Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2008 р. Справа № 59/144-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М. , Лакіза В.В.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Кріцина Н.Г., посв. № 137 від 27.06.2008 р.
позивача - Біндус М.В. - сільський голова
відповідача - Бєлоусов С.М., дор. № 3746/169 від 13.10.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2404Х/1-10) на рішення господарського суду Харківської області від 24.09.08 р. по справі № 59/144-08
за позовом Прокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, с. Старовірівка
до Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків
про повернення устаткування
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 вересня 2008 року (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство „Харківгаз” повернути до комунальної власності територіальної громади в особі Старовірівської сільської ради Нововодолазського району Харківської області газопроводи низького, середнього та високого тиску, газорегуляторний пункт, установки електромеханічного захисту газопроводів від корозії, які знаходяться за адресою: Харківська область, Нововодолажський район, с. Палатки.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24 вересня 2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" та не враховані норми ст. 41 Конституції України, ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України.
Позивач та прокурор вважають рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ХХІІІ сесії ІV скликання Старовірівської сільської ради Харківської області від 01.11.2005р. безкоштовно у власність та на баланс Нововодолазської філії ВАТ "Харківгаз” було передано газопроводи низького, середнього та високого тиску, газорегуляторний пункт, установки електромеханічного захисту газопроводів від корозії, який будувався за кошти державної субвенції та кошти добровільного комітету. Цим же рішенням був затверджений договір між Старовірівською сільською радою та ВАТ "Харківгаз” на будівництво газопроводу.
Відповідно до п. 1.1 договору № 1 на будівництво газопроводу по вулицям с. Палатки від 21.10.2005р. ВАТ "Харківгаз" (підрядник) зобов'язується виконати роботи по будівництву газопроводу по вул. с. Палатки Нововодолазького району Харківської області, а Старовірівська сільська рада (замовник) зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Факт виконаних підрядчиком робіт підтверджується актом № 1 за жовтень 2005р. (а.с. 22-24).
На підставі договору від 21.10.2005 р. за актом приймання-передачі від 10.10.2005 р. позивач передав на баланс відповідачу газопроводи та споруди на них за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Палатки.
Відповідно до виписки з рахунку безоплатно одержаних необоротних активів та актів вводу в експлуатацію основних засобів від 01.11.2005 р. № 398/64, № 406/66 Нововодолазської філії ВАТ "Харківгаз" газопровідні мережі та споруди знаходяться на балансі Нововодолазської філії ВАТ "Харківгаз" (а.с. 53-55).
За результатами перевірки ревізії виконання бюджетів, дотримання фінансової та бюджетної дисципліни, збереження грошових коштів та матеріальних цінностей в Старовірівській сільській раді за період з 01.06.2006 р. по 01.11.2007 р., проведеної контрольно-ревізійним відділом в Нововодолазському районі, був складений відповідний акт ревізії № 118-32/55 від 26.12.2007 р., в якому зазначено, що вказана передача об’єктів відбулася з порушенням вимог ст. 1 та п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна”.
Контрольно-ревізійним відділом по Нововодолазському району позивачу було надіслано вимогу № 118-15/1616 від 26.12.2007 р., в якій було запропоновано вжити заходи щодо повернення незаконно відчуженого майна на користь суб'єкта недержавної власності (а.с. 12).
13.03.2008 р. на адресу позивача контрольно-ревізійним відділом по Нововодолазському району повторно був направлений лист № 118-20/241, в якому позивачу було запропоновано звернутися до господарського суду з цивільним позовом щодо повернення незаконно відсуженого майна (а.с. 13).
Рішенням XIV сесії V скликання Старовірівської сільської ради від 24.01.2008 р. "Про скасування п. 3 рішення ХХІІІ сесії ІV скликання від 01.11.2005 р. "Про визнання балансоутримувачем збудованого газопроводу Нововодолазьку філію ВАТ "Харківгаз" скасовано п. 3 про визнання балансоутримувачем Нововодолазької філії ВАТ "Харківгаз".
Листом № 1358 від 03.04.2008 р. ВАТ "Харківгаз” повідомило позивача про відмову у поверненні майна, яке належить йому на праві приватної власності (а.с. 26).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні газопровідні мережі побудовані за рахунок субвенцій державного та місцевого бюджетів, а також власних коштів мешканців с. Старовірівка на підставі договору підряду на будівництво газопроводу в с. Палатки від 21.10.2005р. № 1, укладеного між ВАТ "Харківгаз" та Старовірівською сільською радою.
Відповідно до умов п. 5.2. вказаного договору підряду та до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі є підрядник.
Матеріали справи свідчать, що 04.11.2005 р. підрядник здав виконані роботи за актом № 1 приймання виконаних підрядником робіт замовнику (а.с. 22-24).
Таким чином, власником спірного майна з моменту його здачі є замовник - територіальна громада в особі Старовірівської сільської ради.
Стаття 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає правовий режим права комунальної власності. Так, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 30 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Згідно з п. "г” ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна” приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. До об’єктів, що мають загальнодержавне значення віднесено магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 вказаного Закону приватизація здійснюється на основі принципів законності; державного регулювання та контролю; продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;
Враховуючи викладене, рішення ХХІ ІV скликання Старовірівської сільської ради Харківської області від 01.11.2005 р. на момент прийняття суперечило вимогам чинного законодавства України, а саме п. "г” ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна”, ст.ст. 23, 70, 78, 195 Бюджетного кодексу України та ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Крім того, з урахуванням листа Контрольно-ревізійного відділу по Нововодолажському району в Харківській області № 118-15/1616 від 26.12.2007 р. рішенням XIV сесії V скликання Старовірівської сільської ради від 24.01.2008 р. "Про скасування п. 3 рішення ХХІІІ сесії ІV скликання від 01.11.2005 р. "Про визнання балансоутримувачем збудованого газопроводу Нововодолазьку філію ВАТ "Харківгаз" було скасовано п. 3 вказаного незаконного рішення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне майно було без достатніх правових підстав передане у приватну власність Нововодолазської філії ВАТ "Харківгаз". Відсутність підстав для передачі випливає з факту незаконності рішення про передачу майна з моменту його прийняття.
До відносин, пов'язаних із набуттям майна без достатніх правових підстав слід застосовувати ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до частин 1, 2 якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, правові підстави для перебування спірного устаткування у власності відповідача відсутні, а тому воно має бути повернуто до власника –територіальної громади в особі Старовірівської сільської ради.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2008 р. по справі № 59/144-08 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2008 р. по справі № 59/144-08 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.
Судді (підпис) Камишева Л.М.
(підпис) Лакіза В.В.
Постанову підписано 19.11.2008 р.