ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/321

30.09.08

За позовом До Про

Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  «Криворіжгаз» Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» внесення змін до договору № 06/06-791 на постачання природного газу

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В засіданні приймали участь представники сторін:

Від позивача   Самойленко К.В.- представник за довіреністю № 20/61-Д від 23.09.2008 року; Лихина М.М.- представник за довіреністю № 34 від 29.05.2008 року;

Від відповідача Верхоглядова Т.С.- представник за довіреністю № 93/10 від 15.07.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  «Криворіжгаз»до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про внесення змін до договору № 06/06-791 на постачання природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2008 р. порушено провадження у справі № 37/321, розгляд справи було призначено на 15.09.2008 року о 14-45.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.09.2008 року оголошувалась перерва до 30.09.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В якості обґрунтування своїх вимог позивач посилається на норми постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1729,  від 13.06.2007 року № 821, № 2246 від 09.12.1999 року. Позивач зазначає, що у відповідності до даних постанов позивач був змушений здійснити перерахунок вартості спожитого населенням газу, а отже у відповідача також виникає обов’язок здійснити перерахунок вартості поставленого природного газу, оскільки останній є виключним постачальником природного газу населенню.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що Постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246 із змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 13.06.2007 року № 821, обов'язок здійснювати перерахунок вартості природного газу, поставленого споживачам газу - фізичним особам, встановлений для постачальників газу, які постачають його безпосередньо населенню відповідно до укладених з  окремими  фізичними особами договорів.  Зокрема,  пунктом   10 Правил надання населенню послуг з газопостачання передбачено, що такий перерахунок зобов'язані проводити газопостачальні підприємства, під якими, відповідно до пункту 2 Правил маються на увазі підприємства, які здійснюють постачання газу безпосередньо фізичним особам на підставі договору та відповідної ліцензії.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ДК «Газ України»не здійснювала та не здійснює постачання природного газу безпосередньо населенню. Постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1729 встановлено, що реалізація природного газу для потреб населення здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом (пп.1, п. 2 Постанови). У відповідача відсутня подібна ліцензія. Щодо ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕ від 14.05.2004 року № 509, її дія обмежувалась територією Чернівецької області та терміном з 18.05.2004 року по 17.05.2007 року, тобто на території Дніпропетровської області вона не діяла та жодним чином не стосувалась відносин між позивачем та відповідачем. Зокрема, саме позивач має ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом та здійснює газопостачання населенню м. Кривий Ріг відповідно до укладених договорів. Тобто обов'язок щодо проведення перерахунку вартості поставленого населенню природного газу покладений на позивача та стосується його відносин із споживачами природного газу - фізичними особами. Тоді як відповідач не зобов'язаний здійснювати такий перерахунок жодним нормативним актом. А його відносини із позивачем ґрунтуються на окремому договорі, який взагалі не стосується відносин позивача з населенням. Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини між підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на підставі договорів. Відповідач та позивач є окремими юридичними особами, незалежними одна від іншої, які реалізують свою діяльність окремо. Тому проведення аналогій між відносинами позивач-населення та відносинами позивач-відповідач є безпідставним та невірним.

Представник відповідача наголошує, що відповідач не є зобов'язаним здійснювати перерахунок вартості природного газу, поставленого позивачу згідно з вимогами зазначеної постанови та не є зобов'язаним вносити будь-які зміни до договору на постачання природного газу від 29.12.2006 року № 06/06-791.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що договір на постачання природного газу для потреб населення від 29.12.2006 року № 06/06-791, відповідно до п. 10.1 Договору, діяв в частині поставки природного газу до 31.12.2007 року. На даний момент договір відповідачем виконано, поставка природного газу відбулась, відповідні операції відображено в бухгалтерському обліку Компанії, податки нараховано та сплачено. Тому відповідач категорично заперечує проти внесення змін до згаданого договору. Тим більше, що відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Це також підтверджується нормою ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.09.2008 року за згодою представників сторін судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                          ВСТАНОВИВ:

29.12.2006 року між  Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Криворіжгаз»(покупець) було укладено договір № 06/06-791 на постачання природного газу (далі –Договір), відповідно до якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в січні 2007 року природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків), а покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Строк дії договору було встановлено пунктом 10.1 з 01.01.2007 року по 31.01.2007 року.

Додатковою угодою № 11 від 30.11.2007 року до договору п. 10.1 змінено та визначено строк дії договору з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.

02 червня 2008 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду № 12 до договору на постачання природного газу № 06-06/791 від 29.12.2006 року, якою внести зміни до договору та доповнити п.4.4 договору наступного змісту : «У зв’язку зі здійсненням перерахунку оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг щодо споживачів відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 13.06.2008 року до «правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року, постачальник здійснює перерахунок вартості газу, який постачається за даним договором покупцю для подальшої реалізації населенню, а також перерахунок можливих обсягів розбалансування із складанням відповідних корегуючих документів».

Відповідач, розглянувши пропозиції позивача, листом № 31/17-7762 від 01.07.2008 року повідомив покупця про те, що на даний час газопостачальним підприємством у місті Кривий Ріг є ВАТ «Криворіжгаз», у компанії відсутній обов’язок здійснювати будь-як перерахунки вартості використаного природного газу, в зв’язку з чим проект додаткової угоди № 12 був повернутий позивачу.

В зв’язку з тим, що відповідач відмовився вносити зміни до договору на постачання природного газу № 06-06-791 від 29.12.2006 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Згідно пункту 8 частини 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, які затверджені постановою КМУ від 12.09.1999 року № 2246, (в редакції постанови  КМУ від 13.09.2007 року N 821) за ініціативою газопостачального підприємства або заявою споживача газопостачальне підприємство проводить станом на 1 липня перерахунок оплати вартості використаного природного газу залежно від обсягу його фактичного використання у першому півріччі поточного року та від роздрібних цін, що діяли в першому півріччі поточного року, аналогічно перерахунку, який проводиться за підсумками року станом на 1 січня. При цьому слід враховувати, що обсяг фактично використаного споживачем природного газу у першому півріччі поточного року становить 60 відсотків річного обсягу споживання природного газу, згідно з яким застосовуються роздрібні ціни на природний газ. Такий перерахунок здійснюється до 1 серпня поточного року. Даний перерахунок ціни здійснюється лише виключно у разі перевищення або зменшення обсягів споживання газу.

Відповідно до пункту 1.1 Правил надання населенню послуг з газопостачання, які затверджені постановою КМУ від 12.09.1999 року № 2246, ці Правила регулюють відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу.

Постановою КМУ від 12.09.1999 року № 2246 із змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 13.06.2007 року № 821, обов'язок здійснювати перерахунок вартості природного газу, поставленого споживачам газу - фізичним особам, встановлений для постачальників газу, які постачають його безпосередньо населенню відповідно до укладених з окремими фізичними особами договорів.

Оскільки, відповідач не є учасником договірних відносин позивача з населенням, договірні відносини позивача з фізичними особами - споживачами газу не породжують для відповідача відповідних прав та обов'язків.

Позивач не надав суду належних доказів, а також не довів суду, що у відповідача існує обов’язок підписувати коригуючі акти та здійснювати перерахунок вартості природного газу згідно з наданими позивачем коригуючими актами. Позивач також не надав суду доказів, які підтверджують перевищення або зменшення обсягів споживання природного газу відповідачем згідно договору № 06/06-791 від 26.12.2006 року.

В свою чергу у відповідності до п. 4.3 договору сторони погодили, що перерахунок за спожитий газ в сторону зменшення або збільшення здійснюється лише у разі зміни ціни на газ в сторону зменшення або збільшення. Суд у не надано доказів, які підтверджують, що ціна газу, який поставлений відповідачем позивачу була зменшена або збільшена.

Постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1729 встановлено, що реалізація природного газу для потреб населення здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом (пп.1, 2 Постанови).

З матеріалів справи вбачається, що ДК «Газ України»не здійснювала та не здійснює постачання природного газу безпосередньо населенню, а тому, зважаючи на те, що відносини між сторонами ґрунтуються на окремому договорі, який взагалі не стосується відносин позивача з населенням,  відповідач не зобов'язаний жодним нормативним актом здійснювати такий перерахунок.

Відповідно до статті 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на підставі договорів.

Відповідач та позивач є окремими юридичними особами, незалежними одна від іншої, які реалізують свою діяльність окремо, тому проведення аналогій між відносинами позивач-населення та відносинами позивач-відповідач є безпідставним та невірним.

Таким чином, дія постанови КМУ від 09.12.1999 року № 2246 із змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 13.06.2007 року № 821, не розповсюджується на відносини позивача з відповідачем щодо постачання природного газу, а тому  останній не зобов'язаний здійснювати перерахунок вартості природного газу, поставленого позивачу згідно з вимогами зазначеної постанови та не є зобов'язаним вносити будь-які зміни до договору на постачання природного газу від 29.12.2006 року № 06/06-791.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем не наведено жодних доказів та підстав того, що після укладення договору відповідач порушив істотні умови договору або  істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, і ці обставини змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, не довів, що у відповідача виникає обов’язок здійснювати перерахунок вартості природного газу, в зв’язку з тим, що позивач здійснив перерахунок вартості природного газу, поставленого позивачем населенню, суд визнає вимоги позивача щодо внесення змін до договору на постачання природного газу № 06/06-791 від 29.12.2006 року безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

                                              

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 05.11.2008 року.