідками розгляду справи було встановлено, що автомобіль «Форд Фієста", кузов № WFOJXXGAJJBS47321 отримав механічні пошкодження, внаслідок перекидання через втрату водієм керування та з'їзду в кювет на 16-м км. автодороги Полтава-Олександрія.
Крім того, з листа Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за №3/1615/63/2012 від 19.09.2013 року вбачається, що Постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.01.2012 року по справі № 3/1615/63/2012 не оскаржувалась у передбаченому законом порядку та Романюк Сергієм Сергійовичем на виконання даної постанови сплачено штраф.
За приписами ч. 5 ст. 35 ГПК України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що ДТП із застрахованим автомобілем є страховим випадком відповідно до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 030447 від 21.12.2011 року, укладеного між сторонами, відмова відповідача від проведення страхової виплати є неправомірною та такою, що порушує права позивача.
Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 600 від 22.10.2012 р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 147 074,39 грн. та перевищує дійсну вартість автомобіля на час ДТП, яка визначена у розмірі 144 900,00 грн.
Відповідно до накладної № 08005 від 16.11.2011 р. спірний автомобіль «Форд Фієста", кузов № WFOJXXGAJJBS47321 був придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер імпортс Україна, лтд" за 144 670,00 грн.
Пунктом 6 договору страхування сторони погодили безумовну франшизу при повній загибелі транспортного засобу у розмірі 10% від страхової суми.
Згідно з п. 10.6.5 договору страхування франшиза, зазначена в цьому договорі, вираховується з розрахованої суми страхового відшкодування.
Судова колегія перерахувавши франшизу відповідно до п. 5 договору встановила, що франшиза становить 15 190,00 грн. (151 900,00 грн. х 10%).
Відповідно до умов п. 10.6.9 договору розмір страхового відшкодування розраховується при повній загибелі застрахованого транспортного засобу як різниця ринкової вартості застрахованого ТЗ на момент настання страхового випадку та ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки пошкодженого ТЗ залишаються у страховика/вигодонабувача.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила, що доказів вартості залишків пошкодженого автомобіля або розбіжностей при визначенні її розміру в матеріалах справи відсутні. Жодних вимог з цього приводу в суді заявлено не було.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що у разі безпідставного збереження позивачем за рахунок відповідача майна, сторони не позбавлені можливості вирішити це питання в загальному порядку.
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 129 480,00 грн. страхового відшкодування (144 670,00 грн. збитків - 15 190,00 грн. франшизи).
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно не погодження апелянта з розміром виплаченого відшкодування, як необґрунтовані.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції вірно покладено судовий збір за подання позовної заяви в порядку ст. 49 ГПК України на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2013 року у справі № 917/44/13-г - без змін.
3. Матеріали справи № 917/44/13-г повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Алданова С.О.
Баранець О.М.